Чому Україна потребує реформування суду присяжних: мовою цифр

Позначки:

В Дорожній карті реформ на 2019-2023 роки коаліції громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ [1] однією із цілей судової реформи вказано забезпечення повноцінної участі громадян у судочинстві шляхом запровадження суду присяжних, де присяжні виноситимуть вердикт щодо (не)винуватості особи, а суддя ухвалюватиме на основі цього вердикту вирок. Така вимога пояснюється насамперед тим, що повноцінний суд присяжних в Україні наразі не функціонує.

Для обґрунтування цієї вимоги експерти Центру політико-правових реформ провели порівняльно-статистичний аналіз вироків, ухвалених судом присяжних та професійним судом[2] за 2013-2017 роки[3] у справах по обвинуваченню за ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України[4]. Вихідна теза полягала в тому, що результати розгляду кримінальних проваджень судом присяжних та судом, до складу якого входять тільки професійні судді не можуть бути ідентичними, оскільки в одному випадку вирішальне право голосу при розгляді справи мають особи, які, як правило, не мають юридичної освіти та досвіду правозастосування, а в іншому – спеціально підготовлені люди з глибоким знанням законодавства та суттєвим досвідом здійснення правосуддя.

Аналіз проводився за 5 критеріями: 1) тривалість розгляду справи; 2) співвідношення обвинувальних та виправдувальних вироків; 3) частота призначення покарань у виді довічного позбавлення волі; 4) призначений розмір моральної шкоди; 5) результати апеляційного перегляду ухвалених вироків.

Таблиця 1. Дані про кількість опрацьованих вироків[5].

2013 2014 2015 2016 2017 Всього:
Суд присяжних 35

(7,09%)

45

(12,53%)

39

(12,83%)

37

(12,63%)

46

(17,23%)

203 (11,82%)
Професійний суд 459

(92,91%)

314

(87,47%)

265

(87,17%)

256

(87,37%)

221 (82,77%) 1 515 (88,18%)
Всього: 494

(100%)

359

(100%)

304

(100%)

293

(100%)

267

(100%)

1 718 (100%)

Впродовж 2013-2017 років спостерігалася стабільна (за винятком 2016 року) тенденція до збільшення відсоткового співвідношення кількості вироків ухвалених судом присяжних. В 2013 році трохи більше 7% вироків із загальної кількості було ухвалено судом присяжних, а у 2017 році – вже понад 17%. Тобто, за 5 років частка вироків ухвалених судом присяжних зросла майже у 2,5 рази.

Графік 2. Динаміка зміни кількості вироків ухвалених судом присяжних та професійним судом (у %).

Висновок: розгляд справ судом присяжних набуває поширення, що свідчить про заінтересованість обвинувачених у такій формі правосуддя.

Таблиця 3. Результати опрацювання даних щодо кількості вироків ухвалених судом присяжних та професійним судом в окремих областях.

2013 2014 2015 2016 2017 Всього: Загальна к-сть вироків
АР Крим
суд присяжних 5
професійний суд 18 5
Вінницька
суд присяжних 1 1 1 3 6 (12,24%) 49

(100%)

професійний суд 14 7 10 4 8 43 (87,76%)
Волинська
суд присяжних 1 2 4 1 1 9 (31,03%) 29

(100%)

професійний суд 8 4 1 3 4 20 (68,97%)
Дніпропетровська
суд присяжних 3 1 3 3 2 12 (8,16%) 147

(100%)

професійний суд 33 29 23 32 18 135 (91,84%)
Донецька
суд присяжних 4 1 4 3 5 14 (8,81%) 159

(100%)

професійний суд 53 26 13 25 28 145 (91,19%)
Житомирська
суд присяжних 2 2 4 (7,84%) 51

(100%)

професійний суд 10 5 12 7 13 47 (92,16%)
Закарпатська
суд присяжних 1 1 2 (6,67%) 30

(100%)

професійний суд 10 9 5 1 3 28 (93,33%)
Запорізька
суд присяжних 1 2 1 4 6 14 (12,84%) 109

(100%)

професійний суд 33 17 18 16 11 95 (87,16%)
Івано-Франківська
суд присяжних 1 1 2 (9,52%) 21

