Більшість українців негативно оцінюють роботу керівників правоохоронних органів. Зокрема, баланс позитивної/негативної оцінки діяльності Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова становить  -52%, Директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника – -41%, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького – -40%, Генеральної прокурорки Ірини Венедіктової – -39%, в.о. голови Державного бюро розслідувань Олександра Соколова – -33%, голови Служби безпеки України Івана Баканова –  -30%.

Про це свідчать результати результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 3 по 9 липня 2020 року.

Водночас значна частка громадян взагалі не знає, хто очолює правоохоронні органи. Найбільш упізнаваним є Арсен Аваков – про нього нічого не чули всього 3% респондентів, а найбільш невідомим є в.о. голови ДБР – про Олександра Соколова нічого не знають 37% українців.

Думка українців щодо змін у безпеці та громадському порядку за 12 останніх місяців (з червня 2019 року по липень 2020 року) розділилася. 43% респондентів вважають, що змін взагалі не було, а 44% громадян відчули зміни на гірше. Позитивні зрушення помітив лише кожен десятий (9%).

Причинами незаконної поведінки правоохоронців українці вважають: впевненість співробітників-порушників у власній безкарності (42%), корумпованість безпосередніх керівників правоохоронців, які вчинили порушення (38%), недосконалість законодавства, відсутність жорстких покарань для порушників (36%) та кругову поруку серед правоохоронців і захист порушників з боку керівництва (35%).

Тобто громадяни впевнені в тому, що правоохоронці не здатні й не зацікавлені припиняти злочини у власних лавах. Але позитивом можна назвати те, що українці не пов’язують злочини правоохоронців із недбалістю вищого керівництва чи злиттям правоохоронних органів із злочинними структурами.

До проблем своїх населених пунктів, що потребують найбільшої уваги правоохоронних органів, респонденти називають: поширення та вживання наркотиків (40%), водіння автотранспорту водіями у нетверезому стані (38%), хуліганство (37%), корупція посадових осіб різних органів влади (25%), пограбування помешкань (25%), крадіжки в громадських місцях (21%), шахрайство (21%).

Завантажити дослідження