З такою вимогою кілька десятків людей провели акцію “Ні – темним конячкам” біля Жовтневого Палацу. Саме там цими днями відбувається З’їзд суддів, на якому мають обрати кандидатів до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Як повідомляє ЦензорНЕТ, активісти провели “забіг темних конячок”, яким продемонстрували, як судді з сумнівним минулим рвуться до посад у найвищих органах судочинства. За оцінками Руху ЧЕСНО, 18 із 34 кандидатів у Вищу раду правосуддя та 6 із 8  кандидатів у Вищу кваліфікаційну комісію суддів мають сумнівну репутацію і не відповідають вимогам доброчесності. Підставами для сумнівів у доброчесності аналітики Руху ЧЕСНО називають причетність до ухвалення сумнівних рішень, до порушень прав людини, непрозорість статків та професійну некомпетентність.

“Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя отримали колосальні повноваження. ВККС перейняла повноваження Верховної ради в питанні кар’єрних призначень суддів. Також ВККС опікується суддівськими конкурсами на посаду, опікується кваліфікаційним оцінюванням, яке має пройти кожен український суддя. В Україні 5,5 тисяч суддів. ВРП приймає рішення щодо обрання запобіжного заходу щодо судді, рекомендує суддю на призначення чи звільнення. Тож значення для судової системи складу цих органів дуже важливе”, – каже Лілія Дроздик, керівник комунікаційного напрямку Руху “ЧЕСНО.Фільтруй суд”

Тарас Шевченко, директор “Центру демократії та верховенства права” наголосив на тому, що українці дуже не довіряють суддям і мало що змінилось з початком судової реформи.

“Є величезний запит на справедливість повернення гідності. Це – функція судів. Громадянське суспільство погодилось на судову реформу задля того, аби забрати політичний вплив на суддів. Європейці переконали нас, що суддів мають обирати судді. Однак ми вже не перший рік аналізуємо кандидатів на посади в суддівські органи, і що разу є багато сумнівних кандидатів”,- каже Тарас Шевченко.

Активісти нагадують, що рівно рік тому судді також обирали нових членів у ВПР. І тоді, завдяки увазі громадськості та ЗМІ, жодного представника з “чорного списку” не було обрано.

“Так, рік тому нам вдалось вплинути, аби не зайшли найодіозніші судді у ВРП. Зайшли недискредитовані, але ситуацію не змінили. Вища рада правосуддя стала ще закритішою. Зокрема, вона повідхиляла всі висновки Громадської ради доброчесності без жодної на те аргументації. Щодо ВККС – то вона, наприклад, буде обирати Антикорупційний суд. Тому роль цих органів визначальна, але туди йде дуже багато суддів з висновками про недоброчесність, незрозумілого походження статками, звільнені за порушення присяги тощо”, – наголошує Роман Маселко, член Громадської Ради Доброчесності, експерт РПР.

За словами Віталія Шабуніна, голови правління Центру протидії корупції, якщо суддівські органи не зможуть самі себе очистити, то сподівань на ліберальний перебіг реформи не буде, і ситуацію треба буде вирішувати радикально.

“Коли говорять, що судді майдану не покарані, то це означає, що люди в ВРП і ВККС їх відмазали. Їх не просто “не покарали”, не посадили до в’язниці, а навіть не звільнили, лишили на посадах і навіть провели далі.  Важливість цих органів критична, але система поки що сама не очищається. Якщо судді, які формують цих два органи, знову оберуть “суддів Майдану”, корупціонерів тощо, то це означатиме, що система суддівства не може сама себе очисти. Тоді треба все знести і обрати кандидатів з нуля”, – каже Шабунін.

Нагадаємо, 5-6 березня у Жовтневому палаці відбуватиметься З’їзд суддів, на який з’їдуться делегати з усієї України. Ключовим питанням на порядку денному З’їзду є обрання представників у Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів та обрання Ради суддів України. До Вищої ради правосуддя має бути обрано 4 нових представника, а до Вищої кваліфікаційної комісії суддів – один представник.