В Проекті закону про національну безпеку необхідно посилити механізми демократичного цивільного контролю – експерти

В новому Проекті закону про національну безпеку, який знаходиться на розгляді профільного комітету парламенту, необхідно посилити механізми демократичного цивільного контролю. Таким є основний підсумок експертного обговорення на тему: “Реформування демократичного цивільного контролю: поточний стан та перспективи”, яке відбулося 27 березня в офісі коаліції громадських організацій Реанімаційний пакет реформ.

Експерти Інституту Євро-Атлантичного Співробітництва презентували попередні результати дослідження на цю тему, яке включає визначення проблематики, аналіз альтернатив та пропозиції змін до ключових нормативно-правових актів, які регулюють безпекові та оборонні питання.

Експерти ІЄАС зазначили, що законодавчою базою демократичного цивільного контролю (ДЦК) є Закон України «Про демократичний демократичного цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» 2003 року. Стратегічний оборонний бюлетень України 2016 року визначає крайній термін реформування ДЦК – 2019-2020 роки. Також зобов’язання України встановити демократичний контроль над військовими формуваннями зафіксовано у міжнародних документах. В ході роботи над дослідженням фахівцями було проаналізовано/опрацьовано близько 40 законопроектів в структурі національної безпеки та оборони, які не відповідають критеріям плану членства в НАТО.

Протягом дискусії, у якій взяли участь експерти ІЄАС, РПР, Центру Разумкова, НАКО, Офісу реформ при Міністерстві оборони України було обговорено новий Проект закону про національну безпеку, третій розділ якого повністю присвячений забезпеченню демократичного цивільного контролю. На думку експертів, в частині ДЦК законопроект необхідно суттєво доопрацьовувати, зокрема  стосовно здійснення парламентського контролю над діяльністю СБУ та інших розвідувальних органів, запровадження інституту військового омбудсмена для захисту прав військовослужбовців, зниження рівня секретності оборонних бюджетів та закупівель.

Учасники дискусії зазначили, що Законопроект має бути доопрацьовано відповідно до Конституції України, принципів та стандартів НАТО, з врахуванням положень нової Стратегії національної безпеки України, цілей реформ, визначених  Стратегічним оборонним бюлетенем.

Підписуйтеся також на наш канал у Telegram, щоб не пропустити актуальні новини та події

ВГОРУ