30 січня 2018 року урядовий комітет з питань соціальної політики та гуманітарного розвитку планує розглянути проект рішення “Про схвалення Концепції підтримки та сприяння розвитку дитячого громадського руху в Україні“.

Так званий дитячий рух (дитячі організації) є рудиментом тоталітарних суспільств, зокрема нацистського Рейху та  Радянського союзу, де державою розвивались дитячі організації, які імітували участь дітей в житті суспільства. За інерцією та згідно з діючим законом, дитячі організації до сьогодні збереглись в Україні, а також у Білорусі та країні-агресорі РФ. У демократичних країнах, зокрема у країнах ЄС, нема окремих дитячих організацій. Там успішно працюють два типи організацій для підтримки і розвитку дітей:

• молодіжні організації, які залучають в свою  діяльність також і дітей (окремі скаутські організації залучають навіть дітей віком від 2-3 років).
• організації дорослих, які працюють із дітьми (коаліція таких організацій в Україні успішно супроводжує ряд законопроектів щодо захисту і підтримки дітей).

Передбачене Конвенцією ООН про права дитини,  право на асоціативне (громадське) життя в країнах ЄС здійснюється через розвиток інфраструктури молодіжної політики, паралельно із розвитком інструментарію захисту дітей (політика у сфері прав дитини). Вже сім країн Європи з цією метою знизили вік молоді до 0 років (Австрія, Бельгія, Фінляндія, Нідерланди, Словаччина, Ліхтенштейн, Люксембург), а Франція та Ісландія – до 4 і 6 років відповідно. Для посилення участі молоді, зокрема в асоціаціях, Рада Європи просуває переглянуту Європейську хартію участі молоді в житті громад.  Жодного  подібного документу для дітей не існує, бо діти включені в групи молоді.

Пропонована уряду Концепція – це шлях у протилежний бік від європейських стандартів у сфері прав дітей і молоді. Саме тому, експерти групи Реанімаційного Пакету Реформ Молодіжна політика закликають Уряд не ухвалювати цю Концепцію, а натомість:

• підтримати законопроект “Про молодь”, який знаходиться на розгляді у Верховній раді та включає наявні дитячі організації в систему молодіжного руху, а також визнає громадські організації, які працюють з дітьми та молоддю суб’єктами молодіжної (зокрема і дитячої) політики.
• ухвалити Державну цільову соціальну програму національно-патріотичного виховання, передбачену президентською Стратегією національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки (програма блукає кабінетами вже третій рік).