Згідно статистики Мінрегіону, в Україні за 2016 рік (без урахування окупованих територій) утворилось близько 49 млн м3 побутових відходів або в еквіваленті близько 11 млн тонн за 2016 рік, які захоронюються на 5,5 тис. сміттєзвалищах і  полігонах загальною площею 9 тис. га.  Кількість перевантажених сміттєзвалищ становить 327 од. (6%), а  1339 од. (24%)  не відповідають нормам екологічної безпеки. У 2016-му в Україні перероблено та утилізовано лише близько 5,76% побутових відходів. Решту було захоронено на сміттєзвалищах, у тому числі стихійних.

Така ситуація насамперед склалася через застарілість і недосконалість законодавчого забезпечення цієї сфери. Існуючий комплексний закон було прийнято ще в 1998 році. На сьогодні відсутня також урядова програма поводження з твердими побутовими відходами, остання була прийнята у 2004 році. Обласні  програми поводження з відходами розроблені далеко не у всіх регіонах, у багатьох містах відсутні затверджені схеми санітарної очистки міст.

Тарифи на вивезення сміття на сьогодні є економічно необґрунтованими, система фінансування цієї сфери є непрозорою, що не дозволяє налагодити сучасну систему переробки та утилізації відходів. Ринок відходів є тінізованим та корумпованим, що є перешкодою для залучення інвестицій.

На сьогодні у Верховній Раді зареєстровано близько 20 законопроектів, які торкаються сфери поводження з відходами. Однак, жоден з них не містить комплексного підходу до вирішення проблеми відходів. Норми, закладені у законопроектах, не відповідають директивам ЄС у цій сфері. Зокрема, це стосується законопроекту № 4835 «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії», що пропонує встановити економічний стимул у вигляду «зеленого тарифу», зокрема, для спалювання відходів, та законопроекту № 4028 «Про упаковку та відходи упаковки».  

Відповідно до зобов’язань України за Угодою про Асоціацію з ЄС, Україна має імплементувати цілий ряд Директив ЄС, які стосуються сфери поводження з відходами, зокрема 2008/98/ЄС Про відходи та скасування деяких Директив; 1999/31/ЄС Про захоронення відходів; 2008/1/ЄC Про комплексне запобігання і контроль забруднення. Зазначені Директиви ЄС мають бути повністю імплементовані в українське законодавство, а не фрагментарно, як це пропонується зробити вищеназваними законопроектами. Саме повноцінна імплементація та створення належного правового поля дозволить залучити інвестиції в цю галузь, позбутися заполітизованості, корупційності та тінізації сміттєвого бізнесу.

Відповідно до Директиви 2009/28/ЄС, отримання енергії з твердих побутових відходів не підлягає стимулюванню державою, як це пропонує законопроект №4835. Тарифні стимули вироблення енергії мають стосуватися виключно відновлюваних джерел енергії, а побутові відходи до них не відносяться.

Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди в країнах ЄС спалювання побутових відходів дозволяється виключно за умови забезпечення високого рівня захисту навколишнього середовища та охорони здоров’я людини, проте в Україні ні на законодавчому рівні, ані технічно цього не забезпечено. Крім цього, законопроект №4835 встановлює термінологію, яка не в повній мірі відповідає  Директиві 2008/98/ЄС, не враховує вимогу цієї ж Директиви, щоб відновлення енергії відбувалося на високому рівні енергоефективності.

На рівні Європейського Союзу фінансування проектів, які передбачають спалення відходів вважається таким, що перешкоджає досягненню високих рівнів попередження утворення відходів, їх повторного використання та переробки,  а відтак суперечить ієрархії поводження з відходами, визначеною Директивою 2008/98/ЄС.

Крім того, положення законопроекту №4835 про організацію розширеної відповідальності виробника, на яку покладається обов’язок організації збору та переробки відходів упаковки, прописані дуже поверхнево, що не дасть змоги ефективної роботи і контролю за нею.

Законопроект № 4028 «Про упаковку та відходи упаковки» залишає поза своїм регулюванням споживчу упаковку та відходи з неї. Натомість, така упаковка регулюється Директивою 94/62/ЄС. Крім цього, вказана Директива містить вимогу щодо стандартизації упаковки та розроблення відповідних європейських стандартів. Проте,  законопроект передбачає лише надання виробником декларації про відповідність упаковки вимогам, що визначені цим проектом. Пропонується створення спеціалізованих організацій зі збирання відходів упаковки, водночас не визначається порядок їх діяльності та взаємодії із організаціями з вивезення побутових відходів.  Також передбачено встановити нерівні умови для суб’єктів господарювання, що обрали спосіб самостійного  виконання норм перероблення та утилізації відходів упаковки та організацій розширеної відповідальності.

Враховуючи вищезазначене, експерти груп Охорона довкілля та Реформа енергетичного сектору РПР закликають народних депутатів утриматись від прийняття недосконалих законопроектів у сфері поводження з відходами, та відхилити законопроекти №4835 та 4028, як такі, що суперечать європейським підходам.

Громадськість пропонує провести спільні комітетські слухання для обговорення проблем переробки сміття, а також обговорення проекту Національної стратегії поводження з відходами та механізмів її імплементації.

Експерти також закликають Міністерство екології та природних ресурсів України прискорити напрацювання та оприлюднення остаточної редакції проекту Національної стратегії поводження з відходами для громадського обговорення, а також відновити діяльність робочої групи з підготовки базового законопроекту про відходи у новій редакції.

Порівняльна таблиця законопроектів – PDF