(100%)

професійний суд 6 2 6 2 3 19 (90,48%)
Київська
суд присяжних 5 3 4 2 14 (13,46%) 104

(100%)

професійний суд 32 21 16 11 10 90 (86,54%)
Кіровоградська
суд присяжних 7 3 2 3 15 (20,83%) 72

(100%)

професійний суд 16 11 11 11 8 57 (79,17%)
Луганська
суд присяжних 3 1 1 5 (7,81%) 64

(100%)

професійний суд 23 13 6 10 7 59 (92,19%)
Львівська
суд присяжних 1 2 1 1 5 (8,62%) 58

(100%)

професійний суд 20 8 11 10 4 53 (91,38%)
м. Київ
суд присяжних 2 4 3 9 (12%) 75

(100%)

професійний суд 15 13 13 12 13 66 (88%)
Миколаївська
суд присяжних 2 3 3 1 3 12 (17,14%) 70

(100%)

професійний суд 10 14 16 9 9 58 (82,86%)
Одеська
суд присяжних 3 3 2 2 10 (9,9%) 101

(100%)

професійний суд 16 22 18 21 14 91 (90,1%)
Полтавська
суд присяжних 1 3 1 4 9 (23,68%) 38

(100%)

професійний суд 7 7 6 6 3 29 (76,32%)
Рівненська
суд присяжних 2 1 1 4 (18,18%) 22

(100%)

професійний суд 6 5 5 1 1 18 (81,82%)
Сумська
суд присяжних 1 1 2 (5,13%) 39

(100%)

професійний суд 9 11 6 6 5 37 (94,87%)
Тернопільська
суд присяжних 1 1 2 4 (14,81%) 27

(100%)

професійний суд 4 4 8 5 2 23 (85,19%)
Харківська
суд присяжних 3 2 2 2 9 (5,88%) 153

(100%)

професійний суд 42 36 25 22 19 144 (94,12%)
Херсонська
суд присяжних 2 2 (2,99%) 67

(100%)

професійний суд 23 15 8 10 9 65 (97,01%)
Хмельницька
суд присяжних 2 2 2 1 2 8 (11,27%) 71

(100%)

професійний суд 18 13 10 9 13 63 (88,73%)
Черкаська
суд присяжних 3 1 4 (6,35%) 63

(100%)

професійний суд 20 10 8 11 10 59 (93,65%)
Чернівецька
суд присяжних 1 1 1 2 5 (26,32%) 19

(100%)

професійний суд 5 2 3 3 1 14 (73,68%)
Чернігівська
суд присяжних 2 4 2 2 3 13 (27,66%) 47

(100%)

професійний суд 8 5 7 9 5 34 (72,34%)

Кількісне співвідношення вироків ухвалених судом присяжних та професійним судом в середньому по Україні складає трохи більше як 1:7 (1:7,46), тобто, на кожен вирок ухвалений судом присяжних припадає понад 7 вироків ухвалених професійним судом. Як слідує з графіку 4 для окремих областей це співвідношення істотно відрізняється. Так, у Волинській, Чернігівській та Чернівецькій областях це співвідношення становить майже 1:2 (1:2,221:2,621:2,8 відповідно), натомість в Херсонській області – лише 1:32 (1:32,5), Сумській – 1:18 (1:18,5), Черкаській та Закарпатській – 1:14 (1:14,751:14 відповідно).

Графік 4. Дані про кількість вироків суду присяжних в окремих областях (у %).

Варто зауважити, що в областях, в яких була ухвалена найбільша кількість вироків середній показник істотно нижче за загальнодержавний: Дніпропетровська область (загальна кількість вироків – 147) – 1:11 (1:11,25); Харківська область (153) – 1:16; Донецька область (159) – 1:10 (1:10,36). Натомість в областях з найменшою кількістю вироків, середній показник є вищим (за винятком Івано-Франківської області) за загальнодержавний: Чернівецька область (19) – 1:2 (1:2,8); Рівненська область (22) – 1:4 (1:4,5); Тернопільська область (27) – 1:5 (1:5,75); Волинська область (29) – 1:2 (1:2,22).

