Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Події > Добір на держслужбу має відбуватися виключно на конкурсній основі, — політики та експерти

Добір на держслужбу має відбуватися виключно на конкурсній основі, — політики та експерти

Які головні проблеми держслужби в Україні? Чому повернулася практика позаконкурсних призначень на посади? Якою має бути справедлива зарплата держслужбовців? Ці та інші питання обговорювали учасники онлайн-заходу «Регіональне обговорення реформ: реформа публічної адміністрації», організованого Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ 25 червня.

Реформа публічної адміністрації має створити ефективну виконавчу владу, яка формуватиме політику сталого розвитку країни, а не просто реагуватиме на поточні проблеми. Із цього почав свій виступ Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ і співавтор драфту аналітичного брифу «Реформа публічної адміністрації».

«Але досі в Україні зберігається пострадянський підхід до діяльності Уряду, який займається не аналізом політики, а намагається вирішити короткострокові завдання», — каже Коліушко.

Стратегія реформи державного управління на 2016–2020 роки мала на меті провести низку реформ щодо спроможності міністерств виробляти та аналізувати політику, для чого запровадили директорати при деяких із них. У 2019 році Уряд ухвалив рішення створити директорати при кожному з міністерств, але досі це положення не виконане, пояснює експерт.

Іншим важливим питанням, яке на сьогодні не вирішено, він назвав ухвалення законопроекту про адміністративну процедуру. Зараз цей проект закону після схвалення профільним парламентським комітетом очікує на голосування у Верховній Раді.

Ухвалені парламентом у 2019 році зміни до закону «Про державну службу» Коліушко назвав «катастрофічними».

«Стаття 87–1 дає змогу звільняти держслужбовців категорії «А» за політичними мотивами», — пояснює голова правління ЦППР.

Рекомендації для Уряду щодо пріоритетних дій на 2020–2021, визначені в аналітичному брифі:

Усі ініціативи у Верховній Раді щодо реформи держслужби є точковими, але й вони не матимуть жодного сенсу, вважає Роман Лозинський, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

«Зараз виконавча влада перебуває не в руках Уряду та непідконтрольна Парламенту», — заявляє депутат, додавши, що виконавчу гілку влади неформально координує Офіс Президента.

Чинна влада не має власного бачення реформи державного управління, вважає колега Романа Лозинського по парламентському комітету Альона Шкрум.

«Немає розуміння, яку держслужбу хочемо побудувати. А координаційна рада з питань реформування держуправління не збиралася із січня», наводить приклад депутатка.

Вона закликає відновити конкурсний добір на держслужбу, який призупинили під час карантинних заходів у зв’язку з пандемією COVID-19. Також Шкрум вказала на процедуру призначення виконуючих обов’язки міністрів, яка «суперечить здоровому глузду та конституції».

«Якщо Парламент не підтримує кандидата на посаду міністра, то його призначають виконуючим обов’язки. Треба обмежити повноваження виконуючих обов’язки міністрів і звільняти їх із посад, якщо протягом місяця до Верховної Ради не вноситься нова кандидатура на посаду міністра», — резюмує нардеп.

Наступне засідання координаційної ради з питань реформування держуправління заплановане на 6 липня, відповідає на зауваження Шкрум Тетяна Ковтун, заступниця Державного секретаря Кабінету Міністрів України.

За її словами, Уряд буде пропонувати змінити статтю 87–1 закону «Про державну службу» та повернути добір на держслужбу виключно за конкурсом. А в законопроекті «Про Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади» пропонуються зміни підходу до формування програми діяльності Уряду (має формуватися одночасно з новим складом Кабміну) та до формування сфер державної політики, за які відповідає Уряд.

Ключові аспекти нового законопроекту про держслужбу — це повернення конкурсного підходу в призначенні на посади, зміна системи оплати праці держслужбовців, нові підходи до оцінки їхньої роботи, а також новації щодо кандидатського та кадрового резерву. Про це говорив Володимир Купрій, перший заступник Голови Національного агентства України з питань державної служби.

Зміна системи оплати праці держслужбовців є найбільш складним компонентом реформи.

«Система нарахування зарплати має бути прозорою та зрозумілою. А зараз у різних міністерствах різні розміри оплати праці», — пояснює Купрій, додавши, що має переважати стала складова зарплати при збереженні мотиваційної (премії).

Позаконкурсні призначення на посади під час карантину — це єдина можливість продовження перезапуску держслужби в цих умовах, наголошує Олег Немчінов, Міністр Кабінету Міністрів України.

Також він висловив своє негативне ставлення до статті 87–1 закону «Про державну службу» в її чинному вигляді.

«Стаття 87–1 стаття була спрямована на перезапуск митниці, але в результаті за цією статтею почали звільняти держслужбовців категорії «А» і в інших відомствах», — говорить Немчінов.

Реформа держслужби не вдалася через брак процесу аналізу політики — це проблема на рівні світогляду, а не законів. Так вважає Роман Кобець, експерт із розробки державної політики Офісу ефективного регулювання (BRDO).

«Є уявлення, що все залежить лише від людини, яка обіймає посаду. Тому вся державна політика зводиться до пошуку кадрів. Ніхто не переймається, якою інформацією ці кадри будуть користуватися при виробленні рішень», — підсумовує Кобець.

Низька якість державного управління прослідковується в реформах, які запроваджує Кабмін, каже Альона Береза, експертка ГО «Жіночий Антикорупційний Рух» (Хмельницький).

Вона навела приклад реформи галузі містобудування та ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції: «Корупція в ДАБІ — це не підстава просто ліквідувати цей орган, без передачі його повноважень. У результаті в Хмельницькому багато будинків будують взагалі без жодних документів».

Про важливість публічних консультацій говорив Віталій Гліжинський, керівник проекту «Публічні консультації з міністерствами«Інституту Республіка.

«Для вироблення якісної політики необхідна широка комунікація з населенням через публічні консультації. Також вони підвищують довіру людей до ЦОВВ та їхніх дій. Але багато держслужбовців цього не розуміє», — підсумовує експерт.

Відеозапис дискусії доступний за посиланням

Нагадаємо, 19 червня Коаліція РПР організувала онлайн-обговорення аналітичного брифу «Судова реформа».

Драфти аналітичних брифів із питань реформ в Україні підготовлені до Ukraine Reform Conference 2020, яка відбудеться у Вільнюсі. Надати пропозиції до цих документів ви можете на платформі UAReforms.

«Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса» організовується Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні та Національним демократичним інститутом (НДІ), за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку.

ВГОРУ