Громадські організації України висловлюють глибоке занепокоєння відмовою ЄС від вимоги щодо створення в Україні окремого антикорупційного суду, озвученою президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером у Києві.

На підсумковій прес-конференції 13 липня 2017 року після завершення Самміту Україна-ЄС пан Юнкер заявив: «дотепер в ЄС вимагали від України створити спеціальний антикорупційний суд. Тепер ми погодилися цього ранку, що якщо Україна створить в рамках діючої судової системи палату задля розгляду антикорупційних справ, цього буде достатньо».

Громадськість занепокоєні тим, що така позиція може бути неоднозначно трактована українськими та міжнародними партнерами, які палко підтримували створення окремого антикорупційного суду. Публічна конкретизація позиції пана Юнкера зняла б різночитання та ризики маніпуляцій словами Президента Єврокомісії.

Це особливо важливо тому, що озвучена паном Юнкером позиція  суперечить попереднім вимогам ЄС стосовно необхідності створення антикорупційного суду в Україні.

Офіційна позиція ЄС, озвучена Комісаром Ханом 1 червня 2017 року, зводилася до вимоги створення окремого антикорупційного суду. Він наголошував на потребі якнайшвидшого запуску антикорупційного суду ще у вересні 2016 року. Він також підтвердив готовність міжнародної спільноти брати участь у процедурі добору суддів. Аналогічну позицію підтримав посол ЄС в України Хьюг Мінгареллі, який також висловив сумнів щодо дієвості альтернативи із створення антикорупційних палат. Більш того, бачення щодо створення незалежного антикорупційного суду та запровадження додаткових гарантій незалежного добору антикорупційних суддів було відображене у спільній позиції міжнародних донорів, презентованій 16 червня 2017 року. Серед авторів вищевказаного спільного бачення були  експерти Представництва ЄС в Україні, Консультативної місії ЄС в Україні, Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні, Координатора проектів ОБСЄ в Україні, Програми розвитку ООН, Американського бюро у міжнародних справах з боротьби з наркотиками та правопорядку, Програми USAID «Нове правосуддя», Американської торговельної палати в Україні, а також низки українських неурядових організацій.

Підтримку створенню окремого антикорупційного суду озвучили Державний секретар США Рекс Тіллерсон, Посол Сполучених Штатів в України Марі Йованович, Посол Італії в України Давіде Ла Чечілія, голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо та інші.

Нарешті, необхідність створення Вищого антикорупційного суду відображена на рівні зобов’язання в меморандумі між Україною та МВФ від березня 2017 року.

Попередньо озвучена позиція ЄС щодо створення окремого антикорупційного суду повністю відображає позицію не тільки багатьох профільних громадських організацій, а й Національного антикорупційного бюро України. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)  наголошує на необхідності створення окремого суду.

Насамкінець, створення Вищого антикорупційного суду України як суду першої інстанції передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», який прийнято ще в червні 2016 року.

Громадськість підтримує створення антикорупційної палати у Верховному Суді як останньої, касаційної інстанції з розгляду справ високопосадової корупції. Натомість, створення таких палат у нереформованих місцевих чи апеляційних судах є хибним кроком, який поглибить існуючу проблему саботажу та упередженого розгляду справ щодо високопосадової корупції.

 Експерти наголошують: створення Вищого антикорупційного суду України як суду першої інстанції є найефективнішим способом забезпечення швидкого, незалежного та правосудного розгляду кримінальних справ корумпованих високопосадовців. Ключовою умовою створення такого суду є запровадження на законодавчому рівні додаткових гарантій прозорого та незалежного добору суддів, що має проводитися спеціальною колегією, більшість якої складатимуть особи, рекомендовані міжнародними партнерами України та незалежні від будь-яких внутрішньо українських груп інтересів чи впливів. Антикорупційний суд без додаткових гарантій незалежного добору суддів стане фасадом для збереження старої системи політично залежних суддів.

Саме тому громадськість звертається до пана Юнкера з пропозицією зустрічі із громадськими організаціями України, під час якої ми обгрунтуємо ризики та загрози підходу створення антикорупційних палат у судах нижчих інстанцій.

Громадські організації, які поставили підписи під зверненням,  наголошують, що завдяки послідовній співпраці з Європейським Союзом Україні вдалося досягти суттєвого прогресу в становленні системи незалежного та професійного розслідування високопосадової корупції та запровадити електронну систему декларування статків чиновників. Але запорукою збереження результатів попередніх трьох років спільної та плідної роботи, мультиплікації ефекту від цих «історій успіху» і досягнення відчутних результатів в боротьбі з корупцією є саме запровадження дієвих механізмів правосуддя, майбутнє яких вирішується сьогодні. Другого шансу в антикорупційної реформи не буде.

Підписанти:

Антикорупційна та судова групи РПР

ЦПК

ТІ-Україна

ЦЕДЕМ

Автомайдан

Ейдос

ЦЕС

Центр локального самоврядування

Центр політико-правових реформ

Фундація DEJURE

Додаткова інформація:

Проблеми з розгляду справ високопосадової корупції наразі сконцентровані в судах першої інстанції: розгляд третини справ, переданих до суду, не розпочався (24 справ із 75), деякі з них чекають початку розгляду понад рік, багато справ блокуються слідчими суддями на етапі досудового слідства.

Нереформовані суди першої інстанції виносять і політично вмотивовані рішення щодо підозрюваних у корупції високопосадовців: зокрема, колишній народний депутат України Микола Мартиненко, який підозрюється НАБУ у завданні збитків державі на понад 17 мільйонів доларів, був відпущений судом на особисту поруку, в той час як пересічні українці за крадіжку на суму в декілька доларів отримують кількамісячні арешти.

Наразі суди першої та апеляційної інстанцій ще не зазнали реформування. До цих судів не обрані нові судді, а весь процес кадрового оновлення, в кращому разі, може зайняти до 5 років. Таким чином створення палат в існуючих судах означатиме, що саме ці судді, які наразі гальмують розгляд справ НАБУ або ухвалюють політично-вмотивовані  рішення, отримають статус антикорупційних суддів.

Добір нових суддів для антикорупційних палат у місцевих та апеляційних судах потребуватиме значно більше часу, ніж створення окремого антикорупційного суду. Наразі в Україні діє близько 600 місцевих судів, тож створення палат потребуватиме 1800 суддів. У той же час, для запуску окремого антикорупційного суду потрібно до 150 суддів.

Антикорупційні судді у нереформованих судах лишатимуться під тиском голів судів, на обрання яких вони не матимуть вирішального впливу та через яких в Україні традиційно здійснюється тиск на суддів. Також антикорупційні судді не будуть захищені від витоків інформації через апарат суду.

Антикорупційні судді, які знаходитимуться під тиском з боку корумпованої верхівки політичної еліти, потребуватимуть додаткових гарантій безпеки для себе та членів їх родин.  Створення антикорупційних палат у місцевих судах ускладнить також і забезпечення безпеки суддів у межах країни.