Графік 5. Співвідношення загальної кількості ухвалених вироків та частки вироків ухвалених судом присяжних.

На графіку 5 зображено залежність кількості вироків, ухвалених судом присяжних (у %) від загальної кількості вироків. Кожна мітка на графіку відповідає певній області, а її розташування залежить від загальної кількості вироків, ухвалених у відповідній області та відсотку вироків, ухвалених судом присяжних з цієї кількості. У випадку, якби існувала залежність кількості вироків, які ухвалюються судом присяжних (у %) від загальної кількості вироків, які ухвалюються в регіоні, то вигляд кривої зображеної на графіку 5 був би схожим або на лінію Х (у випадку, якщо б існувала прямо пропорційна залежність кількості вироків ухвалених судом присяжних (у %) від загальної кількості вироків, тобто, чим більше в регіоні ухвалюється вироків, тим більшу частку в них становлять вироки, ухвалені судом присяжних), або на лінію Z (у випадку, якби існувала обернено пропорційна залежність кількості вироків ухвалених судом присяжних (у %) від загальної кількості вироків, тобто, чим більше в регіоні ухвалюється вироків, тим меншу частку в них становлять вироки, ухвалені судом присяжних).

Проте, як випливає з графіка 5 стійка залежність між загальною кількістю ухвалених вироків та часткою вироків, які ухвалюються судом присяжних відсутня.

Висновки:

  1.  частота залучення присяжних до розгляду справ залежить від регіону;
  2.  істотні відмінності у відсотковому співвідношенні частки вироків, ухвалених судом присяжних в окремих регіонах, можуть свідчити про недостатню просвітницьку роботу серед громадян та неповноту роз’яснення судом обвинуваченим права на розгляд справи судом присяжних;
  3.  взаємозв’язок між загальною кількістю ухвалених вироків та відсотковою кількістю вироків, ухвалених судом присяжних відсутній, тобто немає ні прямо-, ні обернено пропорційної залежності цих величин.

Критерій 1. Тривалість розгляду справи

Залучення громадян до здійснення правосуддя повинно відбуватися у спосіб найменшого втручання у їхнє повсякденне життя. Також присяжний повинен зберігати у пам’яті всі деталі та обставини, пов’язані із судовим розглядом, яким він згодом надаватиме оцінку у нарадчій кімнаті. Саме тому оптимальним видається такий варіант, коли розгляд справи судом присяжних триває безперервно протягом декількох днів (крім виняткових випадків). У такому форматі судовий розгляд кримінального провадження не повинен перевищувати одного місяця. Натомість, аналіз даних, пов’язаних з тривалістю судового розгляду кримінальних проваджень судом присяжних та професійним судом показав, що такий формат в національній судовій системі не застосовується.

Примітка. Обрахунок тривалості розгляду справ здійснювався з дня постановлення судом ухвали про призначення справи до розгляду судом присяжних та до ухвалення вироку у справі.

Таблиця 6. Результати опрацювання даних в розрізі тривалості розгляду справ судом присяжних та професійним судом.

