Експерти групи з питань податкової політики Реанімаційного Пакету Реформ підтримують напрацювання Урядом та Національним банком України законодавчих змін із впровадження Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування (план BEPS). Імплементація Плану BEPS здатна забезпечити реальну боротьбу незаконним виведенням капіталу з економіки України.

Водночас, розроблений Міністерством фінансів України проект Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування”, містить низку суперечливих норм, які можуть призвести до погіршення інвестиційного клімату та умов ведення бізнесу в Україні.

Україна задекларувала намір щодо приєднання до мінімального  стандарту плану дій BEPS, тобто до імплементації у національне законодавство чотирьох кроків плану дій BEPS: №5, №6, №13, №14. Однак, на думку експертів, вищевказаний законопроект не відповідає плану дій BEPS в ряді суттєвих аспектів.

1. Законопроект не імплементує до українського законодавства значну кількість норм, які  входять до обов’язкових чотирьох кроків плану дій: BEPS №5, №6, №13, №14.

2. Законопроект вводить до Податкового кодексу положення не передбачені у плані дій BEPS, які є дискреційними і призведуть до збільшення тиску на бізнес, а також  передбачають значні зміни до системи оподаткування, що мають бути проаналізовані додатково.

3. Крім того, законопроект вводить до Податкового кодексу положення, які доцільно імплементувати до українського законодавства через деякий час, оскільки низький інституційний розвиток держави робить неможливим їх запровадження сьогодні. Зокрема йдеться про такі новели:

• Норма законопроекту щодо «ділової мети» – це ймовірно викривлене тлумачення норми плану дій BEPS щодо “основної мети”. Але це зовсім різні речі. Норма “ділової мети”, що вказана у законопроекті – веде до зростання дискреції, підвищенню можливостей тиску на бізнес з боку співробітників ДФС. В той же час, імплементація норми щодо “основної мети” (що входить до “мінімального стандарту”, який зобов’язалась виконати Україна) – в законопроекті не передбачено. Також незрозумілим є поява «не- BEPSової норми щодо “конструктивних дивідендів”, “фактичної поведінки” та ін.);

• Норма законопроекту щодо розповсюдження правил ТЦУ також на платників єдиного податку 4 групи – не передбачена у  плані дій BEPS. Імплементація цієї норми, можливо, призведе до фактичної ліквідації 4 групи єдиного податку;

• Норма законопроекту щодо КІК (контрольованих іноземних компаній) не входить до обов’язкового мінімального стандарту плану дій BEPS. На думку експертів, цю норму доцільно імплементувати до українського законодавства пізніше, через деякий час, після підвищення рівня розвитку державних інститутів.

Зважаючи на це, експерти групи з питань податкової політики Реанімаційного Пакету Реформ закликають Міністерство фінансів України  доопрацювати урядовий законопроект щодо запровадження плану дій BEPS в Україні з урахуваннямврахуванням таких рекомендацій:

• унеможливити розширення дискреційних повноважень ДФС, що, в умовах не реалізованої інституційної реформи ДФС – призведе до різкого погіршення умов ведення бізнесу в Україні;

• унеможливити введення нових норм, які не мають жодного відношення до плану дій BEPS, під виглядом норм BEPS);

• забезпечити реалізацію усіх норм мінімального стандарту BEPS, до виконання якого Україна приєдналася.

Звертаємось до Міністерства фінансів із пропозицією провести відкрите експертне обговорення проекту за участі народних депутатів, представників бізнесу, незалежних експертів і громадськості.