Символ епохи валютних обмежень відходить у минуле.
Нацбанк скасував вимогу обов’язкового продажу валютних надходжень. Цей рудимент закритої пострадянської регуляторної системи був однією з найбільш болючих точок для бізнесу. У 2015 році ЦЕС проводив дослідження, де продаж валютної виручки (тоді це було 75%) посів друге місце в антирейтингу валютних обмежень після складного адміністрування зовнішньоекономічних платежів.

З тих пір НБУ спростив валютне регулювання: через закон про валюту були скасовані несумірні санкції за порушення, і нарешті, норма про обов’язковий продаж валютної виручки, якої немає майже ніде в світі. Ця норма, яка діяла десятиліттями і яку можна без перебільшення назвати “символом епохи валютних обмежень”.

Розділ відповідного положення про заходи захисту був скасований повністю. Це дуже хороший знак – це означає, що в планах регулятора немає повернення до репресивних дій на ринку. Як мінімум, в найближчому майбутньому. Якби, наприклад, норму залишили, але відсоток обов’язкового продажу знизили з 30% до 0%, це було б не таким хорошим приводом для оптимізму.

Кризи на валютному ринку через скасування обов’язкового продажу виручки очікувати не варто. По-перше, за даними НБУ, бізнес продає на ринку 90% виручки, яку заводить в країну, незалежно від норм продажу. В основному це відбувається тому, що великі гравці, які мають трейдингові компанії на офшорах, заводять лише те, що потрібно на витрати в Україні. Тому норма в 30% не мала економічного сенсу – але сильно обмежувала малих і середніх експортерів: їм доводилося продавати валюту, щоб потім знову купувати її на ринку для оплати імпорту, особливо коли норма продажу була вищою. Тепер бізнес може розпоряджатися своїми заробленими грошима на свій розсуд. По-друге, висока процентна ставка, яку утримує Нацбанк навіть при зниженні інфляції, надає сильну підтримку курсу гривні. Саме час для пом’якшення валютного регулювання.

Проте вимога проведення розрахунків за експортно-імпортними операціями в термін до 365 днів залишається в силі, тобто валютний контроль за експортом не усунули. Не скасовані поки й ліміти на виведення дивідендів та інвестицій за кордон.

Лібералізація валютного регулювання дозволить пожвавитися транскордонному бізнесу та інвестиціям, сприятиме економічному зростанню і більш тісній інтеграції України в ланцюжку вартості на глобальному ринку. Хоч зараз валютне регулювання вже не абсолютний бар’єр для бізнесу та інвесторів, як це було в кризових 2015-2016 роках, тим не менш, перехід на ринковий характер валютного регулювання все ще буде багато значити для українського бізнес-клімату.

Марія Репко для ЛІГА.Фінанси