Реанімаційний Пакет Реформ > Новини > Події > 3D для української енергетики: демонополізація, декарбонізація та диверсифікація
Як монополії впливають на український ринок енергетики? Що чекати українцям від запуску ринку газу? Як ефективно трансформувати вугільний сектор? Ці та інші питання обговорювали учасники онлайн-заходу «Регіональне обговорення реформ: енергетичний сектор», організованого Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ 7 липня.
Ідея об’єднання міністерств енергетики та екології в єдине Міністерство енергетики та захисту довкілля у 2019 році не була новою у європейській практиці. Адже екологічні (кліматичні) та енергетичні питання тісно пов’язані між собою. Проте для грамотного об’єднання цих міністерств потрібен час, якого не було при «турборежимі». Про це говорила Анна Акерман, членикня правління Центру екологічних ініціатив «Екодія» та співавторка драфту аналітичного брифу «Енергетика» під час презентації документу.
«Екологічні проблеми — це виклик нашого часу. Ми бачимо, як «зелені» партії здобувають усе більшу підтримку на виборах у країнах Євросоюзу», — каже Акерман.
ЄС поставив перед собою мету досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року. В Україні попереднє Мінекоенерго представило концепцію «зеленого» енергетичного переходу до 2050 року. Але цей документ поки залишається на стадії обговорення, наголошує експертка.
В енергетичному секторі України наявна значна проблема з олігархічними монополіями, які затягують ухвалення невигідних для них законопроектів. Про це розповів Олександр Маріковський, Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування.
«Наявність монополій не стимулює ринок і не утворює ефективний тариф», — пояснює депутат, додавши, що пропозиція допустити на український ринок російський газ спрямована на демонополізацію вітчизняного ринку.
Але сектор відновлюваної енергетики є унікальним диверсифікованим ринком, запевняє Олександра Гуменюк, директорка Європейсько-українського енергетичного агентства.
«30 % на цьому ринку займає малий бізнес, 30 % — іноземні інвестори, 30 % — олігархічні підприємства, і ще 10 % — приватні домогосподарства», — наводить дані експертка.
Державний вугільний сектор повністю залежить від дотацій, звертає увагу Костянтин Криницький, керівник відділу енергетики «Екодії».
Він запропонував три кроки для ефективної трансформації вугільного сектору:
Вікторія Гриб, членкиня Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житво-комунальних послуг, головною проблемою в трансформації вугільної галузі назвала відсутність у держави розуміння того, скільки вугілля необхідно використовувати в короткостроковій і довгостроковій перспективах.
«Необхідні кошти на створення проектного офісу, який би це прорахував. Без цього ми не зможемо провести трансформацію. Люди мають знати, скільки ще може функціонувати шахта, на якій вони працюють», — вважає депутатка.
Відкриття ринку газу для населення, яке перенесли з травня на серпень — це не тільки відповідальність України щодо зобов’язань перед ЄС, а й можливість для українців нарешті отримати конкурентну ціну на газ. На це звертає увагу Олена Павленко, директорка аналітичного центру DiXi Group і співавторка аналітичного брифу.
Зволікати із запуском ринку газу для населення більше не можна.
«Але спочатку треба переконатися, що всі правила цього ринку добре прописані. Щоб уникнути проблем, які виникли при відкритті ринку електроенергії», — попереджає експертка.
Регулятор на ринку газу має бути незалежним і не відноситися до виконавчої влади. А це потребує внесення змін до Конституції, резюмує Павленко.
Від синхронізації правил і процедур українського ринку газу з європейськими будуть залежати пропозиції для споживачів, звертає увагу Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм «Опори».
«Зараз незалежні постачальники готують свої пропозиції для споживачів, які будуть відрізнятися за термінами постачання, умовами та сервісами. У майбутньому ці пропозиції можуть різнитися й за ціною. А якість пропозицій буде залежати від кількості постачальників», — пояснює експертка, додавши, що зараз для цього є сприятливі умови, як-то рекордно низька ціна на газ.
В Україні зараз спостерігається найважча за останні 20 років криза у сфері енергетиці, впевнена Вікторія Гриб. Для запобігання поглибленню цієї кризи вона закликала Парламент якомога швидше ухвалити в другому читанні законопроект про «зелену» енергетику. Її іншою пропозицією було покривати зобов’язання держави перед «зеленими» інвесторами за рахунок екологічного податку.
«Зараз із «зеленої» енергетики роблять «страшилку» для населення: нібито через неї зростають ціни на електроенергію», — говорить Гриб.
У свою чергу, Олександр Маріковський назвав екологічний податок у його чинному вигляді неефективним, адже для багатьох підприємств він непомітний.
«Цей податок має бути мотиватором переходу на відновлювану енергетику», — звертає увагу нардеп.
Громадськість у регіонах і органи місцевого самоврядування пропонують залишити екоподаток на місцях для реалізації місцевих природоохоронних програм, висловлює позицію регіонів Тетяна Жавжарова, голова ГО Ecosense (Запоріжжя).
Екоподаток не має бути компенсацією виробникам ВДЕ, його слід спрямувати на всі природоохоронні заходи, запропонувала представниця Експертної ради при Міненерго Світлана Гринчук.
Інший важливий аспект — синхронізація українського енергетичного сектору з вимогами Євросоюзу. Законопроект «Про енергетичну ефективність», який імплементує директиву ЄС 2012/27, Міненерго доопрацювало та спрямувало до Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства для перевірки на відповідність вимог ЄС, говорить заступник Міністра енергетики з питань євроінтеграції Ярослав Демченков.
«Пріоритетом для Міненерго є стратегічне партнерство з ЄС у галузі енергетики, яке буде спрямоване на продовження реформ енергетичного сектора для зміцнення енергетичної безпеки, подальшого розвитку сектору з урахуванням мінімізації негативного впливу на довкілля та інтеграції енергетичних ринків України з ринками ЄС», — пояснює заступник міністра.
У сфері енергетиці Євросоюз грає в довгу, тоді як Україна — у коротку: у нашій країні досі відсутні сталі політики та правила. На це звертає увагу Олексій Хабатюк, заступник директора Департаменту енергоефективності, НАК «Нафтогаз України».
ЄЄ навіть планує запровадити санкції на імпорт продукцію з інших держав, для виготовлення якої використовується певний відсоток карбонової енергетики, наводить приклад Хабатюк.
Провідна роль нафтового сегменту збережеться щонайменше до 2040 року. Про це говорив член Експертної ради при Міненерго Геннадій Рябцев.
Він назвав 3 ключові напрями в сфері нафтової промисловості:
Але прогрес спостерігається лише у сфері спрощення видобутку.
«Забезпечення якості палива взагалі відсутнє в порядку денному. Також спостерігаємо неефективне витрачання коштів міжнародної допомоги щодо створення запасів нафти та нафтопродуктів», — підсумовує експерт.
3.3. Скасування державних дотацій та субсидій:
3.4. Прозорість та відкритість:
3.5. Поліпшення координації політики:
3.6. Енергетична незалежність:
Відеозапис дискусії доступний за посиланням
Нагадаємо, 25 червня Коаліція РПР організувала онлайн-обговорення аналітичного брифу «Реформа публічної адміністрації».
Драфти аналітичних брифів із питань реформ в Україні підготовлені до Ukraine Reform Conference 2020, яка відбудеться у Вільнюсі. Надати пропозиції до цих документів ви можете на платформі UAReforms.
«Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса» організовується Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні.
