Менеджер групи

Петраковський Володимир
Телефон: 097 313 31 19
v.petrakovskyi@gmail.com

Головний експерт групи

Банчук Олександр
banchuk@gmail.com

Громадські організації:

  • Центр політико-правових реформ
ПРОБЛЕМИ, ЯКІ МАЄ ВИРІШИТИ РЕФОРМА

Останніми роками система органів пра­вопорядку в Україні зазнає змін, поклика­них гарантувати безпеку кожній особі. Кін­цева мета реформи - органи правопорядку сучасного зразка, які орієнтуються на на­дання послуг населенню та дотримання прав людини. На жаль, зміни, які відбува­ються, часто не тільки не наближають до зазначеної мети, а й навіть мають потенцій­ні загрози.

Зокрема, внаслідок відсутності страте­гічного бачення реформи зміни в Націо­нальній поліції характеризуються не системністю, а сам процес часто орієнтований не на потреби суспільства, а на інтереси само­го Міністерства та поліцейських. У 2015 році ухвалено новий Закон «Про Національну поліцію», який містить багато прогресивних положень з урегулювання порядку застосу­вання поліцейських заходів, захисту прав людини, прозорості процедури призначен­ня поліцейських. Нарешті відбулося роз­межування повноважень: очільник поліції здійснює адміністративні функції, а політич­не керівництво виконує міністр. Водночас не всі нові позитивні новації належно втілені на практиці. Окрім того, рівень злочинності стабільно високий, а єдині детективні під­розділи і спрощена процедура розслідуван­ня для дрібних кримінальних правопору­шень досі не створені. Органи досудового розслідування залишаються перевантаже­ними та неефективними.

Реформування органів прокуратури по­чалося після Революції Гідності, хоча було одним із зобов’язань перед Радою Європи та вимогою Конституції України. Прокуратура тривалий час зберігала централізова­ну мілітаризовану структуру з внутрішнім вертикальним підпорядкуванням прокуро­рів керівництву, сформовану ще за радян­ських часів. Новий Закон «Про прокурату­ру», ухвалений у 2014 році, та конституційна реформа щодо правосуддя 2016 року оста­точно позбавили прокуратуру повноважень із загального нагляду. У 2017 році запра­цювали органи прокурорського самовря­дування (конференція та Рада прокурорів), а також Кваліфікаційно-дисциплінарна ко­місія прокурорів. Того ж року прокурату­ру позбавлено повноважень з досудового розслідування. Водночас низка ініціатив не була реалізована до кінця, а оцінка ре­зультативності реформи не проведена. Усупереч положенням Конституції та Кри­мінального процесуального кодексу слідчі підрозділи прокуратури продовжують роз­слідувати злочини, а сама прокуратура за­знає сильного політичного впливу. Також вона досі не позбавлена функції нагляду за місцями несвободи.

Важливою реформою у сфері органів правопорядку повинен стати запуск Дер­жавного бюро розслідувань (ДБР). ДБР - орган досудового розслідування, уповно­важений розслідувати злочини (окрім під­слідних НАБУ), вчинені топ-політиками, народними депутатами, держслужбовцями вищого рівня, суддями, прокурорами, полі­цейськими та іншими службовцями органів правопорядку. Наразі проходять конкурси на посади всіх рівнів у ДБР, однак чинне за­конодавче регулювання неповністю сприяє успішному запуску цього органу.

Проблемним залишається питання гар­монізації та наближення кримінального й кримінального процесуального законодав­ства до європейських стандартів. З часу ух­валення КПК в 2012 році Кодекс піддаєть­ся хаотичним і несистемним змінам. Зміни до КПК і КК України суттєво впливають на ефективність боротьби зі злочинністю, що стала справжнім викликом для органів пра­вопорядку. Зокрема, від запровадження ін­ституту кримінальних проступків залежить ефективність діяльності органів криміналь­ної юстиції в цілому, включаючи наванта­ження на слідчі та оперативні підрозділи, дієвість кримінального закону та дотриман­ня принципу невідворотності покарання.

