Напередодні подвійних виборів в Україні у 2019 році конкуренція політичних сил за виборців набирає обертів. Одним з ключових інструментів цієї конкуренції є передвиборчі програми – плани дій, які партії та їхні лідери обіцяють здійснити у разі перемоги на виборах.

Втім, спроможність політиків втілити в життя свої передвиборчі програми у значній мірі залежатиме не від них, а від ефективності усього державного апарату.

Жоден бізнес не буде успішним без ефективної команди, спроможної досягати цілей, що ставить перед ним його менеджмент.

Жоден уряд не буде ефективним без сучасної ефективної державної служби.

Неефективний державний апарат суттєво гальмує впровадження будь-яких реформ, змін та рішень урядовців.

З 2016 року,  відповідно до Стратегії реформування державного управління, в Україні здійснюється комплексна реформа держуправління.

Вона покликана вирішити ключові проблеми державної служби, з якими зіштовхується будь-який політик, який очолює державний орган у кожному наступному уряді:

• Високий рівень саботажу та невиконання рішень через персональну незгоду держслужбовців або ж через відсутність у них необхідних знань, навичок чи вміння мислити “за межами рамок”;
• Відсутність стратегічного бачення, навички прораховувати майбутні кроки та аналізувати можливі наслідки запропонованих рішень у панівної більшості держслужбовців;
• Низька якість документів, що готуються на розгляд прем’єр-міністра/міністрів, та акцент виключно на нормотворчій частині, а не на суті питань;
• Домінуюча парадигма, що будь-які зміни мають робитись “в рамках чинного законодавства”, що нівелює можливість змін як таких;
• Вкрай повільні та неефективні бюрократичні процедури, через що навіть для впровадження маленької зміни потрібно докладати титанічних зусиль та постійно працювати понаднормово.

В рамках реформи держуправління зроблено вже багато.

• Вперше в історії незалежної України, запроваджено відкриту, прозору процедуру відбору професійних кадрів до пілотних міністерств. За новою процедурою набрано понад 500 фахівців.
• Розпочато реструктуризацію міністерств. Її мета – звільнення міністерств від численних невластивих функцій, які відволікають людські й часові ресурси державної служби від вирішення проблем, що турбують суспільство, і змушують працювати на відтворення процесів, а не на результат.
• Розпочато впровадження стратегічного та середньострокового планування діяльності уряду, замість традиційного “короткозорого” – однорічного – підходу до планування своєї роботи.
• Запроваджено посади державних секретарів, чия мета (за умови належного впровадження їхньої роботи) – ефективне управління держапаратом міністерства й вивільнення часу міністра та його заступників на формування політик.

Ще більше має бути зроблено. Натомість успішна реалізація реформи держслужби дозволить прем’єр-міністрові та міністрам отримати:

• краще розуміння стану справ у відповідних сферах (завдяки використанню в діяльності міністерств інструментів аналізу політики) і, відповідно, можливість ініціювати актуальні, змістовні та здійсненні зміни до політик у відповідних сферах;
• держапарат як ефективний інструмент для імплементації пунктів передвиборчих програм, виконання передвиборчих обіцянок;
• пришвидшення темпів змін та реформ;
• підвищення рівня підтримки урядових рішень/реформ з боку різних груп зацікавлених сторін (стейкхолдерів) завдяки проактивній роботі з ними по кожному з рішень, що розробляються органом влади;
• ефективне використання бюджетних коштів та донорської допомоги.

Саме тому реформування державної служби є вкрай важливим для будь-якого політика чи політичної сили, які мають надію перемогти на виборах у жовтні 2019 року та сформувати майбутній уряд.

Це – запорука їхньої успішності під час роботи в уряді та його спроможності змінювати країну на краще.

З огляду на це, будь-якій політичній силі, яка бачить себе присутньою у новому складі парламенту після виборів-2019, варто підтримувати реформу держуправління. А саме:

• вже за чинного складу Верховної Ради ухвалити низку змін до законодавства, передусім до закону “Про Кабінет Міністрів України”, закону “Про центральні органи виконавчої влади”, закону “Про державну службу”, що дозволить вирішити низку ключових проблем роботи держапарату. Відповідні зміни в рамках реформи вже напрацьовано численними робочими групами;
• після формування нового уряду докласти всіх можливих зусиль для швидкого, системного, всеохоплюючого продовження реформування системи.

Якісне та системне впровадження реформи держуправління дозволить майбутнім урядам України ефективно реалізовувати передвиборчі програми та сприятиме успішному розвитку України в цілому.  І навпаки: не продовження реформи матиме безпосередній негативний вплив на роботу будь-якого уряду і кожного конкретного міністра.

Дарина Марчак для Української правди