Чи потрібен страховикам новий регулятор – Галина Третьякова

Позначки:

Сьогодні точаться жваві дискусії з приводу доцільності та напрямів реформування ринку небанківських фінансових послуг. Зокрема, висловлюються думки про недоцільність реформування цього ринку щодо передачі регулювання та нагляду за частиною ринку до НБУ (так званий проект СПЛІТ).

На наш погляд буде корисним розглянути стан розвитку ринку небанківських фінансових послуг за показниками річної фінансової звітності. Цю інформацію Нацкомфінпослуг почала оприлюднювати у формі відкритих даних. На жаль, звітність наразі відкрита не для всіх зареєстрованих фінансових установ.

За даними фінансової звітності у 2017 році ринок демонстрував вражаючі показники зростання.

Обсяг фінансових послуг, наданих фінансовими компаніями (ФК) та іншими кредитними установами (ІКУ) і юридичними особами публічного права (ЮОПП), зріс вдвічі та сягнув майже 230 млрд грн. Разом з тим певні види фінансових послуг, які надаються ФК, ІКУ та ЮОПП, у 2017 році зросли дуже стрімко:

На страховому ринку обсяг валових страхових премій у секторі Life збільшився за рік на 6% — до 2,9 млрд грн, а у секторі Non-Life зріс на 25% — до 40,5 млрд грн.

Страховий ринок займає значну частку ринку небанківських фінансових послуг — 51% в обсязі власного капіталу, 33% в активах, 8% в обсязі наданих послуг, 38% у витратах на оплату праці, 85% у податку на прибуток. Відповідно, аналіз стану ринку страхування може бути корисним для прояснення ситуації щодо доцільності чи недоцільності реформування небанківського ринку фінансових послуг.

У пресі висвітлюється багато різних думок з приводу можливого впливу процесу реформування на страховий ринок. Зокрема про те, що СПЛІТ вигідний лише великим страховикам і страховикам з іноземним капіталом, що малий та середній бізнес працює стабільно, виконує свої зобов’язання перед страхувальниками і не потребує кардинальних реформаторських змін в регуляторному середовищі.

Щоб прояснити ці питання, ми провели невеликий аналіз структури страхового ринку: для кластерізації застосували визначені законодавством критерії віднесення підприємств до мікро, малих, середніх та великих. Також ми врахували специфічні для страховиків показники — рівень чистих страхових виплат та рівень перестрахування. В результаті дійшли висновку про недоцільність розподілу страховиків за розміром та джерелом походження капіталу. В процесі реформування ринку потрібно насамперед враховувати різницю в якості надання послуг. А також те, чи ведуть компанії діяльність, яка не належить до страхування в класичному розумінні.

Під час підготовки аналітики ми користувалися інформацією щодо окремих показників фінансової звітності за 2017 рік, яку Нацкомфінпослуг оприлюднив у формі відкритих даних. Також ми провели групування страховиків відповідно до визначених ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» критеріїв віднесення підприємства до мікропідприємств, малих, середніх та великих підприємств. В якості критерію ми використовували показник річного чистого доходу від реалізації послуг (для страховиків це чисті зароблені страхові премії), за яким:

Страховий ринок NonLife у 2017 році

Середній рівень чистих виплат у середніх, малих та мікро компаній майже однаковий. Водночас при більш детальному аналізі рівня виплат, показники в межах кожної групи дуже вірізняються від середньої величини. Так 72 компанії (3 середні, 8 малі, 61 мікро), а це 30% сектору Non-Life, мають показник рівня страхових виплат менше 1%!!! Водночас у 22 компаній (1 велика, 2 середні, 8 малі, 11 мікро), тобто 10% сектору, цей показник перевищує 60%.

За показниками 2017 року до великих віднесено одну компанію. Вона має рівень чистих страхових виплат на рівні 64%.

У трьох середніх компаній цей показник менше 1%.

Не набагато краща картина у маленьких компаній – у 8 страховиків рівень виплат менше 1%.

Проте більшість компаній з рівнем виплат менше 1% — це мікро підприємства.

Схожа диференціація виявилася і у секторі перестрахування.

25 компаній (1 середня, 7 малі, 17 мікро), а це 10% сектору Non-Life, віддають у перестрахування більше 70% підписаних ними премій. Вся ця група з 13,3 млрд грн підписаних премій передала в перестрахування 12,6 млрд грн – 94,5%.

Враховуючи такі значні розбіжності у показниках ми розділили компанії Non-Life на дві групи:

Ми використовуємо для цих двох груп поняття «класична частина» («класика») та «некласична частина» («некласика»).

