10 ключових позицій нового закону «Про публічні закупівлі»

Нова редакція закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачає зміни в рамках гармонізації українського законодавства зі стандартами ЄС. Нагадаємо, що Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом передбачає поступову імплементацію базових елементів європейських директив з питань державних закупівель в українське закупівельне законодавство. Крім того, закон передбачає зміни, які були напрацьовані на підставі практики використання електронної системи закупівель. Ці зміни спрямовані на удосконалення закупівельного процесу та синхронізацію роботи електронної системи закупівель із законодавством.

Законопроект розроблено Міністерством економічного розвитку України у співпраці з Проектом ЄС та наразі направлено на погодження до інших міністерств та центральних органів виконавчої влади.

Пропонуємо розглянути ключові позиції у змінах до Закону для замовників та учасників.

  1. Зміна підходу до визначення критеріїв оцінки тендерних пропозицій

Нагадаємо, що згідно з діючою редакцією Закону – нецінові критерії оцінки замовники мають право застосовувати лише у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер.  Законопроект розширює можливості застосування нецінових критеріїв оцінки предмету закупівель, знімаючи це обмеження. Наразі триває робота із створення електронного конструктора нецінових критеріїв, який допоможе замовникам підвищити ефективність закупівель за показниками якості, економічності, енергоефективності тощо.

Крім того, пропонується можливість встановлення замовником критерію оцінки «життєвого циклу». Це допоможе замовнику оцінити всі подальші витрати під час експлуатації предмета закупівлі.

      2. Розширення переліку конкурентних процедур закупівель процедурою торгів з обмеженою участю (ТЗОУ)

Процедура ТЗОУ може застосовуватися у разі потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників шляхом проведення кваліфікаційного відбору для закупівель вартістю вище порогів, встановлених для процедур із публікацією англійською мовою.

Торги із обмеженою участю проводяться у два етапи. На першому етапі проводиться кваліфікаційний відбір учасників процедури. У другому етапі участь беруть лише учасники, запрошені за результатами кваліфікаційного відбору, а оцінка і розгляд проводитися за логікою та алгоритмом «українського аукціону»

      3. Запровадження інструменту «аномально низька ціна тендерної пропозиції»

З метою створення умов для ефективного здійснення закупівель та протидії «ціновому демпінгу» у сфері публічних закупівель в проекті Закону регламентований новий інструмент. Його широко застосовують в європейській закупівельній практиці – «аномально низька ціна тендерної пропозиції».

«Аномально низька ціна тендерної пропозиції» визначатиметься електронною системою автоматично, на кожному етапі аукціону, за умови наявності не менше трьох учасників. У разі, якщо учасник не надасть належного обґрунтування вказаної в тендерній пропозиції ціни або вартості, замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію, у разі ненадходження такого обґрунтування.

     4. Ринкові консультації

Законом вводиться право замовника проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель. Консультації з ринком можуть проводиться через електронну систему закупівель або через відкриті зустрічі з потенційними учасниками. Замовники матимуть право запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання та використовувати таку інформацію під час підготовки до проведення закупівлі.

     5. Можливість виправлення учасником невідповідності в інформації

Діюча редакція Закону зобов’язує замовника відхиляти тендерну пропозицію, яка не відповідає вимогам тендерної документації навіть, якщо така невідповідність є несуттєвою і її можливо усунути. Це призводить до значної кількості дискваліфікацій і унеможливлює укладення договорів із учасниками, які пропонують більш вигідну цінову пропозицію. Для збереження найкращої цінової пропозиції у законопроекті передбачений механізм «24 години». Він дає можливість учаснику виправити невідповідності в інформації (документах), які замовник  виявив після розкриття тендерних пропозицій шляхом завантаження уточнених або нових документів.

    6. Нові підходи до оскарження закупівель

Стає можливим оплата скарги через систему. Вводиться можливість повернення плати у випадку задоволення або часткового задоволення скарги або залишення її без розгляду Антимонопольного комітету (АМКУ) через усунення порушень замовником.

Законопроектом також передбачена можливість оскарження окремих лотів у багатолотових закупівлях, оскарження відміни процедури та відхилення всіх пропозицій, відшкодування збитків суб’єкту оскарження, неможливість відмінити закупівлю у період оскарження та так званий антитролінг, тобто, неможливість відкликати скаргу.

    7. Відповідальність за порушення законодавства про закупівлі

Закон розширює перелік підстав для притягнення до відповідальності. Зокрема, впроваджується відповідальність за застосування переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законодавством, відсутність обґрунтування застосування переговорної процедури, а також – за відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законодавством.  Крім того, вводиться відповідальність для керівників замовників за невиконання вимог закону і за невиконання рішень АМКУ.

    8. Перехід від тендерного комітету до уповноваженої особи

Законопроект передбачає поступовий (в термін до 1 січня 2022 року) перехід від організації та проведення процедур закупівель тендерним комітетом до передачі цих функцій уповноваженим особам. Замовник матиме право призначити декілька уповноважених осіб, за умови розмежування відповідальності за організацію та проведення конкретних процедур закупівель.

Ця зміна, в першу чергу, сприятиме професіоналізації сфери закупівель. Окрім того, за порушення  закупівельного законодавства відповідатиме конкретна особа.

     9. Спрощена закупівля

На сьогодні велика частина допорогових закупівель проходить без використання електронної системи. Тобто, закупівлі відбуваються не прозоро, з порушенням принципів здійснення закупівель, визначених Законом. Законопроект вводить поняття «спрощена закупівля» та надає замовнику можливість обрати спосіб проведення закупівель, які не підпадають під дію закону (допорогових) шляхом проведення спрощеної закупівлі, закупівлі через електронні каталоги або шляхом звітування про укладені договори вартістю від 1 грн.

     10. Запуск електронних каталогів

Законопроект передбачає, що електронні каталоги стануть систематизованою базою актуальних пропозицій. Формування та супроводження електронних каталогів буде здійснюватись  централізованими закупівельними організаціями в електронній системі закупівель. Замовники використовуватимуть Е-каталоги з метою відбору постачальників товарів в допорогових закупівлях.

     Що в цілому дає нова редакція Закону для всіх учасників процесу закупівель?

Новий закон полегшить замовникам вибір найкращої пропозиції завдяки можливості протидіяти демпінгу, застосовувати нецінові критерії оцінки та враховувати вартість «життєвого циклу закупівлі». Окрім того, спростить проведення типових закупівель через введення електронних каталогів.

В свою чергу, бізнес отримає можливість виправляти помилки в пропозиції протягом 24 годин шляхом завантаження уточнених або нових документів, що скоротить кількість відхилень.

Прийняття  законопроекту також вдосконалить порядок оскарження закупівель, сприятиме професіоналізації сфери закупівель та розширюватиме зону відповідальності за порушення закупівельного законодавства уповноважених осіб та керівників замовників.

Джерело: Ейдос

ВГОРУ