Набрання чинності 30 вересня 2016 року змін до Конституції України щодо реформи судочинства давало шанс на появу в тому числі справжнього конституційного судочинства.

Проте реалізацію цих сподівань перекреслює відхилення 11 квітня 2017 року Верховною Радою України законопроекту «Про Конституційний Суд України», а також бездіяльність Конституційного Суду. Звертаємо увагу: новий закон «Про Конституційний Суд України» мав бути ухвалений ще у вересні 2016 року.

Законопроект готувався робочою групою Адміністрації Президента. 8 вересня 2016 року Рада з питань судової реформи при Президентові України «презентувала» цей законопроект та провела його «експертне обговорення» без оприлюднення тексту самого законопроекту. Водночас у стінах Конституційного Суду нові судді заявили про ігнорування їхньої позиції, монополізацію розробки законопроекту Головою Конституційного Суду Юрієм Бауліним.

Висновок Венеційської комісії на законопроект № 5336-1, підготовлений у рекордно короткі строки, незважаючи на загальну підтримку, містив велику кількість зауважень, зокрема щодо конкурсного відбору суддів Конституційного Суду. 11 квітня 2017 року Верховна Рада не змогла ні проголосувати за вказаний законопроект, ні навіть відправити його на повторне друге читання. Відтак він – відхилений.

Таким чином, досі відсутній закон, який врегулював би діяльність ключового органу держави – Конституційного Суду. В результаті Конституційним Судом не розглядаються конституційні скарги. Станом на 5 травня 2017 року їх подано вже 89. Неможливо реалізувати і передбачену змінами до Конституції України процедуру призначення нових суддів Конституційного Суду, що створює ризик повного припинення його діяльності. В червні 2017 року закінчиться строк повноважень ще двох суддів Конституційного Суду, і їх залишиться лише 13. Прийняття будь-яких рішень Конституційним Судом стане вкрай ускладненим.

На жаль, в окресленій ситуації Конституційний Суд зайняв роль пасивного спостерігача. Орган демонструє бездіяльність та неспроможність захистити Конституцію України. Суд не забезпечив розгляд конституційних скарг, демонструє неспроможність приймати рішення щодо інших категорій справ, а також обрати Голову Конституційного Суду. З 19 березня 2017 року посада Голови КСУ – вакантна.

Впродовж 20 років існування Конституційного Суду представники влади неодноразово втручалися в його діяльність, використовували цю найвищу інституцію для узурпації влади, навіть повністю блокували його роботу.

В результаті Конституційний Суд став політично залежним, професійно слабким та неефективним. Сьогоднішні дії влади продовжують і посилюють цю ганебну практику. Відсутність законодавчого врегулювання нових конституційних положень щодо конституційного судочинства, закритий характер їх підготовки свідчать про підрив конституційного судочинства та неналежне виконання Конституції Парламентом та Президентом України.

Саме тому, експерти Реанімаційного Пакету Реформ та Центру політико-правових реформ закликають:

1. Верховну Раду України – до термінового інклюзивного доопрацювання та ухвалення нового Закону «Про Конституційний Суд України». Для цього невідкладно створити робочу групу з напрацювання нової редакції Закону «Про Конституційний Суд України» із залученням експертного громадянського суспільства та ухвалити новий Закон «Про Конституційний Суд України» з дотриманням Конституції та Регламенту Верховної Ради України без застосування скороченої процедури.
2. Конституційний Суд України – вжити тимчасові заходи заради забезпечення реалізації статті 151-1 Конституції України, а саме забезпечити розгляд конституційних скарг шляхом врегулювання процедури їх розгляду на рівні Регламенту Конституційного Суду, а також підтримати ініціативу суддів Конституційного Суду (Миколи Мельника, Сергія Саса, Ігоря Сліденка, Станіслава Шевчука)щодо невідкладного розгляду питання про обрання Голови Конституційного Суду.