Протягом 2014-2017 рр. законодавчі зміни у сфері регулювання медіа та свобо­ди інформації дозволили зрушити рефор­ми, започатковані ще в середині 1990-х - на початку 2000-х рр. 19 січня 2017 року було створено юридичну особу суспільно­го мовлення - ПАТ НСТУ. З 2016 року роз­почався процес реформування друкованої преси, серед засновників якої є органи державної влади та місцевого самовряду­вання. Ухвалено зміни, які дозволили регу­лятору Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення накладати дієві санкції - штрафи за порушення елек­тронними ЗМІ законодавства, зокрема щодо захисту дітей.

Проте започаткування позитивних зру­шень у медійній сфері потребує системного і тривалого впровадження, а також кори­гування прогалин і неефективних механіз­мів. Ухвалена в 2006 році редакція Закону «Про телебачення і радіомовлення» уже на той час була застарілою, що спричинило системні проблеми з переходом на ефір­не цифрове мовлення, появу непрозорого оператора - ТОВ «Зеонбуд» та неефективне регулювання з боку регулятора. Ухвалення нового закону про аудіовізуальні медіа- сервіси покликане вдосконалити правове поле для діяльності суб’єктів аудіовізуаль­ної сфери, покращити інструментарій ре­гулятора та механізм захисту споживачів. Ухвалення закону - зобов’язання України в межах Угоди про асоціацію, яке має бути виконано до 1 вересня 2019 року.

Суспільне мовлення з моменту ухвален­ня закону в 2014 році пройшло надсклад­ну стадію трансформації, об’єднавши 31 державну компанію й установу та перетво­ривши їх на ПАТ НСТУ, яке перебуває під постійним фінансовим тиском, спричине­ним хронічним і політично вмотивованим недофінансуванням. Так, у 2018 році ком­панії виділено лише 50% від передбачено­го законом бюджету, що ставить її на межу банкрутства. Саме тому зміни до закону, що стабілізують джерело фінансування та усувають ризики політичного втручання, надважливі для інституційної незалежності компанії.

Спрощення правового середовища для діяльності преси має забезпечити справед­ливу конкуренцію та мінімально необхідне втручання з боку держави. Законодавчою основою для цього має стати ухвалення но­вого закону.

Виборчий процес є ключовим елементом демократії, проте чинне законодавство не містить заборон чи обмежень щодо емо­ційної, беззмістовної передвиборної агітації (реклами). Суттєве обмеження з перспек­тивою заборони реклами в аудіовізуаль­них ЗМІ має змінити дискурс кандидатів від емоцій до змісту. Запровадження відпові­дальності за порушення законодавства має забезпечити вищий рівень прозорості та відповідальності ЗМІ.

Інформаційний безлад, пропаганда, мова ворожнечі стали атрибутами виборчих кам­паній, а Інтернет-атаки Росії є елементом військової агресії проти України і посла­блення європейської спільноти. Інтернет як платформа зіграв ключову роль під час Революції Гідності, надаючи через різні ка­нали комунікації правдиву і найбільш опе­ративну інформацію про поточні події. Стимулювання ЗМІ до саморегуляції, а надто до дотримання базових вимог ді­яльності ЗМІ - прозорості та кодексу етики - найбільш демократичний шлях розвитку сфери Інтернет-ЗМІ. Будь-які обмеження чи блокування мають бути здійснені відповідно до стандартів свобо­ди вираження поглядів.

Доступ до публічної інформації впрова­джується в Україні вже сім років. Але сфера потребує постійної підтримки. Це зумовлено зміною кадрів та законодавчих норм, що мають прямий вплив на відкритість органів влади. Зміна ставок судового збору створила суттєву перешкоду для реалізації і захисту права на інформацію. Зменшення ставок у сфері доступу має забезпечити ефективний механізм захисту такого права в судах. Ратифікація підписаної Україною у 2018 році Конвенції «Про доступ до офіційних документів» має не лише вивести сферу на конвенційний рівень, але й поширити досвід України й створити міждержавну координаційну групу, що вивчатиме проблеми та найкращі практики їх подолання.

1. Внести зміни до законодавства про суспільне мовлення задля гарантування незалеж­ності НСТУ та її органів управління.
2. Запровадити більш захищену та прозору модель фінансування суспільного мовлення відповідно до стандартів Ради Європи, зменшивши дискрецію Уряду і Парламенту при розрахунках обсягу щорічного фінансування НСТУ.
3. Протидіяти ухваленню ініціатив, спрямованих на неправомірне втручання в редакційну свободу НСТУ.

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України.

1. Заборонити або суттєво обмежити платну передвиборчу агітацію на телебаченні та радіо.
2. Вдосконалити механізми контролю та притягнення до відповідальності за порушення вимог виборчого законодавства ЗМІ.

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Національна рада України з питань телеба­чення і радіомовлення, Центральна виборча комісія.

1. Ухвалити новий галузевий закон «Про аудіовізуальні медіа-сервіси», який відповідатиме стандартам Ради Європи та вимогам Директиви ЄС 2010/13/EU (з подальшими змінами).
2. Вдосконалити законодавство про прозорість медіа-власності та запровадити систему прозорості фінансування ЗМІ й забезпечити його належну імплементацію.
3. Створити ефективні механізми співрегулювання у сфері аудіовізуальних медіа.

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Національна рада України з питань телеба­чення і радіомовлення.

1. Забезпечити ефективний державний контроль за дотриманням права громадян на до­ступ до публічної інформації (зокрема, удосконалити механізми притягнення до відпові­дальності за порушення права на доступ).
2. Знизити судовий збір та встановити нульову ставку авансового внеску за примусове виконання судового рішення у справах щодо захисту права на доступ до публічної ін­формації.
3. Ратифікувати Конвенцію Ради Європи про доступ до офіційних документів.

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Президент України.

1. Вчасно завершити процес роздержавлення друкованих ЗМІ.
2. Лібералізувати процедуру реєстрації друкованих ЗМІ та вдосконалити вимоги до їхньої діяльності.
3. Скасувати законодавчі норми про вплив державних органів на діяльність ЗМІ, зокрема Закон «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місце­вого самоврядування в Україні засобами масової інформації» та Закон «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів».
4. Розширити визначення професійної діяльності журналіста в Кримінальному кодексі України, не обмежуючись наявністю посвідчення журналіста.
5. Підвищити ефективність розслідування справ про перешкоджання журналістській ді­яльності.

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Державний комітет телебачення і радіомов­лення України, органи правопорядку.

1. Встановити процедуру добровільної реєстрації (ідентифікації) Інтернет-ЗМІ та вимоги до публікації інформації про власників веб-ресурсів та осіб, відповідальних за редакційну політику.
2. Гарантувати, що будь-які механізми, спрямовані на блокування онлайн-контенту, будуть відповідати міжнародним стандартам свободи вираження поглядів.

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, учасники ринку.