Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Аналітика > Громадська думка українців після двох років президентства Зеленського
Більшість респондентів переконана, що країна розвивається у неправильному напрямку (62%). Протилежної думки дотримуються тільки 20%. Такі скептичні оцінки загалом притаманні українському суспільству й фіксуються практично постійно, за винятком короткого етапу одразу після президентських виборів.
Оцінка правильності напрямку розвитку країни прямо корелює з матеріальним станом респондентів. Серед вкрай бідних українців правильним розвиток країни оцінюють тільки 11%, а серед заможних – майже 30%. Також існує вікова кореляція – молодші респонденти менш скептичні у своїх поглядах на розвиток країни, ніж старші люди.
Попри загальний скепсис, більшість респондентів все ж переконані у тому, що Україна здатна подолати в майбутньому наявні проблеми та труднощі. Однак, більшість респондентів все ж вважає, що це станеться у більш віддаленій перспективі (53,5%). Лише 17% вважають, що проблеми можна подолати впродовж найближчих кількох років, а 20% узагалі виявляють песимізм, зазначаючи, що Україна загалом не здатна подолати наявних проблем та труднощів. Найбільше песимістів – на Сході країни (понад чверть), а найменше – на Заході (15%). Більш заможні люди оптимістичніші стосовно термінів. Чверть із них вважають, що Україна здатна подолати труднощі та проблеми у найближчій перспективі, а серед найбідніших респондентів таких тільки 11%.
Респонденти демонструють відносно високу готовність брати участь у виборах Президента чи Верховної Ради. Приблизно третина заявили, що точно братиме участь у таких виборах і така сама кількість – що скоріше братимуть участь. При цьому, молодь дещо рідше заявляє, що точно братиме участь у виборах, ніж старші респонденти.
Якби вибори Президента України відбувались би на момент опитування, то перемогу на них здобув би чинний Президент Володимир Зеленський. За нього готові проголосувати у першому турі 20% усіх опитаних (31% серед тих, хто прийде на вибори та визначився з голосом). Друге місце утримує п’ятий Президент Петро Порошенко. За нього готові проголосувати 12% усіх опитаних (18,6% тих, хто визначився і прийде на виборчі дільниці). Третє і четверте місця посідають Юрій Бойко та Юлія Тимошенко (різниця між ними менше похибки дослідження). За першого серед усього населення готові проголосувати 8,8% виборців (12,7% тих, хто визначився і прийде голосувати, а за Тимошенко – 8,4% усього населення (11,7% тих, хто визначився і прийде на виборчі дільниці). На шостому місці – Ігор Смешко, який отримав 4,2% всіх виборців, або 5,7% тих, хто визначився і прийде на дільниці. Інші наявні кандидати не мають такої значної підтримки.
Водночас, на Президентських виборах існують суттєві відмінності за різними типами соціальних розмежувань. В контексті регіонів тільки Володимир Зеленський може похвалитися рівномірною підтримкою у всіх регіонах (лише на сході його рейтинг трохи просідає, хоч і не вельми відчутно). Інші кандидати мають суттєві відмінності. Петро Порошенко може сподіватися на підтримку 20% мешканців Заходу, але лише 4% виборців Півдня. У Юрія Бойка майже 18% підтримки на Сході, але лише 2% у західному регіоні. Юлія Тимошенко може акумулювати 13% підтримки в Центрі країни, але тільки 3% на Півдні.
Заможні респонденти частіше готові голосувати за Володимира Зеленського і Петра Порошенка. Менш заможні, в свою чергу, за Юлію Тимошенко та Юрія Бойка. Існують розбіжності і за віком респондентів. Старші респонденти частіше голосують за Юрія Бойка та Юлію Тимошенко, тоді як молодші – за Володимира Зеленського. Примітно, що в Петра Порошенка більш збалансований електорат – його приблизно однаково підтримують у різних вікових групах.
Існують також суттєві розбіжності залежно від мови респондентів. Серед україномовних респондентів значно більшу підтримку має Петро Порошенко (17% проти 5% серед російськомовних). Протилежна ситуація у Юрія Бойка (17% підтримки серед російськомовних та 4% серед україномовних). У Володимира Зеленського та Юлії Тимошенко трохи вища підтримка серед україномовних респондентів, але ці відмінності не такі великі, як у Порошенка чи Бойка.
В умовному другому турі виборів, чинний Президент Зеленський переміг би Петра Порошенка чи Юрія Бойка. У парі Зеленський/Порошенко розподіл голосів становив би 60/40%. У парі Зеленський/Бойко, така перевага була би ще відчутніша і становила би 74/26%. При цьому, є певні регіональні особливості. Порошенко зумів би перемогти Зеленського на Заході, але нищівно програв би на Півдні. Бойко, у свою чергу, зумів би перемогти Зеленського на Сході, але зазнав би нищівної поразки в Центрі та на Заході.
Вибори до Верховної Ради. Електоральні результати партій майже цілковито дублюють відповідні результати їхніх очільників на президентських виборах. Так, лідером є «Слуга народу» з 18% підтримки (28% тих, хто визначився та піде голосувати). Цей результат всього на 2% гірший, ніж результат Президента Зеленського. За «ЄС» готові проголосувати 12,4% респондентів (18,6% тих, хто визначився і піде голосувати). Цей результат ідентичний результату Петра Порошенка. В «ОПзЖ» – 10% підтримки (14,1% тих, хто визначився і прийде на виборчі дільниці). В Юрія Бойка зовсім на трохи менше, що може бути пов’язано з «троєвладдям» всередині «ОПзЖ». Результат «Батьківщини» – 8,5% (12,6% тих, хто визначився і має намір голосувати). Виборчий бар’єр має шанси подолати «Сила і Честь» – 4,2% (6,2% тих, хто має намір проголосувати і визначився). Інші партії не долають виборчого порогу.
Джерело: Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва
Загальнонаціональне дослідження електоральних настроїв громадян України проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 травня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.
