Протягом 2014-2017 рр. законодавчі зміни у сфері регулювання медіа та свободи інформації дозволили зрушити реформи, започатковані ще в середині 1990-х - на початку 2000-х рр. 19 січня 2017 року було створено юридичну особу суспільного мовлення - ПАТ НСТУ. З 2016 року розпочався процес реформування друкованої преси, серед засновників якої є органи державної влади та місцевого самоврядування. Ухвалено зміни, які дозволили регулятору Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення накладати дієві санкції - штрафи за порушення електронними ЗМІ законодавства, зокрема щодо захисту дітей.
Проте започаткування позитивних зрушень у медійній сфері потребує системного і тривалого впровадження, а також коригування прогалин і неефективних механізмів. Ухвалена в 2006 році редакція Закону «Про телебачення і радіомовлення» уже на той час була застарілою, що спричинило системні проблеми з переходом на ефірне цифрове мовлення, появу непрозорого оператора - ТОВ «Зеонбуд» та неефективне регулювання з боку регулятора. Ухвалення нового закону про аудіовізуальні медіа- сервіси покликане вдосконалити правове поле для діяльності суб’єктів аудіовізуальної сфери, покращити інструментарій регулятора та механізм захисту споживачів. Ухвалення закону - зобов’язання України в межах Угоди про асоціацію, яке має бути виконано до 1 вересня 2019 року.
Суспільне мовлення з моменту ухвалення закону в 2014 році пройшло надскладну стадію трансформації, об’єднавши 31 державну компанію й установу та перетворивши їх на ПАТ НСТУ, яке перебуває під постійним фінансовим тиском, спричиненим хронічним і політично вмотивованим недофінансуванням. Так, у 2018 році компанії виділено лише 50% від передбаченого законом бюджету, що ставить її на межу банкрутства. Саме тому зміни до закону, що стабілізують джерело фінансування та усувають ризики політичного втручання, надважливі для інституційної незалежності компанії.
Спрощення правового середовища для діяльності преси має забезпечити справедливу конкуренцію та мінімально необхідне втручання з боку держави. Законодавчою основою для цього має стати ухвалення нового закону.
Виборчий процес є ключовим елементом демократії, проте чинне законодавство не містить заборон чи обмежень щодо емоційної, беззмістовної передвиборної агітації (реклами). Суттєве обмеження з перспективою заборони реклами в аудіовізуальних ЗМІ має змінити дискурс кандидатів від емоцій до змісту. Запровадження відповідальності за порушення законодавства має забезпечити вищий рівень прозорості та відповідальності ЗМІ.
Інформаційний безлад, пропаганда, мова ворожнечі стали атрибутами виборчих кампаній, а Інтернет-атаки Росії є елементом військової агресії проти України і послаблення європейської спільноти. Інтернет як платформа зіграв ключову роль під час Революції Гідності, надаючи через різні канали комунікації правдиву і найбільш оперативну інформацію про поточні події. Стимулювання ЗМІ до саморегуляції, а надто до дотримання базових вимог діяльності ЗМІ - прозорості та кодексу етики - найбільш демократичний шлях розвитку сфери Інтернет-ЗМІ. Будь-які обмеження чи блокування мають бути здійснені відповідно до стандартів свободи вираження поглядів.
Доступ до публічної інформації впроваджується в Україні вже сім років. Але сфера потребує постійної підтримки. Це зумовлено зміною кадрів та законодавчих норм, що мають прямий вплив на відкритість органів влади. Зміна ставок судового збору створила суттєву перешкоду для реалізації і захисту права на інформацію. Зменшення ставок у сфері доступу має забезпечити ефективний механізм захисту такого права в судах. Ратифікація підписаної Україною у 2018 році Конвенції «Про доступ до офіційних документів» має не лише вивести сферу на конвенційний рівень, але й поширити досвід України й створити міждержавну координаційну групу, що вивчатиме проблеми та найкращі практики їх подолання.
РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України.
РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Центральна виборча комісія.
РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Президент України.
РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, органи правопорядку.
РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, учасники ринку.