Менеджер групи

Ободовська Вікторія
Телефон: 0979411109
vs.obodovska@gmail.com

Головний експерт групи

Куйбіда Роман
kuybida@gmail.com
Жернаков Михайло
mykhailo.zhernakov@gmail.com

Громадські організації:

  • Центр політико-правових реформ
  • ГО "Фундація ДЕЮРЕ"
  • Центр демократії та верховенства права
ПРОБЛЕМИ, ЯКІ МАЄ ВИРІШИТИ РЕФОРМА

Суди були і залишаються соціальною інституцією з одним із найнижчих рівнів довіри. У 2018 році судам повністю довіряли всього 1,7% громадян, а загальний рівень довіри не перевищував 8%.

Судова реформа, розпочата після Революції Гідності, не принесла бажаних результатів. Менше 1% громадян вважають її повністю успішною.

Новостворений Верховний Суд так і не став по-справжньому новим. Майже 80% його складу - старі судді, щонайменше 29 суддів, за висновками Громадської ради доброчесності, не відповідають критеріям доброчесності. Очільниками Верховного Суду стали здебільшого колишні керівники вищих судів, що були ліквідовані. Попри численні заклики громадськості вдосконалити процедури добору й оцінювання суддів, вони залишилися практично незмінними.

Певних зрушень вдалося досягти завдяки безпосередній участі громадськості в очищенні суддівського корпусу через Громадську раду доброчесності. Завдяки її діяльності вперше було конкретизовано критерії доброчесності і професійної етики та надано оцінку сотням суддів і кандидатів на посаду судді. Підвищені вимоги з декларування майна і родинних зв’язків, а також необхідність проходження перевірок і переатестацій спонукали чималу кількість суддів (більше 2 000) добровільно піти з посад. Водночас процедури призначення і переатестації суддів не стали об’єктивними і прозорими, що завадило ефективному оновленню суддівського корпусу. Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка на 2/3 складається з представників суддівського корпусу, легко долала «вето» Громадської ради доброчесності щодо суддів і кандидатів на посаду судді через відсутність у неї реальних повноважень.

Практично не запроваджено повноцінний суд присяжних, не проведено реформу адвокатури. Не реалізовано потенціал альтернативних (позасудових) способів вирішення спорів. Правосуддя не є дружнім до вразливих груп - дітей і людей з інвалідністю.

Загалом доводиться констатувати, що, попри деякі зрушення, судова реформа в Україні провалена.

Наслідком цього стало збереження політичного контролю над судами та консервація проблем у суддівському корпусі.

У судовій системі продовжує панувати корупція, яка є зручною не лише для суддів, а й тих, хто за допомогою корупції має можливість «вирішувати» свої питання у су-дах, зокрема недоброчесних політиків, олігархів. Кругова порука та усталеність корупційних зв’язків у системі правосуддя так і не подолані та не дають можливість ефективно протидіяти корупційним явищам.

Нездатність судів забезпечити справедливість не лише стає на заваді захисту прав людини, негативно відбивається на довірі до держави, а й ставить під загрозу прогрес в інших реформах. Відсутність належної роботи системи правосуддя відлякує інвесторів і перешкоджає економічному розвитку України.

Відповідно до цього необхідно значною мірою переглянути ті процеси, які складають судову реформу в Україні, насамперед змінити підходи до формування органів суддівського врядування, відповідальних за її впровадження, з наданням вирішальної ролі незалежним громадським експертам. Також необхідно зосередитися на підвищенні стандартів підготовки правників і роздержавленні вирішення спорів.

ЦІЛЬ 1 Суттєво змінено принципи формування та діяльності органів суддівського врядування задля ефективного очищення й оновлення суддівського корпусу
  1. Змінити підходи до формування органів для відбору суддів та притягнення їх до дисциплі­нарної відповідальності (сьогодні такими органами є Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада правосуддя). Домогтися включення до складу цих органів щонайменше поло­вини представників громадського сектору (правозахисників, журналістів, представників профільних громадських організацій).
  2. Посилити вплив громадськості на конкурс та оцінювання суддів через Громадську раду доброчесності до того часу, як представники громадськості будуть включені до складу кваліфікаційних та дисциплінарних органів.
  3. Удосконалити процедури кваліфікаційного оцінювання задля забезпечення прозорості його результатів.
  4. Запровадити механізм перегляду результатів поточного кваліфікаційного оцінювання суддів.
  5. Удосконалити процедури притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності задля забезпечення необхідного балансу між правами скаржників та суддів.

