Які успіхи в реформах продемонструвала Україна за останній час? Якими є пріоритети у відносинах України та ЄС? У яких напрямах реформ Україна має прискоритися? Про ці та інші питання говорили учасники онлайн-круглого столу «Українські реформи: що далі?», який був організований британським аналітичним центром Chatham House у партнерстві з Міністерством закордонних справ Литовської Республіки та Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ 7 липня.

Більшість країн світу постали перед двома головними загрозами — це коронавірус та спричинена ним економічна криза. Але для України є й третя загроза — анексія українських території Росією та її збройна агресія проти нашої країни. Про це говорив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Ці загрози потребують від України внутрішньої консолідації та співпраці з міжнародними партнерами.

«За останній місяць ми досягли успіхів у цій співпраці: підписання нової програми з МВФ, домовленості з Євросоюзом щодо макрофінансової допомоги, транш від МБРР та три угоди з ЄС (зокрема, у сфері підтримки малого й середнього бізнесу, а також фермерів)», — наводить приклади Шмигаль.

Але ряд проблеми залишається невирішеним.

«Це корупція в середній ланці державного апарату та органах правопорядку, популізм політиків, атаки на прозахідний вектор розвитку з боку проросійських сил як всередині країни, так і зовні», — пояснює прем’єр.

Майбутнім України він назвав політичний та економічний рух у бік інтеграції з Євросоюзом.

«Ми готуємо низку взаємовигідних ініціатив, які мають вивести відносини України та ЄС на новий рівень. Ми налаштовані максимально прискорити імплементацію Угоди про асоціацію з ЄС», — прогнозує Денис Шмигаль.

За його словами, безпека України — це й безпека НАТО.

«Ми шукаємо не захист, а партнерство. Визнання з боку НАТО України як партнера з розширеними можливостями — це інструмент для поглиблення нашої співпраці із союзниками в рамках спільних військових навчань і в обміні інформацією», — говорить прем’єр.

А для відновлення економіки України в умовах коронавірусу Кабмін реалізує «Програму стимулювання економіки», яка складається з 230 заходів у всіх галузях.

«Програма розрахована на 3 роки, за перший місяць — червень — уже виконано чимало першочергових кроків», — підсумовує Шмигаль.

Україна має продовжувати реформи, незважаючи на військові дії на Донбасі, наголошує Міністр закордонних справ Литовської Республіки Лінас Лінкявічюс.

«Це непросто. Ми і надалі будемо підтримувати Україну політично, але водночас будемо повторювати про необхідність продовження реформ», — каже литовський міністр, додавши, що прогрес у цьому питанні залежить від мотивації Уряду України.

«Ми можемо допомогти в імплементації реформ, але ми не можемо це зробити замість українського Уряду», — говорить Лінкявічюс.

Він назвав імплементацію Угоди про асоціацію пріоритетом у відносинах України та ЄС: «Ми сфокусовуємося на економічній інтеграції та наближенні українського законодавства до європейського у сфері регуляторної політики. Також важливою складовою є екологія — Україна має стати надійним партнером ЄС у сфері декарбонізації економіки».

Іншими важливими для імплементації реформами в Україні залишаються судова, антикорупційна та реформа органів правопорядку.

Також Лінас Лінкявічюс висловив занепокоєння деякими подіями в Україні, що відбуваються в останній час.

«Нещодавня відставка голови НБУ Якова Смолія із заявою про політичний тиск надсилає тривожний сигнал. Як і кримінальне переслідування Петра Порошенка», — пояснює голова МЗС Литви.

Серед нещодавніх позитивних кроків України він назвав відкриття ринку сільськогосподарських земель та ухвалення «банківського» закону.

Лінкявічюс говорив і про програму Євросоюзу «Східне партнерство»: її імплементація відбувається непросто, адже це більше геополітичний проект, ніж економічний чи технічний.

«5 із 6 країн Східного партнерства мають заморожені або активні військові конфлікти на своїх територіях. І багато з них виникли саме через європейський вибір цих держав», — наголошує міністр.

«Нам говорять, що іноді ми є більшими українцями, ніж самі українці. І я готовий залишатися на цій позиції. Адже те, про що ми говоримо під час наших дискусій — це не лише про Україну, а й про нашу ситуацію», — підсумував очільник литовського зовнішньополітичного відомства.

Коаліція РПР скоординувала підготовку двох десятків аналітичних брифів із питань реформ в Україні з рекомендаціями для Парламенту та Уряду. Ми презентуємо ці документи Кабінету міністрів наприкінці липня. Із цього розпочав свій виступ Ігор Бураковський, співголова Ради Коаліції РПР, Голова правління Інституту політичних досліджень та політичних консультацій

Він закликав Уряд публічно представити результати впровадження стратегії розвитку МВС до 2020 року та забезпечити залучення громадськості до підготовки нового стратегічного документа.

У секторі національної оборони та безпеки Бураковський назвав важливою реформу Укроборонпрому, адже від цього залежить якість оснащення української армії, а також закликав Парламент ухвалити законопроект «Про оборонні закупівлі».

«Ключовим вирішенням проблем у сфері економіки стане залучення інвестицій. Також важливою є реформа ринку праці з урахуванням досвіду пандемії COVID-19», — наголошує співголова Ради Коаліції РПР.

Експерт додав, що реформа децентралізації має бути завершена до місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.

Відеозапис дискусії за посиланням.