23 травня 2017 року Верховна Рада України вдруге прийняла Закон України “Про оцінку впливу на довкілля”. Вперше цей євроінтеграційний екологічний закон був прийнятий Верховною Радою України ще 4 жовтня 2016 року, але в подальшому був ветований Президентом України. У листопаді 2016 року Президент висловив до закону зауваження доволі загального характеру, які не могли бути проголосовані у Верховній Раді України в режимі правок. Півроку пішло у розробників закону та Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на те, аби доопрацювати закон згідно із зауваженнями Президента та врахувати іще цілу низьку коментарів, висловлений найрізноманітнішими зацікавленими сторонами протягом цього періоду.

Закон “Про оцінку впливу на довкілля” вводить сучасну прогресивну та ефективну процедуру оцінки впливу на довкілля (надалі – ОВД) на заміну старим інструментам, які до того ж неодноразово критикувалися міжнародними органами, а на національному рівні асоціюються із корупцією. Основна ідея ОВД полягає у тому, що в процесі прийняття рішення щодо погодження певної діяльності, що може спричинити негативний вплив на довкілля, орган, який приймає рішення отримує повну інформацію про такий вплив і має можливість врахувати екологічні інтереси поряд із економічними та соціальним, а відтак прийняти поінформоване, збалансоване і відповідальне рішення. Така система по-перше, зобов’язує державні структури оцінювати екологічні наслідки поряд із економічними та соціальними вигодами від реалізації проекту, і по-друге, зосереджена на попередженні (уникненні, зменшенні чи компенсації) негативного впливу на довкілля іще на стадії розгляду проекту. При чому для бізнесу, який може бути малим та середнім та потенційно не може значно вплинути на довкілля процедуру ОВД проводити не вимагається. Так, встановлюється чітка межа починаючи з якої має здійснюватися така процедура. Наприклад, господарська діяльність, що призводить до скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, та забір води з водних об’єктів за умови, що водозабір підземних вод перевищує 300 кубічних метрів на добу, потужності для вирощування: птиці (40 тисяч місць і більше); свиней (1 тисяча місць і більше, для свиноматок  500 місць і більше); великої та дрібної рогатої худоби (1 тисяча місць і більше); кролів та інших хутрових тварин (2 тисячі голів і більше) тощо.Закон містить чітку і однозначну вимогу попереднього обговорення з громадськістю планової діяльності, перелік інформації, яка має бути надана громадськості для ознайомлення, строки та методи надання, встановлює вимогу розгляду зауважень. Тож бо сфабрикувати протокол що громадське обговорення здійснювалось не вийде. Наразі ж, громадяни дізнаються що в їх околиці щось будується коли вже зводиться «зелений паркан» і це часто провокує протистояння забудовника та місцевих жителів, іноді і з бійками, а забудовники надають всі оформлені документи включно з протоколом про громадське обговорення.При цьому, відповідно до положень законопроекту громадськість не має права вето, єдине що вимагається це обґрунтовані відповіді на зауваження. Тому для добросовісних інвесторів такі норми будуть лише в поміч та допоможуть вивчити настрої громади а подекуди і отримати цінну інформацію щодо особливостей довкілля, якою володіє місцеве населення.Закон також привносить публічність у процедуру оцінки впливу на довкілля – містить вимогу ведення Мінприроди Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, інформація в якому буде відкритою, в якому і можна буде прослідкувати чи провів інвестор оцінку впливу на довкілля, які загрози несе ця діяльність і які засоби здійснюються для її усунення. А також порівняти задекларовану діяльність із здійснюваною. Звісно, для добросовісних інвесторів це не проблема, а от для тих, хто звик декларувати одне а робити інше це буде складно. Саме тому був значний супротив з боку частини аграрного бізнесу. 23 травня 2017 року 232 народних депутати України проголосували за Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», і таким чином вода, землі, повітря та інші складові довкілля України отримали систему попередження негативного впливу від діяльності людини. Ось як проявили себе депутати під час голосування за цей системний закон, який створює передумови для сталого розвитку, соціального благополуччя та покращення стану довкілля.

На сьогодні вже вдруге доля Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, навколишнє середовище та імідж Держави в руках Президента України. Закликаємо Гаранта підписати закон, адже без запровадження цієї процедури довкілля України буде занепадати, народ втрачатиме здоров’я, гальмуватиме і рух в бік інтеграції із Європейським союзом. Просимо, Вас – Петре Олексійовичу – підтримати ініціативу своєї дружини, яка з 15 травня веде передачу «У ритмі спорту» заради покращення стану здоров’я. Адже такі ініціативи і заняття спортом не будуть помічними, якщо ми будемо дихати брудним повітрям, пити забруднену воду, та споживати неякісну їжу.Крім того, 13-16 червня 2017 у Мінську (Білорусь) відбудеться Нарада Сторін конвенції Еспо, а 11-15 вересня 2017 у Будві (Чорногорія) – Нарада Сторін Оргуської конвенції. Обидва ці міжнародні органи понад десять років очікуються від України зміни національної правової бази у цій сфері, і вже готові приймати жорсткі міжнародні санкції щодо нашої держави. Разом з тим, якщо Президент дотримається встановленого Конституцією строку і протягом 15 днів підпише Закон “Про оцінку впливу на довкілля”, про цю історичну подію урядова делегація із гордістю зможе прозвітувати і у Мінську, і у Будві.