2013 2014 2015 2016 2017 Всього:
до 50 р.д.
суд присяжних 7 (36,84%) 4 (15,38%) 4 (14,29%) 1 (2,8%) 16 (11,85%)
професійний суд 48 (27,59%) 52 (27,81%) 45 (25,28%) 26 (14,77%) 21 (9,9%) 192 (20,71%)
51-100 р.д.
суд присяжних 5 (26,32%) 6 (23,08%) 7 (25%) 5 (16,67%) 5 (14,3%) 28 (20,74%)
професійний суд 54 (31,03%) 43 (23%) 42 (23,6%) 38 (21,59%) 39 (18,4%) 216 (23,3%)
101-150 р.д.
суд присяжних 2 (10,53%) 10 (38,46%) 6 (21,43%) 7 (23,33%) 3 (8,6%) 28 (20,74%)
професійний суд 36 (20,69%) 40 (21,39%) 31 (17,42%) 30 (17,05%) 33 (15,6%) 170 (18,34%)
151-200 р.д.
суд присяжних 4 (21,05%) 1 (3,85%) 7 (25%) 4 (13,33%) 8 (22,9%) 24 (17,78%)
професійний суд 14 (8,05%) 22 (11,76%) 21 (11,8%) 22 (12,5%) 23 (10,8%) 102 (11%)
201-250 р.д.
суд присяжних 1 (5,26%) 3 (11,54%) 1 (3,57%) 4 (13,33%) 6 (17,1%) 15 (11,11%)
професійний суд 10 (5,75%) 12 (6,42%) 16 (8,99%) 20 (11,36%) 34 (16%) 92 (9,92%)
251-300 р.д.
суд присяжних 1 (3,85%) 2 (7,14%) 3 (10%) 2 (5,7%) 8 (5,93%)
професійний суд 3 (1,72%) 8 (4,28%) 8 (4,49%) 14 (7,95%) 15 (7,1%) 48 (5,18%)
301-350 р.д.
суд присяжних 1 (3,85%) 3 (10%) 6 (17,1%) 10 (7,41%)
професійний суд 4 (2,3%) 5 (2,67%) 8 (4,49%) 7 (3,98%) 9 (4,2%) 33 (3,56%)
351-400 р.д.
суд присяжних 2 (5,7%) 2 (1,48%)
професійний суд 1 (0,57%) 2 (1,07%) 1 (0,56%) 6 (3,41%) 6 (2,8%) 16 (1,73%)
понад 401 р.д.
суд присяжних 1 (3,57%) 4 (13,33%) 2 (5,7%) 7 (5,19%)
професійний суд 4 (2,3%) 3 (1,6%) 6 (3,37%) 13 (7,39%) 32 (15,1%) 58 (6,26%)
Всього[6]:
суд присяжних 19 26 28 30 35 135 (100%)
професійний суд 174 187 178 176 212 927 (100%)

Графік 7. Співвідношення середньої тривалості розгляду справ судом присяжних та професійним судом (у %).

Аналіз даних наведених у таблиці 6 показує, що відсутня залежність між тим, який склад суду розглядає справу. Наприклад, справи розглянуті у строк 51-100 робочих днів у 2013, 2016, 2017 роках частіше розглядав професійний суд, а у 2014, 2015 роках – суд присяжних. Подібні відмінності виявлені у всіх категоріях справ.

При порівняльному аналізі середніх показників тривалості розгляду справ (графік 7) істотна відмінність (понад 3%) помітна у справах, які розглянуті у строк до 50, 151-200  та 301-350 робочих днів.

Виявлена відмінність на користь професійного суду при розгляді справ у строк до 50 робочих днів може пояснюватися тим, що залучення присяжних до розгляду справи вимагає додаткових часових затрат, що в цілому впливає на загальну тривалість розгляду справи. Крім того, в наступній категорії (51-100 робочих днів) також наявна перевага на користь професійного суду (майже 3%).

Оскільки відмінності між тривалістю розгляду справ судом присяжних та професійним судом у категоріях 101-150, 201-250, 251-300, 351-400, понад 401 робочих днів не виявлено, є висока вірогідність того, що виявлена відмінність у справах, які розглянуті у строк 151-200, 301-350 робочих днів є похибкою, яка може пояснюватися відсутністю в Єдиному державному реєстрі судових рішень всієї необхідної інформації.

Висновок: тривалість розгляду справи в цілому не залежить від того, чи розглядається ця справа судом присяжних чи професійним судом.  

Критерій 2. Співвідношення обвинувальних та виправдувальних вироків.

Таблиця 8. Результати опрацювання даних в розрізі ухвалених виправдувальних вироків.

Вид вироку/рік 2013 2014 2015 2016 2017 Всього:
Виправдувальний вирок повністю[7]
суд присяжних 2 (5,71%)[8]

[1][9]

4 (8,89%)

[2]

2 (5%)

[0]

2 (5,41%)

[1]

1 (2,2%)

[0]

11 (5,42%)

[4]

професійний суд 7 (1,53%)

[3]

6 (1,91%)

[2]

11 (4,15%)

[2]

7 (2,73%)

[3]

11 (5%)

[3][10]

42 (2,77%)

[13]

Виправдувальний вирок в частині пред’явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 115 КК України
суд присяжних 2 (5,71%) 4 (8,89%) 1 (2,7%) 2 (4,3%) 9 (4,43%)
професійний суд 23 (5,01%) 15 (4,78%) 15 (5,66%) 14 (5,47%) 6 (2,7%) 73 (4,82%)

Графік 9. Співвідношення середніх показників кількості виправдувальних вироків, ухвалених судом присяжних та професійним судом (у %).