З грудня 2016 року поза законом зали­шається діяльність податкової міліції. Си­ловий тиск з боку влади на бізнес залиша­ється на високому рівні, а спроби замінити існуючі економічні підрозділи поліції, СБУ, податкову міліцію задля покращення ін­вестиційного клімату в Україні виявилися безуспішними. Органи правопорядку при розслідуванні фінансових злочинів повинні перейти до аналітичних методик.

ЦІЛЬ 1 Ефективне досудове розслідування кримінальних правопорушень
  1. Ухвалити законодавство про детективні підрозділи в усіх органах досудового розсліду­вання.
  2. Запровадити інститут кримінальних проступків з метою підвищення ефективності досу­дового розслідування нетяжких злочинів.
  3. Привести положення КПК України та КУпАП у відповідність до Конституції України в ча­стині забезпечення права на особисту свободу та розмежування повноважень слідчих (детективів) і прокурорів.
  4. Привести інститут негласної діяльності органів правопорядку у відповідність до євро­пейських стандартів.

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України.

ЦІЛЬ 2 Незалежні реформовані органи прокуратури
  1. Посилити гарантії незалежності органів прокурорського самоврядування (конференції та Ради прокурорів), а також Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
  2. Удосконалити механізм дисциплінарного провадження щодо прокурорів, зокрема за­безпечити ефективне право заявників на оскарження до суду та Вищої ради правосуд­дя рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
  3. Привести законодавство про прокуратуру у відповідність до нових положень Конститу­ції України від 2 червня 2016 року.

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Верховний Суд, Генеральна прокуратура України.

ЦІЛЬ 3 Дієвий орган розслідування злочинів, вчинених працівниками органів правопорядку (Державне бюро розслідувань)
  1. Привести у відповідність до Конституції України процедури обрання та призначення директора Державного бюро розслідувань, його заступників, а також функціонування органу.
  2. Запровадити ефективний механізм дисциплінарних проваджень щодо працівників ДБР.
  3. Запровадити ефективні та прозорі механізми конкурсного відбору на посади в ДБР.

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Державне бюро розслідувань.

ЦІЛЬ 4 Законодавство про поліцейську діяльність, яке відповідає Конституції України та європейським стандартам
  1. Запровадити ефективний механізм дисциплінарних проваджень щодо поліцейських.
  2. Посилити соціальні гарантії поліцейських.
  3. Удосконалити механізм персональної ідентифікації поліцейських та гвардійців.
  4. Позбавити Національну гвардію України правоохоронних функцій (демілітаризація охорони публічного порядку).

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Міністерство внутрішніх справ України.

ЦІЛЬ 5 Прогресивна та ефективна система розслідування економічних злочинів
  1. Створити єдиний орган фінансових розслідувань у системі центральних органів виконав­чої влади.
  2. Впровадити дієві аналітичні механізми розслідування фінансових злочинів.

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України.

ЦІЛЬ 6 Дієва система громадського контролю за діяльністю органів правопорядку
  1. Запровадити механізми участі громадськості в дисциплінарних провадженнях щодо працівників органів правопорядку.
  2. Запровадити механізми залучення громадськості до добору кадрів та просування по службі.
  3. Запровадити мобільні групи з моніторингу дотримання прав людини в місцях несвободи.

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство внутрішніх справ України, органи правопорядку.

Додаткова інформація
Усі напрацьовані експертами документи щодо реформи органів правопорядку можна переглянути на офіційній сторінці у Facebook 

Експерти групи

  • Банчук Олександр
  • Лємєнов Олександр
  • Малишев Борис
  • Хавронюк Микола
  • Гнідець Андрій
  • Слюсар Андрій
  • Баглай Сергій
  • Крапивін ​​Євген
  • Цапок Марина
  • Каменєв Михайло
  • Петраковський Володимир
  • Симоненко Злата

Законопроекти

Законопроекти групи (9)

Законопроекти, що загрожують реформі (7)

ВГОРУ