Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Колонки > Чи справді українці хочуть прямих переговорів з Путіним?

Чи справді українці хочуть прямих переговорів з Путіним?

56% українців підтримують прямі переговори з Росією для врегулювання на Донбасі. Саме така новина «зачепила» більшість ЗМІ після публікації соцдослідження групи Рейтинг. На тлі загрози нового російського вторгнення, переговорів Путіна і Байдена, а також тривожних сигналів, що Україну таки примушуватимуть піти на поступки із «особливим статусом» для Донбасу, ці цифри потребують окремої уваги.

То чи дійсно українці «за» розмову тет-а-тет між Києвом і Москвою? І чи означає це карт-бланш Володимиру Зеленському, який нещодавно вчергове заявляв про свою готовність до цього?

Ні, не все так просто. І за цими 56% криється зовсім не згода на переговори України та Росії без посередників, і точно — не «зелене світло» для Зеленського.

І ось — чому. Коли соціологи питають, «Чи підтримуєте ви прямі переговори із Росією щодо врегулювання конфлікту на Донбасі?», громадяни відповідають передовсім про сам факт перемовин, де участь беруть і Росія, і Україна, але зовсім не обов’язково — про двосторонній формат. Здавалося б, як так, адже питають-то про прямі перемовини? Але у таких випадках завжди дивимося на «перевірочні», інші питання.

І ось у тому ж опитуванні Рейтинга, з-поміж різних запропонованих форматів переговорів прямі перемовини з Росією підтримує лише кожен п’ятий. А найбільш популярним були і лишаються переговори за міжнародного посередництва. Так, 45% — за нормандський формат плюс США і Великобританія, ще 11% — за нинішню нормандську четвірку. Ну а прямий діалог України з окупаційною владою, чого так наполегливо добивається Росія — має мінімальні на фоні інших варіантів 12% підтримки.

У серпні цього року Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва питав у своєму дослідженні: а якщо домовленості про мир на Донбасі найближчим часом не буде, то які дії України громадяни підтримали б?

І громадська думка була розділена між різними варіантами, але продовжувати переговори ціною нових поступок з боку України були готові лише 18% опитаних.

Приблизно стільки ж (19%) підтримували продовження переговорів тільки, якщо б Росія демонструвала її готовність до поступок. Кожен п’ятий (22%) вважав, що переговори треба звести винятково до гуманітарних питань і співіснування з окупованими територіями. Ще 13% готові були б припини переговори взагалі.

Відтак, навіть прямі переговори можуть бути різними за змістом. І серед 56% згодних є ті, хто підтримує переговори, якщо Росіє теж йде на поступки, і ті, хто толерує такі переговори тільки заради гуманітарних питань (звільнення полонених полегшення життя людей на окупованих територіях), і будуть і ті, хто готовий на будь-які поступки з боку України.

Прямі переговори люди розуміють по-різному і можуть їх схвалювати з різних причин.

З іншого боку, загалом пошук компромісів ще від 2014 р. лишається найбільш популярним шляхом виходу з конфлікту, але більшість громадян вважає, що погоджуватися можна далеко не на будь-які компроміси.

І така ж логіка — щодо формату переговорів. Тобто, вести переговори з Росією треба, але не без міжнародних посередників.

Ще раніше цього року, якраз на фоні весняної ескалації на наших кордонах, в іншому дослідженні Фонду ми питали респондентів, яким чином, на їхню думку, можна досягти тривалого миру на Донбасі? І так само, прямий діалог з так званими «Л/ДНР» чи з Росією і поступки їм у вигляді особливого статусу для Донбасу чи «обміну», так би мовити, миру на Донбасі на визнання анексії Криму не мали широкої підтримки в суспільстві.

І ці тенденції зберігаються і досі. За наявності альтернативи громадяни обирають більш безпечні, скажімо так, опції. І у випадку з переговорами — це міжнародні формати, де діалог з Росією ведеться, але зі свідками, а не наодинці.

Тому «магічні» 56% підтримки прямих переговорів з Росією тануть на очах, якщо подивитися, чому громадяни насправді віддають перевагу.

Марія Золкіна, політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва для НВ

ВГОРУ