Показники цих двох груп суттєво різняться за обсягом чистих виплат, в той час як за загальним обсягом підписаних премій показники класики і некласики майже однакові.

У розрізі груп компаній ці показники мають такий вигляд:

Відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» страховиків віднесено до підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Незважаючи на те, що за обсягом підписаних премій класична і некласична частини сектору Non-Life практично рівні, їх внесок у суспільний інтерес дуже різний. Наприклад, класика бере на себе 93% усіх витрат сектору Non-Life з оплати праці та 74% витрат з податку на прибуток.

Останнім часом на страховому ринку дискутують про те, чи достатньо у страховиків капіталу для забезпечення фінансової стійкості при веденні страхової діяльності.

На жаль, показники фінансової звітності не дають пряму відповідь на це питання. Нами проведено умовне порівняння розміру активів, що відповідають вимогам статті 31 ЗУ «Про страхування», із загальним обсягом активів балансу, обсягом страхових резервів та вимогами до капіталу у розмірі 30 млн грн. Результати показали, що не всі компанії (як класики, так і некласики) мають достатньо активів, які відповідають ст.31 щодо покриття страхових резервів та вимог до капіталу у розмірі 30 млн грн.

Загалом 50 компаній класики і 35 компаній некласики виконують цей норматив.

За нашою оцінкою 54 компанії класики і 100 компаній некласики мають провести додаткове залучення капіталу, якщо обсяги ризиків, які залишаються на власному утриманні, не зменшаться. Загалом класична частина має залучити близько 1 038 млн грн (38,3 млн $), а компанії некласичної частини 2 419 млн грн (89 млн $). Усього близько 3 457 млн грн (128 млн $ за середнім курсом за 2017 рік — 27,07 грн/$).

Висновки

1. Ринок страхування в Україні дуже неоднорідний, і це відчувається у різних аспектах та сферах життя.

Насамперед — у відношенні до якості надання страхового захисту споживачам страхових послуг. Показовим є те, що за результатами фінансової звітності за 2017 рік 72 компанії (3 середні, 8 малі, 61 мікро), тобто 30% сектору Non-Life мають показник рівня страхових виплат менше 1% !!! Водночас, у 22 компаній (1 велика, 2 середні, 8 малі, 11 мікро), а це біля 10% цей показник перевищує 60%.

По-друге – в участі у схемах перестрахування. 25 компаній (1 середня, 7 малі, 17 мікро) (10%) сектору Non-Life віддають у перестрахування більше 70% підписаних премій. Вся ця група з 13,3 млрд.грн. підписаних премій передала в перестрахування 12,6 млрд.грн. (94,5%).

У секторі Life 7 компаній (понад 20%) не отримували страхових внесків (не підписували новий бізнес).

Така неоднорідність ринку проявляється і в різних підходах до концептуальних питань розвитку страхового ринку. Зокрема щодо вимог до регулювання та нагляду, платоспроможності, капіталу, розкриття інформації тощо.

2. Тверження, що майже всі середні, маленькі і мікропідприємства надають якісний страховий захист клієнту, даними звітності підтверджується не повною мірою. У складі «некласичної частини» ринку Non-Life 135 компаній з 239, з яких 5 середніх, 20 малих і 110 мікро.

3. Недоцільно акцентувати увагу на поділі страховиків на компанії з вітчизняним капіталом та компанії з іноземним капіталом. Компанії з вітчизняним капіталом є як у складі «класичної частини» ринку, так і «некласичної». Водночас у складі «некласики» відсутні компанії з іноземним капіталом.

4. Слід звернути увагу на 72 компанії сектору Non-Life з рівнем чистих виплат менше 1%. Чи займаються ці компанії страхуванням? Вони мають значний обсяг підписаних премій — майже 10,5 млрд грн, тобто біля 25% від усього обсягу Non-Life, та значну маржинальність (операційну прибутковість) страхової діяльності — 1,5 млн грн лише чистих виплат. Але вони чомусь не звітують про значні обсяги прибутку, а 29 компаній з 72 взагалі показали збиток. За даними звітності у них немає суттєвих витрат зі сплати податку на прибуток, лише 10% від сплаченого сектором Non-Life, та з оплати праці — лише 2% від таких витрат усього сектору Non-Life.

5. Також постає питання докапіталізації значної кількості компаній: 54 компанії класики і 100 компаній некласики, якщо вони не планують зменшувати обсяги страхової діяльності. Враховуючи особливу «чутливість» цього питання, доцільним є поступове запровадження вимог до капіталу на час перехідного періоду.

Галина Третьякова для МінФін

ВГОРУ