На початку нового політичного сезону коаліція РПР представила пріоритетні завдання для уряду та парламенту на 2017 рік. Для обговорення ключових реформаторських планів, а також питання швидкості та сталості державотворчих змін у країні Реанімаційний Пакет Реформ зібрав представників Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента, міжнародних інституцій, а також експертів та журналістів на форумі “Пріоритети року реформ: прискорити темпи, гарантувати сталість”.

Відкрив форум Голова Представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі, який зазначив, що громадянське суспільство є одним із найбільших і найкращих активів України. Водночас він наголосив, що необхідно пам ‘ятати про сталість змін, які відбуваються.

«За останні три роки два уряди в Україні зробили більше кроків на шляху трансформації, аніж ми бачили впродовж попередніх 23-х років. І ці реформи стосуються і політичного життя країни, і модернізації економіки. Те, що реформи відбуваються в певних сферах, не означає, що прогрес невідворотній. Завжди можливий відкат назад… Тому ми завжди повинні пам ‘ятати про сталість реформ», – наголосив Хюг Мінгареллі

Для того, щоби зміни були сталими, має працювати правило золотого трикутника, вважає співголова Ради Реанімаційного Пакету Реформ, виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин.

«Є золотий трикутник партнерства, який дає можливість забезпечити і належний темп, і незворотність. Це: зацікавленість в реформах суспільства, підтримка їх бізнесом і наявність у владі реформаторів, які готові їх втілювати. В нас ще є четвертий кут – наші міжнародні партнери… Втім власниками цих реформ є не наші партнери, а саме ми. І тому від нас залежить, як ми їх буде здійснювати і що ми поставимо в пріоритети», – зазначив Ярослав Юрчишин.

Тарас Шевченко, співголова Ради Реанімаційного Пакету Реформ, директор Центру демократії та верховенства права представив 9 пріоритетів на 2017 рік, які визначила коаліція РПР.

«2017-й – це той рік, коли шанси на позитивні зміни в різних сферах зберігаються високими, хоча з іншого боку, вікно можливостей зачиняється. Все більше й більше в наших пріоритетах, хоча й залишається ухвалення нових законів, але також багато тем, які насамперед спрямовані на імплементацію. Велике значення для змін в країні має створення нових інституцій. В планах на 2017 рік достатньо великий аспект сконцентровано саме на нові інституції», – вважає Тарас Шевченко.

Ключовмим завданнями на 2017 рік коаліція РПР визначила такі:

1) створення системи антикорупційних судових інституцій;
2) новий Верховний Суд;
3) реформування міністерств (державні секретарі, реорганізація апарату, стратегічне планування);
4) запровадження пропорційної виборчої системи на виборах народних депутатів;
5) розблокування ринку землі в Україні;
6) сприяння сталому розвитку територіальних громад;
7) створення та забезпечення належного фінансування Суспільного мовлення;
8 ) ринок електроенергії та підвищення енергоефективності житлового сектору;
9) затвердження гарантованого рівня медичної допомоги.

переглянути пріоритетні завдання можна тут

Крім представлення пріоритетів, на форумі також презентували результати опитування щодо успішності реформ. Ірина Бекешкіна, член Ради Реанімаційного Пакету Реформ, керівник Фонду Демократичні ініціативи ім. І.Кучеріва зазначила, що за 5-ти бальною шкалою, експерти оцінили просування реформ на 2,52. І це означає, що триває боротьба між старою і новою Україною.

«Ми попросили ескпертів відзначити 5 найбільш успішних реформ. Ними виявилися: система ProZorro, електронне декларування, створення національної поліції, нові антикорупційні органи та децентралізація. Також визначили 5 найбільших провалів: судова реформа, реформа органів внутрішніх справ, реформа державної служби, податкова реформа і антикорупційна реформа. Якщо порівняти досягнення і провали, можна сказати, що досягнення є, але це окремі битви. Якщо говорити про стратегічні напрями, то поки що це провали», – резюмувала Ірина Бекешкіна. (з результатами загальнонаціонального опитування можна ознайомитися тут ; експертне опитування за цим посиланням).

Крім того, опитування виявило, що суспільству бракує якісної комунікації про реформи. З цією тезою погодився і Дмитро Шимків, заступник глави Адміністрації Президента України з питань проведення адміністративних, соціальних та економічних реформ, секретар Національної ради реформ. Він зазначив, що це один із тих напрямків роботи, де повинні консолідуватизусилля влада та громадськість.

«Зараз питання комунікації є критичним. Але комунікація більшості реформ населенню не цікава. І завдання для нас всіх – як зробити її цікавою. Для того, щоб досягати результатів у змінах, нам потрібно комунікувати сам процес, тому що на кожному етапі – і це важливе досягнення Реанімаційного Пакету Реформ,  – треба розуміти, як відбувається процес, як збирати стейкхолдерів, об’єднувати людей, які готові проводити зміни», – сказав Дмитро Шимків.

