Завдяки прогресу в реформуванні податкової сфери адміністрування податків уперше з початку спостережень поступилося місцем ставкам оподаткування в рейтингу перешкод для ведення бізнесу (за даними опитувань підприємств). При цьому номінальне податкове навантаження було істотно скорочено за рахунок зниження ставки ЄСВ до 22%.
Також було запроваджено прозорі та захищені від зловживань механізми адміністрування ПДВ й електронний кабінет платника податків; скасовано контроль зв’язку з господарською діяльністю в адмініструванні податку на прибуток підприємств; упорядковано надання податкових роз’яснень та користування ними; нещодавно - значно спрощено користування касовими фіскальними реєстраторами і розпочато роботу із запровадження онлайн-реєстрації фіскальних транзакцій, низку інших позитивних новацій.
Одночасно було частково реорганізовано Державну фіскальну службу України (ДФС) (насамперед у частині перевірок) та формально скасовано податкову міліцію. Порівняно з 2013-2015 рр. дещо скорочено економічний розмір уряду - відсоток перерозподілу ВВП через публічні фінанси. Запроваджується середньострокове бюджетне планування.
Проте проблеми податкової системи все ще залишаються найвагомішими серед перешкод для ведення бізнесу. Глибокі інституційні реформи податкової та митної служби відкладено на невизначений термін, а відповідні концепції, розроблені фахівцями під егідою Мінфіну й ухвалені Кабінетом Міністрів України, - скасовано.
Навіть податкова міліція продовжує своє фактичне існування, хоча і в невизначеному статусі. Відсутність справжніх реформ митної та фіскальної служб не дозволяє скоротити обсяги зловживань - контрабанди, порушення митних правил та великомасштабної податкової оптимізації із застосуванням офшорів, які залишаються найбільшими «дірами» в податковій системі після ліквідації більшості «податкових ям», що дозволяли масово ухилятися від ПДВ.
Триває боротьба за реформу корпоративного податку - перехід до оподаткування тільки виведеного з бізнесу капіталу (ПнВК), яка є необхідною передумовою глибокого реформування ДФС. Усе ще надмірно важким залишається оподаткування праці, і це заганяє ринок ринок у тінь.
Збільшення надходжень внаслідок вдалого реформування ПДВ не було використано для зменшення інших податків, натомість економічний розмір уряду після суттєвого скорочення в 2016 році в наступні два роки неухильно збільшувався і зараз дорівнює середньому за попередні десять років - 44,5%, а такий показник вищий, ніж у Німеччині.
На часі - продовження та подальше поглиблення податкової реформи. Після запровадження ПнВК має бути розпочато глибоку реформу («перезавантаження») ДФС. Необхідно затвердити розроблений експертами план та розпочати реформу митної служби, остаточно ліквідувати податкову міліцію й утворити замість неї нову, винятково аналітичну структуру з розслідування великомасштабних економічних злочинів, яка мала б замінити також відповідні підрозділи інших відомств.
Економічне зростання, надходження від приватизації та детінізації економіки, а також усі можливості для скорочення бюджетних та квазібюджетних витрат (зокрема, але не тільки, ефект РгоZогго, верифікація соціальних та пенсійних виплат, оптимізація витрат на інші цілі) потрібно використати для поступового скорочення економічного розміру уряду, що дозволить надалі знизити податкове навантаження на заробітну плату.
Податки на землю та інше нерухоме майно потребують удосконалення та впорядкування, що дозволить підвищити надходження від них та використати їх для по дальшого скорочення податків на працю та доходи - найбільш шкідливих для економічного зростання, за даними ОЕСР.
РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України.
РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Міністерство соціальної політики України.
РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України.