Центр політико-правових реформ та Реанімаційний Пакет Реформ ініціювали конституційне подання про перевірку відповідності Конституції України ст. 208-4 Регламенту Верховної Ради України (про подання пропозиції щодо кандидата на посаду судді Конституційного Суду України депутатською фракцією (депутатською групою).  Подання підтримала та підписали 47 народних депутатів України.

Про це повідомила керівник проектів з питань конституційного права Центру політико-правових реформ, член Ради Реанімаційного пакету реформ Юлія Кириченко під час прес-брифінгу «Депутати ставлять питання неконституційності відбору суддів КСУ в Парламенті».  28 листопада Юлія Кириченко та народна депутатка Вікторія Пташник подали та зареєстрували документ в Конституційному Суді України.

У червні 2016 року відбулася конституційна реформа, що змінила статус Конституційного Суду України. Для імплементації конституційних новел 13 липня 2017 року було ухвалено Закон «Про Конституційний Суд України», у якому встановлено нову процедуру відбору суддів Конституційного Суду. На жаль, новий закон спотворив конкурсну процедуру, закріплену в Конституції України, особливо в частині призначень суддів Верховною Радою України. Так, на практиці у Парламенті відбулося призначення суддів КСУ за політичною підтримкою фракцій замість відбору кандидатів на посаду судді КСУ на конкурсних засадах.

9 жовтня 2017 року розпочався відбір за квотою Верховної Ради України і призначення суддів мало відбутися до 7 грудня включно. Проте Парламент виконав свої кадрові повноваження лише 20 вересня 2018 року.

У ході відбору кандидатів 16 листопада 2017 року Комітет ВРУ з питань правової політики та правосуддя відмовив в участі у відборі кандидатам, які самостійно подали кандидатуру, і допустив тільки висуванців депутатських фракцій. 4 квітня 2018 року на засіданні Комітету було ухвалено рішення рекомендувати ВРУ всіх висунутих фракціями кандидатів.

Юлія Кириченко зазначає, що положення ст. 208-4 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» є сумнівними з точки зору конституційності, зокрема відповідності ст. 148 Конституції України, яка не встановлює у вимогах до суддів КСУ їх підтримку депутатськими фракціями та групами. Навпаки, конституційні зміни 2016 року у відповідь на виклик політичної залежності КСУ запровадили такі нові вимоги, як високі моральні якості та визнаний рівень правника. «Політизація відбору кандидатів на посаду судді КСУ – це питання залежності Конституційного Суду України та його спроможності захистити Конституцію, зокрема від неконституційних дій Парламенту», – додала експертка.

Вікторія Пташник зазначила, що однією з ідей судової реформи було скасування політичного впливу на суддів. «Судді Конституційного Суду України обов‘язково мають зберігати політичну нейтральність. Проте про яку нейтральність може йти мова, якщо на конкурс від ВРУ можуть потрапляти лише кандидати, яких делегують народні депутати. І чи можна говорити про конкурс, якщо кандидати на нього не можуть податися самостійно. Саме тому ми й вирішили звернутися до КСУ з поданням про визнання неконституційними положень, що передбачають делегування кандидатів на конкурс до КСУ народними депутатами. Сподіваємося, що теперішній склад КСУ ухвалить професійне рішення й приведе чинне законодавство у відповідність до Конституції України», – підсумувала народний депутат.