Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Аналітика > Експерти з питань податкової та бюджетної політики РПР вважають, що збільшення мінімальної заробітної плати має відбуватись поступово, після проведення відповідних розрахунків та моделювання

Експерти з питань податкової та бюджетної політики РПР вважають, що збільшення мінімальної заробітної плати має відбуватись поступово, після проведення відповідних розрахунків та моделювання

Проаналізувавши зареєстровані у Верховній Раді поданий на друге читання проект Державного бюджету на 2017 рік, в якому передбачено підвищення мінімальної заробітної плати (МЗП) до 3200 гривень з 01.01.2017 року, експерти з питань податкової та бюджетної політики Реанімаційного Пакету Реформ зазначають: ці пропозиції були розроблені та внесені до ВР з порушенням бюджетного процесу, а також без належного публічного обговорення та дослідження наслідків.

Такі важливі системні рішення мають прийматися виключно після належного експертного обговорювання з урахуванням оцінки наслідків їх прийняття. Непрозорий підхід уряду до прийняття рішень підриває довіру з боку суспільства і підвищує ризик помилок. Ця практика є неприйнятною, особливо щодо пропозицій із широким та неоднозначним економічним і соціальним впливом, які вкрай важко коригувати та переглядати, зважаючи на великий політичний резонанс.

Наразі поданий проект та розрахунки містять суб’єктивні припущення та не враховують всіх ризиків. Належним чином виконана оцінка впливу від більш ніж двократного підвищення МЗП вимагає моделювання, яке має спиратися на результати ретельного дослідження. Тому нижче наведені попередні загальні міркування експертів з питань податкової та бюджетної політики РПР, які спираються на досвід інших країн, наявні дані та експертні оцінки.

Економічна теорія, підтверджена світовою практикою, свідчить про наявність в уряду вибору між політикою підвищення мінімальної зарплати та стимулюванням створення робочих місць. Загалом мінімальна зарплата покликана знизити бідність серед тих, хто має роботу. Разом з тим, підвищення мінімальної заробітної плати може призвести до зростання безробіття, передусім за рахунок скорочення некваліфікованих працівників, і, через це – загострення проблемі бідності. Оцінювати масштаби такого ефекту в українській економіці непросто з огляду на великий тіньовий сектор, поведінку якого прогнозувати вкрай складно.

Попередній досвід поведінки роботодавців свідчить про великий набір інструментів для скорочення видатків на оплату праці в подібних ситуаціях:

  1. Переведення працівників на часткову зайнятість.
  2. Збільшення частки працівників, які перебувають у неоплачених відпустках.
  3. Переведення зайнятості в неформальну.

Виходячи з наявного розподілу рівня зарплат за регіонами, вдається ймовірним, що підвищення мінімальної зарплати вдарить особливо болюче по малому бізнесу у депресивних регіонах, де не зможуть забезпечити відповідне підвищення заробітної плати. Це, у свою чергу, може призвести до збільшення соціальної напруги у таких регіонах.

Разом з тим, рівень тінізації економіки України є високим і запропоновані кроки справді можуть примусити працедавців перевести частину неофіційної зарплати в офіційну, а тому сприяти збільшенню надходжень від ПДФО та ЄСВ саме від цієї групи платників податків (тоді як збільшення безробіття матиме зворотній вплив на доходи від ПДФО та ЄСВ). Однак, як доведено дослідженнями ОЕСР, збільшення перерозподілу ВВП через бюджет, а надто за рахунок саме цих податків веде до уповільнення економічного зростання.

Попередні розрахунки свідчать про ймовірний доволі значний ефект для економічного зростання від зниження ЄСВ, та, загалом, від скорочення перерозподілу через публічні фінанси у цьому році. Пропоноване збільшення МЗП призведе до часткового нівелювання цих досягнень (хоча альтернатива у вигляді збільшення ставки ЄСВ є ще гіршою), а, отже, потрібен перегляд середньострокового прогнозу економічного зростання у бік зменшення. Принаймні у 2018 році вважаємо необхідним передбачити зменшення рівня податкового навантаження щодо ВВП, передусім саме за рахунок зменшення навантаження на фонд заробітної плати.

На думку експертів з питань податкової та бюджетної політики РПР, при здійсненні розрахунків впливу подвоєння розміру мінімальної заробітної плати на бюджет робиться цілий ряд неоднозначних припущень. Наприклад, оцінку зростання надходжень від ПДВ зроблено на основі  припущення, що споживання товарів, обкладених ПДВ, зросте на всю величину збільшення зарплат – при чому, як у бюджетному, так і у приватному секторах (останнє є щонайменше неочевидним). Водночас запланований дефіцит бюджету не збільшується, а, отже, йдеться про перерозподіл, а не політику штучного стимулювання попиту. Вплив такого перерозподілу на загальне споживання та його структуру, а, отже, і на надходження з ПДВ, є значно меншим. Уточнення його знаку та розміру вимагає емпіричного дослідження. На нашу думку, потрібно здійснити відповідні коригування, які, втім, лежать у межах похибки прогнозу макроекономічних параметрів бюджету.

З урахуванням ситуації, що склалася після проголошення цього рішення, громадськість надала представникам уряду низку пропозицій щодо компромісних рішень.

Зокрема, ми пропонуємо передбачити застосування коефіцієнту 0,5-0,75 до розміру мінімального соціального внеску для суб’єктів господарювання, які підвищують заробітні плати працівникам принаймні до нового рівня мінімальної заробітної плати, або відміни мінімального соціального внеску взагалі, як норми, що не відповідає змісту цього податку.

Також, ми б радили уряду розглянути можливість щодо підвищення МЗП від поточного показника не більш ніж на 30-40% з початку року з поступовим збільшенням протягом 2017 року.

Експерти з питань податкової та бюджетної політики РПР готові долучитись до роботи по доопрацюванню нормативних документів з метою мінімізації ризиків, які описані вище.

Також, звертаємо увагу на необхідність підготуватися до можливого зростання безробіття серед низькокваліфікованих працівників, особливо у менш економічно розвинутих регіонах. Для цього доцільно переглянути плани Фонду страхування з питань безробіття на 2017 рік та розширити інструменти для перекваліфікації та працевлаштування безробітних.

Різке зростання невизначеності через підвищення мінімальної заробітної плати підкреслює необхідність швидкого переходу до середньострокового бюджетного планування. Уряду вже потрібно готувати Основи бюджетної політики на 2018-2020 роки та представити їх до обговорення у січні 2017 року, при цьому ми пропонуємо закласти до них подальше зниження перерозподілу ВВП через сектор державного управління. Зокрема, можна розглянути можливість це зробити за рахунок зменшення навантаження на заробітну плату.

Експерти з питань податкової та бюджетної політики

Реанімаційного пакету реформ

ВГОРУ