Ярослав Юрчишин “#АктивістиНеМішені”

Ярослав Юрчишин для Української Правди

Біг граблями – національний вид спорту. Політики як в Адміністрації Президента, так і в парламенті справді загралися. Через нікчемне бажання помсти ввели абсурдні правки до закону щодо запобігання корупції, які зобов’язали всіх хто працює у громадському секторі в напрямку подолання корупції декларуватися в системі осіб, які виконують функції держави. 

Поясню, щоб не було маніпуляцій. Декларування чиновників спрямоване на контроль тих, хто отримує кошти з бюджету. Бюджет наповнюємо ми, громадяни – тому воно логічне і підтримується демократичними стандартами. Існує по всьому розвинутому світі. Рівень відкритості у нас справді найвищий – всі бачать все. Але бездіяльність НАЗК чи правоохоронних органів і є пояснення чому. Тільки ті декларації хоч якось мають шанс бути перевірені, на які звернули увагу журналісти-розслідувачі (Денис Бігус з BIHUS.info куди ефективніший ніж Корчак “Премія400%” та все НАЗК) чи активісти (АвтоМайдан і його аналіз судових декларацій.

Активісти не отримують кошти від держави. Громадські організації які в них працюють подають понад 7 різноманітних звітів у різні інстанції. Податкова отримує всі фінансові звіти і легко, за бажання, може зробити їх публічними. В жодній країні світу активісти не декларуються в системі декларування для чиновників. Тому все що теревенять політики про “міжнародні стандарти” абсурд і маніпуляція – прочитайте висновки Венеційської комісії, ЄС чи інших міжнародних інструкцій.

Демократичні держави максимально зацікавлені в ширшому залученні громадських активістів та експертів у процес вироблення політики. У нас же з 2014 року теж цей процес активно розвивався, але зараз триває його згортання. Відтак Україна втрачає позиції в рейтингу світової демократії і вже опустилася з стану “нестабільна демократія” до “гібридний режим”. І багато в чому це наслідок нерозслідуваних справ про побиття журналістів, активістів, а також помсти введеної в закон – електронних декларацій для активістів.

Сьогодні парламент, здається, вже в 7-ме розглядатиме законопроекти, які спрямовані на вирішення цієї рукотворної проблеми. Хоча проблемою це і язик не повертається називати. Працівники НАЗК з радістю рапортують своїм начальникам, що вже створено понад 20 чернеток декларацій членів та співробітників Transparency International Ukraine, що майже всі декларації активістів та експертів Центр Протидії Корупції готові до відправлення. Це не проблема активістів, це проблема іміджу держави.

Є чотири можливі сценарії:

– оптимальний: прийняття в цілому з правкою про зняття потребу декларуватися з міжнародних членів наглядових рад державних підприємств депутатського закону 6271 (авторства Юлії Тимошенко, Сергія Соболєва, Іван Крулька, Леонід Ємеця, Світлани Заліщук, Олени Сотник, Ігоря Луценка, Віктора Чумак та Наталії Новак). Прийняли – виправили дурість – показали себе не інфантильними підлітками, а принаймні студентами старших курсів – вивчили помилку – працюємо далі і вирішуємо реальні виклики

– малоймовірний: прийняття в цілому, але без положень про розширення розкритикованої Венеційкою звітності 6674 (президентський). Малоймовірний через власне бажання помсти. Бо в додатку до цього більш-менш адекватного законопроекту йде абсурдний 6675 про можливість закрити організацію через технічну помилку у звіті. Ну і, на жаль, ініціатор цієї пари та його команда настоює на прийнятті лише двох разом. Хоча, наголошу, 6674 без положеь про звітність цілком міг би вирішити питання і показати Президента здатним виконувати обіцянки.

Перші два варіанти малореалістичні, бо дані законопроекти в порядку денному на 38-39 місці. В день парламент розглядає до 20 питань максимум…

– слабореалістичний: прийняття законопроекту Сергій Лещенко, N8120 який знаючи неспроможність депутатів переступити через власні амбіції запропонував перенести звітування на рік. Звісно, це півкрок. Але напівдоросла влада, так виглядає, здатна лише на них. Я не кажу про всю владу. Я справді вдячний Дмитру Шимківу, Ростиславу Павленко, Андрію Парубію та Артуру Герасимову за постійні спроби пошуку рішення. Але, на жаль, тверезих та критично думаючих людей у цій владі більше ніж за часи #Підарешта але менше ніж хотілося б

– реалістичний: прийняття законопроекту Артура Герасимова N8120-1, який пропонує перенести на три місяці… Без коментарів.

– не менш реалістичний – нічого не будуть міняти. Хочеться ж показати хто в хаті господар, навіть якщо для цього доведеться стрибнути на граблі ще раз з відповідними наслідками.

Ще раз наголошу – громадські організації ВЖЕ звітуються, а ті, які працюють з грантовими коштами ще й проходять незалежний аудит (на відміну від НАЗК, ДФС чи ГПУ;)), громадські активісти взагалі не мають проблем з декларування і задекларуються (ті, хто не вважатиме це наступом на свої права) без проблем. Проблема з декларуванням активістів – це наслідки цієї нікчемної помсти. А наслідки – втрата авторитету держави на міжнародній арені, подальше опускання в рейтингу демократій світу. А відтак зменшення шансів на міжнародну підтримку, зменшення інвестицій, тощо. І це в час, коли нам так потрібна повага до нашої країни, як до форпосту демократичного світу у боротьбі з Російською агресією проти України та світової демократії.

Чи проявлять тверезість депутати цього разу і наскільки вони будуть дорослими в своєму виборі вирішення цього рукотворного непорозуміння – побачимо вже сьогодні. Бажаю розуму та відповідальності усім учасникам процесу.

Ярослав Юрчишин для Української Правди

ВГОРУ