Наприкінці цього року спливає термін дії Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2016 роки. Її мета – стимулювання заходів енергоефективності у житловому секторі.

Експерти групи Реформа енергетичного сектора Реанімаційного Пакету Реформ наголошують: програма так званих «теплих» кредитів вкрай необхідна для успішної реалізації стратегії енергоефективності.

Передбачене програмою часткове відшкодування державою тіла кредиту на енергозберігаючі заходи у житловому секторі – один із перших в історії України дієвих механізмів, який стимулює громадян модернізувати своє житло та зменшувати споживання теплової енергії.

Протягом травня 2015 – листопада 2016 року перевагами програми скористалися понад 185 тисяч родин, які отримали «теплих» кредитів на суму 2,5 млрд грн. З них більше 1 млрд грн було відшкодовано державою. Крім того, 452 ОСББ/ЖБК змогли впровадити енергоефективних загальнобудинкових заходів на суму 57,3 млн грн. Такі дані свідчать про довіру громадян до програми «теплих» кредитів. Саме тому її непродовження є загрозою згортання цієї надзвичайно важливої реформи.

Тим часом, уряд планує створити Фонд енергоефективності, який зробить державну підтримку цієї реформи більш системною. Разом з тим, за прогнозами експертів групи Реформа енергетичного сектора РПР, Фонд розпочне свою повноцінну роботу не раніше другого півріччя 2017 року. Тому є  обґрунтований ризик суттєвого часового розриву між припиненням терміну дії державної програми (яка вже де-факто не працює з серпня 2016 року) та запуском фонду (її єдиної альтернативи).

У зв’язку з цим, експерти групи Реформа енергетичного сектора РПР звертаються до Кабінету Міністрів з вимогою продовжити термін дії програми  «теплих» кредитів у 2017 році.

Крім того, громадськість закликає Верховну Раду, в свою чергу, внести зміни до проекту закону Про Державний бюджет на 2017 рік, передбачивши видатки на фінансування заходів з енергозбереження у житловому секторі на рівні, не нижчому, ніж у 2016 році.