q

УХВАЛЮВАТИ НЕ МОЖНА: Законопроект про конфіскацію активів Януковича №4057 суперечить європейським стандартам і порушує право власності

Законопроект №4057, прийнятий Верховної Радою в першому читанні і спрямований ніби на конфіскацію активів Януковича та його соратників, становить серйозну загрозу основоположному праву власності всіх громадян України, а не тільки статкам «злочинної влади», а тому – повинен бути відхилений.

Законопроект не вирішить задекларовану у ньому проблему, а навпаки ускладнить можливість повернути майно, арештоване в рамках кримінальних проваджень стосовно екс-високопосадовців, які перебувають під санкціями ЄС.

Законопроект передбачає ввести в Кримінально-процесуальний кодекс процедуру звернення в дохід держави грошових коштів, цінностей та доходів від них до ухвалення вироку суду. Така процедура відповідно до законопроекту може бути застосована фактично до будь-якої фізичної чи юридичної особи, котрі в українських реаліях не мають реальної можливості захистити свої конституційно гарантовані права власності. При цьому йдеться про розширену конфіскацію, тобто вилучення всього майна особи, законність якого не може бути доведено.

Новели закону, що запроваджуюь де-факто  процедуру конфіскації майна у третіх осіб до вироку суду можуть суперечити Конституції України, так як не містять базових гарантій та інструментів захисту права приватної власності громадян та юридичних осіб. Так, законопроект перекладає тягар доказування законності активів на власника майна. В міжнародній практиці це є винятком, а не загальним правилом. Запозичувати такий підхід, при чому у недосконалій правовій формі, в законодавство України з нереформованою судовою системою та прокуратурою – небезпечно.

Автори проекту закону про конфіскацію до винесення вироку суду (коли склад злочину не доведено  в суді) свідомо викривили міжнародні стандарти щодо конфіскації активів з очевидною метою – виправдати бездіяльність та професійну нездатність правоохоронних органів повернути в державну власність арештовані активи поплічників Януковича тими правовими інструментами, які уже передбачені національним законодавством.

Проект закону є тимчасовим рішенням цієї проблеми і у разі застосування матиме фатальні наслідки для всієї держави – слугуватиме черговим доказом політичного переслідування в Україні фігурантів санкційного списку ЄС, яким скористаються їхні адвокати для оскарження санкцій в європейських судах.

Таким чином, РПР застерігає, що будь-яка конфіскація активів Януковича та його соратників, чи будь-кого іншого, за запропонованою в законопроекті №4057 процедурою, зможе бути успішно оскаржена в Європейському суді з прав людини, який через кілька років своїм рішенням змусить державу Україна повертати незаконно конфісковане його власникам. В кінцевому результаті це дозволить Януковичу та його соратникам легалізувати свої незаконно набуті активи.

Більш того, законопроект №4057 в разі прийнятті стане очевидним відкатом України в прогресивному законодавстві стосовно повернення активів, прийнятого парламентом в лютому 2016 року на виконання вимог ЄС в рамках плану дій з візової лібералізації. Законопроект суперечить, зокрема, Директиві ЄС 2014 року щодо конфіскації, яка допускає конфіскацію до вироку лише  щодо майна безпосередньо пов’язаного із злочином, а розширену конфіскацію – лише після вироку.

Будь-які подібні зміни до законодавства про конфіскацію майна без проведення ретельного аналізу експертів ЄС чи Ради Європи є неприйнятними.

Враховуючи описані вище ризики, РПР вважає неможливим та недоречним будь-які спроби доопрацювання тексту проекту закону та закликає народних депутатів законопроект №4057 відхилити.

З повагою,
група РПР “Антикорупційна реформа”

Правовий аналіз РПР основних вад законопроекту №4057:

Міжнародні стандарти конфіскації активів, у виняткових випадках, передбачають можливість часткового перекладання тягара доказування на сторону відповідача. При цьому прокурор повинен обов’язково довести звязок майна зі злочинною діяльністю відповідача. Винятком може бути розширена конфіскація, яка дозволяє конфіскувати все майно власника, який не може довести законність його походження, але це можливо лише на підставі попереднього вироку суду, що встановлює факт вчинення особою відповідного злочину. Саме це, наприклад, передбачено в статті 5 Директиви ЄС про замороження і конфіскацію засобів здійснення злочинів і доходів, набутих у злочинний спосіб. Законопроект №4057 порушує цей міжнародний стандарт, оскільки пропонує розширену конфіскацію до винесення вироку суду, коли наявність складу злочину не доведено.

За міжнародними стандартами конфіскації злочинно набутого майна, обов’язковою гарантією захисту права власності є завчасне повідомлення власника та усіх зацікавлених сторін про те, що держава планує конфіскувати належне йому майно. В США, наприклад, таке повідомлення надсилається різними способами комунікації (смс, емейл, поштове повідомлення) напряму власнику та розміщується в публічному доступі у відкритих джерелах. Надається час, щоб всі зацікавлені сторони заявили свій правовий інтерес щодо майна. Чітко прописана процедура та порядок заявлення таких клопотань. Законопроект №4057 ігнорує таку фундаментальну вимогу, створюючи механізм конфіскації активів, про яку власник дізнаватиметься пост-фактум і яку на практиці не зможе оскаржити.

Такий підхід становить під загрозу фундаментальне право приватної власності, яке відповідно до ст. 41 Конституції  є “непорушним; примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості (реквізиція); а конфіскація майна – виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом”.

Для цього в рамках кримінального процесу прокурор має довести злочинне походження такого майна, керуючись ст.cт. 96-1, 96-2 Кримінального кодексу України та отримати вирок суду.

Законодавство стосовно спеціальної конфіскації вже прийняте Верховною Радою в лютому 2016 на виконання плану дій щодо впровадження безвізового режиму для України і було позитивно оцінено та схвалено експертами Європейського Союзу.

За рік до цього – у лютому 2015 року – були внесені зміни в законодавство, які дозволяють розширену конфіскацію майна, законність походження якого не встановлено, незалежно від його зв’язку із злочином, в цивільному чи кримінальному процесі після засудження особи за корупційний злочин. При цьому саме засудження може бути здійснено за відсутності обвинуваченого, якщо він переховується від слідства і оголошений в розшук.

 

 

 

ВГОРУ