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада правосуддя.

ЦІЛЬ 2 Створено Вищий антикорупційний суд для розгляду справ про вищу посадову корупцію
  1. Створити Вищий антикорупційний суд у повній відповідності до рекомендацій Венецій­ської комісії, провівши прозорий та чесний конкурс, і якнайшвидше розпочати його діяльність.
  2. Внести зміни до закону, якими створити окрему Антикорупційну палату у складі Верхов­ного Суду, сформувати її за процедурою відбору антикорупційних суддів.

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада правосуддя.

ЦІЛЬ 3 Забезпечено повноцінну участь громадян у судочинстві
  1. Запровадити суд присяжних, де присяжні виноситимуть вердикт щодо (не)винуватості особи, а суддя ухвалюватиме на основі цього вердикту вирок. Розширити сферу засто­сування суду присяжних.
  2. Створити механізм для перегляду вироків щодо осіб, свавільно засуджених за чужі злочини до тривалого ув’язнення, з правом на суд присяжних.

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України.

ЦІЛЬ 4 Забезпечено правосуддя, дружнє до вразливих груп
  1. Створити належну законодавчу базу для функціонування ефективної системи правосуд­дя для дітей. Забезпечити належний захист та ставлення до неповнолітніх у контакті із законом.
  2. Зосередити зусилля на ранньому виведенні неповнолітніх з кримінального процесу та профілактичній роботі щодо злочинності серед неповнолітніх замість каральної.
  3. Запровадити широке застосування альтернативних видів покарання до неповнолітніх у конфлікті із законом замість позбавлення волі.
  4. Забезпечити доступ до правосуддя людей з інвалідністю, повнолітніх недієздатних осіб та осіб з обмеженою дієздатністю відповідно до Стратегії Ради Європи щодо осіб з інва­лідністю (2017-2023 рр.).
  5. Визначити порядок надання особам з інвалідністю інформації про судочинство, зміст та хід судової справи в доступній формі, а також персональної допомоги для їх участі в судових засіданнях.

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Міністерство юстиції України.

ЦІЛЬ 5 Створено ефективні механізми захисту прав для бізнесу
  1. Запровадити можливість вирішення господарських спорів зі значним майновим інтере­сом змішаним складом суду, який буде складатися, окрім державного судді, з автори­тетних правників, делегованих бізнес-організаціями (присяжних для розгляду господар­ських справ).
  2. Змінити вимоги до компетенції, утворення та роботи третейських судів з метою забез­печення їх повної компетенції, незалежності та ефективності, для розвантаження судів і забезпечення бізнесу дієвими альтернативними способами вирішення спорів.
  3. РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України.

ЦІЛЬ 6 Створено ефективні механізми захисту прав для бізнесу
  1. Законодавчо запровадити європейські стандарти правничої освіти, які сприятимуть під­готовці висококваліфікованих правників. Запровадити зовнішнє незалежне оцінювання як обов’язкову умову доступу до правничої професії.
  2. Законодавчо визначити правничі професії (адвокат, суддя, прокурор, нотаріус) й умови доступу до них, відмежувати їх від інших професій, до яких можуть бути залучені прав- ники.
  3. Привести законодавство, що регулює професійну правничу діяльність (суддів, адвока­тів, прокурорів, нотаріусів), у відповідність до кращих європейських практик, сприяти підвищенню ефективності самоврядування правничих професій.
  4. Розширити повноваження та гарантії прав адвокатів з метою забезпечення повноцінно­го захисту осіб у судах та органах досудового розслідування, забезпечити прозоре та незалежне адвокатське самоврядування.

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Міністерство юстиції України, Міністерство освіти і науки України.

ЦІЛЬ 7 Ратифіковано Римський статут Міжнародного кримінального суду
  1. Президенту України - внести на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи проект закону про ратифікацію Римського статуту, а Верховній Раді України - ухвалити такий закон.

РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Президент України, Верховна Рада України.

Експерти групи

  • Банчук Олександр
  • Власюк Владислав
  • Галабала Маркіян
  • Жернаков Михайло
  • Куйбіда Роман
  • Малишев Борис
  • Маселко Роман
  • Ободовська Вікторія
  • Пясецька Агнєшка
  • Середа Максим
  • Шепель Тарас
  • Шишкіна Еліна
  • Шевченко Тарас

Законопроекти

Законопроекти групи (9)

Законопроекти, що загрожують реформі (3)

ВГОРУ