Аналіз кількості ухвалених виправдувальних вироків за окремі роки  свідчить про тенденцію (за винятком 2017 року) у суду присяжних частіше ухвалювати повністю виправдувальні вироки. У середньому суд присяжних практично вдвічі частіше ухвалює виправдувальні вироки.

Проте, понад 60% повністю виправдувальних вироків суду присяжних та професійного суду скасовуються апеляційним судом. Яскравою ілюстрацією такої статистики є розгляд тернопільськими судами справи № 607/3773/14-к. В цій справі, суд першої інстанції двічі виносив повністю виправдувальний вирок особі за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України[11], а апеляційний суд – двічі скасовував його та направляв справу на новий розгляд до суду першої інстанції[12]. Врешті-решт, місцевий суд повернув[13] обвинувальний акт прокурору.

Висновок: суд присяжних частіше виносить повністю виправдувальні вироки, проте за наслідками апеляційного перегляду таких вироків понад 60% їх скасовуються. Трохи більший відсоток скасування (понад 69%) стосується професійного суду.

Критерій 3. Частота призначення покарань у виді довічного позбавлення волі.

Таблиця 10. Результати опрацювання даних в розрізі призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

2013 2014 2015 2016 2017 Всього:
суд присяжних 7 (24,14%)[14] 8 (22,86%)[15] 12 (35,3%)[16] 2 (6,67%)[17] 8 (22,9%)[18] 37 (22,7%)
професійний суд 47 (12,05%)[19] 40 (15,38%)[20] 23 (10,3%)[21] 30 (13,95%)[22] 32 (17,9%)[23] 172 (13,58%)

Графік 11. Співвідношення кількості вироків, ухвалених судом присяжних та професійним судом в яких обвинуваченому(-им) призначено покарання у виді довічного позбавлення волі за окремі роки (у %).

Висновок: суд присяжних більше схильний до призначення найсуворішої міри покарання обвинуваченим – довічного позбавлення волі.

Критерій 4. Призначений розмір моральної шкоди.

Таблиця 12. Результати опрацювання даних в розрізі розміру моральної шкоди, яка призначалася судом першої інстанції.

2013 2014 2015 2016 2017
Розмір моральної шкоди, який присуджувався особі, яка була об’єктом посягання (грн.)
суд присяжних 10 000 – 150 000 10 000 – 50 000 5 000 – 400 000 50 000 20 000 – 70 000
професійний суд 3 000 – 200 000 10 000 – 500 000 3 000 – 500 000 5 000 – 1 000 000 25 000 – 500 000
Розмір моральної шкоди, який присуджувався у зв’язку зі смертю особи (грн.)
суд присяжних 30 000 – 200 000 35 000 – 700 000 20 000 – 500 000 50 000 – 500 000 73 080 – 1 000 000
професійний суд 1 000 – 700 000 2 000 – 8 000 000 5 000 – 1 644 300 10 000 – 2 000 000 10 000 – 1 000 000
Середній розмір моральної шкоди у справах, де була заподіяна смерть особі (грн.)
суд присяжних 156 429 283 438 212 857 206 152 307 240
професійний суд 138 753 301 170 262 304 335 402 315 435

Графік 13. Співвідношення середніх розмірів моральної шкоди, яка була призначена судом присяжних та професійним судом за окремі роки (у грн.).

Висновки:

  1.  розмір моральної шкоди не залежить від складу суду, який розглядав справу;
  2.  середній розмір моральної шкоди, яка призначалася судом присяжних та професійним судом за окремо взятий рік є майже однаковими.

Критерій 5. Результати апеляційного перегляду ухвалених вироків.

Таблиця 14. Дані щодо кількості опрацьованих справ.