Зі свого боку, представники громадськості наголосили, що чимало завдань, про які широко комунікували активісти та представники громадськості, досі не виконані з боку влади.  Віктор Таран, член Ради Реанімаційного Пакету Реформ, директор Центру політичних студій та аналітики “Ейдос” розповів про борги влади перед громадськістю.

«Якщо дивитися на коаліційну угоду, то є дві проблеми: або закони не були прийняті, або відбувається неналежна імплементація. Мінімум половина з коаліційної угоди не виконано. Тож, закони, на які ми чекаємо найближчим часом. Це закон про вибори до парламенту за системою відкритих списків, яка б передбачала механізм змагальності між кандидатами. Друге – це зміна закону про референдум, тому що той закон, який був прийнятий за часів Януковича, унеможливлює будь-які об’єктивні результати, бо дає можливість влади впливати на ці результати. І третє – переформатування ЦВК», – розповів Віктор Таран.
Крім того, він наголосив, що є багато очікувань, що цього року, нарешті відбудуться позитивні зрушення у реформі судочинства, охорони здоров’я, земельній та пенсійній реформах, а також енергетичній реформі.
Представники влади з більшістю пріоритетів від громадськості погодилися, втім Артур Герасимов, народний депутат, представник Президента в Верховній Раді України наголосив, що однією з важливих проблем зараз є популізм.

«Однією з реальних проблем в країні є популярність популізму. Для влади важливо, щоб представники громадянського суспільства допомагали нам пояснювати населенню, що і яким чином робиться. Все буде зроблено не одразу, тому допомога в антипопулізмі реально потрібна», – сказав Артур Герасимов.

В той же час, Олександр Сушко, член Ради Реанімаційного Пакету Реформ, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва вважає, що найбільша загроза – це можливість відкату реформ.

«Нема трагедії в тому, що реформа якось затримується, значно більша проблема, коли реформа починається, реалізується, а потім провалюється. Бо тоді значно важче мобілізувати бодай когось під другий захід цієї реформи. І з цим ми можемо стикнутися в дуже близькій перспективі. Нам треба навчитися обороняти ті острівці реформ, які вдалося досягти, бо це ще не материк. Тому зараз ми повинні забезпечити сталість громадської участі на тому рівні, на якому вона склалася і забезпечити не хвилю, а постійну культуру громадянської участі, яка може забезпечити успіх у далекій перспективі», – зазначив Олександр Сушко.

Тетяна Ковтун, заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України вважає, що важливо також змінити системно підходи до впровадження реформ, які зараз є в державних інститутах.

«Якщо говорити, що є певне партнерство і громадянське суспільство напрацьовує законопроекти, парламент має ухвалити зі законопроекти або постанови кабміну, а бюрократія має виконувати, але питання не настільки просте. Тому що самі законопроекти не завжди є рішенням проблем у суспільстві. Проблема в тому, що зараз немає якісного аналізу політики, немає пріоритетів і кабмін працює повністю «знизу вверх», виконуючи якісь старі завдання. Тому можна бити законопроектами в уряд, як тенісними м’ячиками, але треба міняти систему роботи. І тому я вірю в інституцію державних секретарів», – сказала Тетяна Ковтун.

Під час форуму також представили статистику, як змінювався індекс реформ iMoRe від VoxUkraine. Гліб Вишлінський, член Ради Реанімаційного Пакету Реформ, виконавчий директор Центру економічної стратегії зауважив, що у першому півріччі 2016 року, коли в Україні з’явився новий уряд, було проведено дії, потрібні для отримання безвізового режиму і для співпраці з МВФ, iMoRe дорівнював 1. У другому півріччі 2016 р. знов зафіксовано падіння до 0,8, загалом по року – 0,9. За перші тижні 2017 року індекс був 0, тобто взагалі не було жодного реформаторського заходу, який міг би бути оцінений експертною групою, другий двотижневий період – 0,4.
«Якщо ми говоримо про темпи реформ, то тут у нас, очевидно, є проблеми – таке значення індексу означає зменшення темпів реформ. На прикладі iMoRe ми бачимо, що до найбільш суттєвих реформ нас підштовхували лише вимоги МВФ та ЄС. За готовністю української влади виконувати ці вимоги стоїть зовнішній борг України та незбалансованість, що нам дісталася великою мірою від попередньої влади. І до кінця не зрозуміло, це добре чи погано: якби цієї незбалансованості не було, невідомо, чи були б в нас ті структурні зміни, які все ж таки відбулися впродовж останніх трьох років», – підсумував Гліб Вишлінський.
Учасники дискусії погодилися, що для впровадження швидких, сталих та якісних реформ необхідно консолідувати зусилля влади та громадськості і контролювати не лише ухвалення тих чи інших законодавчих актів, але й їх імплементацію.