Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Колонки > Дар’я Каленюк: Що об’єднує Генпрокурора та офшорки Януковича?

Дар’я Каленюк: Що об’єднує Генпрокурора та офшорки Януковича?

Позначки:

Дар’я Каленюк для Української Правди

Позавчора відбулася подія, яка підтвердила, що офшорні компанії, чиї 1.5 млрд доларів конфіскував Луценко таємним рішенням суду, діють синхронно в координації з ГПУ.

Раніше ми лише здогадувалися, що засекречення тексту вироку суду про конфіскацію є вигідним для обох сторін: того, хто засекречував та конфісковував (ГПУ) та самих власників офшорних компаній, які, між іншим, є не менше таємними.

І от з’явилося підтвердження цинічної зради, в яку я до останнього не хотіла вірити.

Отже, ми в ЦПК подали позов до суду проти Генпрокурора Луценка, який своїм, теж – секретним, рішенням засекретив вирок суду про спецконфіскацію 1,5 млрд.

У позові ми зібрали документи та надали детальне юридичне обґрунтування, чому Генпрокурор не мав права відносити весь вирок суду до державної таємниці, а прокурор сил АТО не мав права захищати “свідка Кашкіна” через заборону публікації вироку.

Ми вважаємо, що суспільство має право знати, які докази про злочинність походження конфіскованих мільярдів “общака Януковича” зібрала ГПУ та надала суду.

Ми переконані, що суспільство має право знати, хто з екс-високопосадовців і як саме брав участь у розкраданні державного майна та його легалізації через офшори, у яких це майно було конфісковано.

Більш того, ми переконані, що оприлюднення цієї інформації мало би бути природнім інтересом і самої Генеральної прокуратури.

Але чомусь Генпрокурор і вся його свита бояться публікації вироку суду, як вогню.

Як тільки хтось говорить про необхідність відкрити вуаль таємниці і повідомити, які ж там докази про “общак Януковича” назбирали в ГПУ, як тільки хтось публічно дозволяє собі засумніватися в законності цієї конфіскації, його відразу записують в зрадники та адвокати Януковича. При чому беззаперечно і без ноти сумніву це озвучуєю топ-керівництво правоохоронного органу. Ось один зі свіжих прикладів від заступника Луценка Єніна:

І от вчора на перше засідання суду щодо нашого позову проти Луценка в зал засідань з’являється Максим Коваленко (на фото), адвокат однієї з офшорних фірм Akemi management ltd з клопотанням включити їх у якості третьої сторони в цьому провадженні.

При чому, така дія з боку адвоката позбавленна здорового “правового” глузду: бо у адвоката є інші, набагато простіші та швидші процесуальні способи отримати доступ до рішення.

Фото – Українська Правда

З моменту конфіскації адвокат Коваленко мав 7 місяців часу використати всі процесуальні способи для отримання доступу до вироку, але чомусь представники офшорок вирішили увійти в процес саме між громадською організацією та ГПУ, добре усвідомлюючи, що їх участь не несе доданої вартості до позову і лише нашкодить процесу.

Суд, попри наш протест та заперечення всіх чотирьох відповідачів, задовольнив клопотання офшорки стати третьою стороною у нашому провадженні.

Ми прийняли для себе очевидне та єдине можливе рішення: одразу відкликати позов і не пливти в спільному човні з “офшорами Януковича”, в який нас примусово посадили. Ми не допустили того, щоб ця справа хоча б одну хвилину слухалася судом за участі поплічників Яника.

Цією провокацією нас хотіли заклеймити тими чутками, які ГПУ безсоромно поширює останніми днями: що ЦПК подали свій позов в інтересах офшорок для того, аби допомогти останнім повернути конфісковані гроші.

На нашу думку, включення представника Akemi в судовий процес було найбільш вигідним саме ГПУ. І вони ж надали беззаперечні підстави цим “постраждалим” компаніям з Кіпру оскаржити спецконфіскацію через міжнародні суди.

Сам по собі факт засекреченості вироку суду та всього процесу спецконфіскації є однією з найочевидніших таких підстав. І офшоркам, і ГПУ вигідно залишати вирок суду секретним.

По-перше, ГПУ не потрібно світити факти своєї бездіяльності і неспроможності чи небажання довести злочинність походження 1.5 млрд “общака Януковича”.

По-друге, офшоркам не потрібно з’являтися в судові засіданні та доводити протилежне, тобто пояснювати законність походження 1.5 млрд, що потребувало би надання у відкритому судовому процесі документів про деталі офшорних транзакцій 2011-2014 років, коли, власне, купувалися облігації (ОВДП).

Тепер офшоркам достатньо довести в міжнародному суді незаконність рішення суду через порушення процедур самої конфіскації, включаючи її виняткову таємність. І якщо в когось є сумніви, що цього не станеться – слідкуйте уважно за розглядом касаційного провадження, яке вже відкрито за позовом офшорок.

Це справа лише часу, коли компанії вичерпають всі судові механізми захисту своїх прав в Україні та підуть до Європейського суду з прав людини. Це може статися через роки, але, на жаль, таки станеться, і Україну міжнародний суд зобов’яже повернути незаконно конфісковані мільярди.

І головне питання лишається за кадром: кому саме ми ці мільярди повернемо.

Структура власності компаній, у яких конфіскували “общак”, з часів Януковича вже змінилася, а нові бенефіціарні власники ховаються за номіналами-кіпріотами та секретними угодами.

Не виключено, що Янукович та його соратники вже давно перепродали за хорошу знижку свої офшорки вже новій владі, яка спочатку попіарилася поверненням 1.5 млрд баксів в бюджет, але паралельно створила собі гарантію їх повернення у майбутньому. Уже у власні кишені.

Дар’я Каленюк для Української Правди

ВГОРУ