Експерти РПР назвали ключові положення, які необхідно врахувати в законопроекті “Про національну безпеку” під час розгляду в другому читанні

Від ухвалення закону про національну безпеку залежить надання військової допомоги США Україні, а також провал ухвалення цього законопроекту може негативно вплинути на співпрацю з НАТО. Тож ухвалити його принципово важливо, попри те, що закон не ідеальний.

Про це на обговоренні «Новий проект закону  “Про національну безпеку»: чи відбудеться прогрес у наближенні до стандартів НАТО” сказав Андрій Левус, народний депутат, голова підкомітету з питань державної безпеки Комітету з питань національної безпеки та оборони.

“Якщо ми завалимо ухвалення цього закону, то цей провал буде рівнозначним провалу під час Бухарестського саміту 2008 року, коли через неузгоджені позиції між гілками влади ми певною мірою самі були винні, що не отримали план дій щодо членства в НАТО. Крім того, Держдепартамент США узалежнює від ухвалення закону надання військової допомоги для переоснащення українських Збройних Сил і сектору ВПК”, – сказав Андрій Левус.

Що закон не ідеальний, однак потрібно ухвалити його як рамковий, погоджуються і експерти. Цю позицію поділяє також і Микола Бєлєсков, заступник директора Інституту світової політики та експерт групи “Національна безпека і оборона” Реанімаційного Пакету Реформ.

“Якщо ми не впораємося з нашим домашнім завданням, якщо 11 липня, коли Президент поїде до Брюсселя, йому буде нічого запропонувати, стане відкритим питання, наскільки успішним буде саміт і чи можна буде порушувати питання про розширення форматів співпраці, наприклад, приєднання України до партнерства розширених можливостей. Хотілося б, щоб законопроект було прийнято вчасно, до 11 липня, щоб можна було ефективно відстоювати інтереси України на саміті НАТО і ставити питання про великі формати”, – сказав Бєлєсков.

 

Крім того, після ухвалення закону “Про національну безпеку” треба ухвалити ще два закони – “Про Службу безпеки України” та закон про закупівлі в сфері озброєнь.

Тарас Ємчура, аналітик Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони та експерт групи “Національна безпека та оборона” Реанімаційного Пакету Реформ зауважує, що хоча аналітики НАКО мають 12 правок, які будуть розіслані нардепам, однак загалом схвалюють повернення до розгляду цього законопроекту.

“Особливої уваги заслуговує норма щодо цивільного міністра оборони, яка прописана слабко. Ми знаємо, що будь-який військовий міністр може зняти погони і стати цивільним. Тому пропонуємо запровадити 5-річний проміжок між військовою службою та правом на заміщення посади цивільного міністра”, – каже Тарас Ємчура.

Ємчура також наголосив на необхідності виведення оборонних закупівель в сферу публічних закупівель.

“Відповідно до документу, підписаного президентом, це мало бути зроблене ще до кінця 2017 року. Вважаю за доцільне при ухваленні закону в прикінцеві положення внести дедлайни щодо виведення оборонних закупівель в публічну сферу”,  -додав Ємчура.

Віктор Плахута, директор Фонду «Вільна Україна», експерт групи «Національна безпека та оборона» Реанімаційного Пакету Реформ, попри загальну позитивну оцінку законопроекту, вказав і на недоліки, які потребують доопрацювання.

“Одним із завдань законопроекту є впровадження принципів НАТО, а вони передбачають чітко визначених понять, розподілу завдань та відповідальності”, – озвучив Плахута.

Він зауважив, що за формування політики в сфері безпеки та оборони мав би відповідати конкретний орган виконавчої влади, оскільки наразі за реалізацію та розробку політики в цій сфері ніхто не відповідає, а Міноборони лише координує діяльність у цьому аспекті.

Друге питання – наскрізні визначення оборонно-промислового і військово-промислового комплексів. Перше поняття зустрічається в законопроекті 24 рази, друге – 9.

“Мені особисто незрозуміло, чому там різні поняття. Я подав би все це до єдиного визначення “військово-промисловий комплекс”, тому що воєнно-промисловий комплекс працює тільки на оборону, а ВПК – і на оборону, і на зовнішній ринок, що працює на безпеку країни і нашу економіку”, – каже Плахута.

Крім цього, експерт нагадує, що в законопроекті не передбачена конкретна сума на розвиток безпеки та оборони, при тому, що раніше була передбачена в концепції сума 0,5% ВВП на розвиток галузі.

Нагадаємо, 5 квітня 2018 року парламент прийняв за основу президентський проект закону про національну безпеку України. 6 червня комітет оприлюднив текст законопроекту, підготовлений до другого читання. Розгляд законопроекту у другому читанні має бути внесений до порядку денного Верховної Ради наступного тижня.

ВГОРУ