Заява щодо неприпустимості протидії слідству над народними депутатами, звинуваченими у причетності до корупційних дій

Кілька тижнів тому Генеральний прокурор вніс до Верховної Ради подання на зняття депутатської недоторканності з шістьох парламентаріїв: Євгена Дейдея, Андрія Лозового, Олеся Довгого, Максима Полякова, Борислава Розенблата та Михайла Добкіна, які підозрюються у причетності до різного роду корупційних та інших злочинів. Згідно з нормами чинної Конституції, народні депутати не можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані без згоди Верховної Ради. І хоча більшість парламентських партій йшли на вибори з обіцянкою скасувати недоторканність, а відповідний законопроект був не лише проголосований в першому читанні, а й отримав позитивну оцінку Конституційного суду, депутатський імунітет досі дозволяє народним обранцям уникати слідства, а відтак можливої відповідальності за скоєння кримінальних злочинів, зокрема корупційних.

Впродовж минулого тижня регламентний комітет розглядав подання Генпрокуратури, але з 5-ти розглянутих подань комітет задовольнив лише одне, стосовно Борислава Розенблата, назвавши інші подання необґрунтованими. При цьому засідання комітету дуже часто перетворювалося на квазісудовий процес, у якому депутати намагалися виступати в непритаманній для них ролі суддів чи слідчих, даючи свої суб’єктивні оцінки діям державних обвинувачувачів, хоча не мають таких повноважень за законодавством.

Базоване на суб’єктивних судженнях членів комітету рішення має бути винесене в зал для голосування, але є всі підстави вважати, що не всі подання з’являться в залі наступного тижня, бо частина депутатів, які фігурують у поданнях, є представниками більшості. Ще більший ризик полягає у тому, що зал підтримає суб’єктивну оцінку з боку комітету і відхилить подання прокуратури. Це суттєво обмежить можливість провести усі необхідні слідчі дії для об’єктивного розслідування (прослуховування, обшуки у приміщеннях, що належать народним депутатам, заборонені, як і інші слідчі дії щодо них), а відтак фактично не дозволить встановити верховенство права в разі причетності депутатів до корупційних дій.

Нагадаємо, що скасування недоторканності не означає автоматичного визнання вини особи. Вину чи невинуватість особи має встановити суд на основі якісно проведеного слідства та змагального процесу між сторонами обвинувачення та захисту.

Експерти Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ закликають:

Наголошуємо, незняття недоторканності з народних депутатів України, щодо яких існують підозри у вчиненні злочинів, буде розцінюватися суспільством як блокування роботи слідчих органів та намагання парламенту покрити корупціонерів у своїх лавах.

 

ВГОРУ