2013 2014 2015 2016 2017
розглянуто по суті з ухваленням вироку судом першої інстанції
суд присяжних 35 45 39 37 46
професійний суд 459 314 265 256 221
є інформація про подання сторонами апеляційної скарги
суд присяжних 19 35 39 36 45
професійний суд 258 214 227 213 188
є інформація про результати розгляду справи по суті
суд присяжних 17 34 37 32 43
професійний суд 239 192 211 197 153

Таблиця 15. Результати опрацювання даних в розрізі результатів апеляційного оскарження вироків.

2013 2014 2015 2016 2017 Всього:
без змін[24]
суд присяжних 14  (82,35%) 18  (52,94%) 20  (54,05%) 19  (59,38%) 20  (46,5%) 91 (55,83%)
професійний суд 147  (61,51%) 105  (54,69%) 116  (54,98%) 123  (62,44%) 88 (57,52%) 579 (58,37%)
новий розгляд
суд присяжних 2 (11,76%) 12 (35,29%) 15 (40,54%) 9 (28,13%) 9 (20,9%) 47 (28,83%)
професійний суд 42 (17,57%) 66 (34,38%) 72 (34,12%) 60 (30,46%) 49 (32,03%) 289 (29,13%)
пом’якшив покарання
суд присяжних 1 (5,88%) 2 (5,88%) 1 (2,7%) 3 (7%) 7 (4,29%)
професійний суд 10 (4,18%) 6 (3,13%) 7 (3,32%) 4 (2,03%) 7 (4,58%) 34 (3,43%)
посилив покарання
суд присяжних 1 (2,7%) 1 (3,13%) 1 (2,3%) 3 (1,84%)
професійний суд 10 (4,18%) 6 (3,13%) 9 (4,27%) 6 (3,05%) 7 (4,58%) 38 (3,83%)
провадження закрите (виправдання)
суд присяжних 1 (2,3%) 1 (0,61%)
професійний суд 1 (0,42%) 1 (0,52%) 1 (0,51%) 3 (0,3%)
перекваліфіковані дії
суд присяжних 1 (2,94%) 3 (9,38%) 1 (2,3%) 5 (3,07%)
професійний суд 6 (2,51%) 6 (3,13%) 5(2,37%) 3 (1,52%) 1 (0,65%) 21 (2,12%)
скасовано виправдувальний вирок і засуджено особу
суд присяжних 1 (2,94%) 1 (0,61%)
професійний суд 1 (0,42%) 1 (0,1%)
повернув обвинувальний акт
суд присяжних 0 (0%)
професійний суд 1 (0,42%) 1 (0,52%) 2 (0,2%)
справа передана для організації додаткового розслідування
суд присяжних 0 (0%)
професійний суд 21 (8,79%) 1 (0,52%) 3 (1,42%) 25 (2,52%)

Графік 16. Співвідношення результатів перегляду вироків, ухвалених судом присяжних та професійним судом (у %).

Висновки:

  1.  апеляційний суд залишає без змін трохи більше половини вироків, ухвалених судом першої інстанції (незалежно від складу суду);
  2.  майже кожен третій вирок апеляційний суд скасовує та направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції;
  3.  результати апеляційного перегляду в цілому не залежать від того чи ухвалювався вирок у справі судом присяжних чи професійним судом.

Загальні висновки

Результати порівняльного дослідження справ, розглянутих судом присяжних та професійним судом за обвинуваченням осіб, у вчиненні злочинів, передбачених різними пунктами ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України за 2013-2017 роки засвідчують, що істотні відмінності між розглядом справ різними складами суду відсутні. Тобто, залучення присяжних до розгляду справи не впливає на результати її розгляду. Частіше ухвалення судом присяжних повністю виправдувальних вироків, порівняно з професійним судом, цілком мінімізується існуючим механізмом апеляційного перегляду таких вироків, за якого понад 60% виправдувальних вироків скасовується.

Вказане підтверджує необхідність зміни не тільки існуючого інституту суду присяжних, але й підстав та порядку апеляційного перегляду вироків, які ухвалюються судом за їх участю.

Роман Смалюк, Центр політико-правових реформ

ВГОРУ