Третина антикорупційних вимог міжнародних партнерів Україною не виконана – активісти

Українська влада виконала 20 із 35 вимог у сфері запобігання та протидії корупції, висунутих західними партнерами – Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом.

Такі дані оприлюднив Центр протидії корупції під час презентації нового онлайн-інструменту для контролю за виконанням Україною антикорупційних вимог міжнародних партнерів – map.antac.org.ua.

За підсумками аналітиків ЦПК, 60% антикорупційних зобов’язань українська влада виконала. Основними вимогами, які лишилися не виконаними, є створення Антикорупційного суду, запуск повноцінної та дієвої системи перевірки декларацій, проведення незалежного аудиту НАБУ та надання Бюро права на самостійну “прослушку”.

Ці вимоги закріплені в 4 основних документах: “Плані дій з візової лібералізації з ЄС (VLAP)”, документах програми макро-фінансової допомоги ЄС, “Контракту для України з розбудови держави” з ЄС та мемонрандумі між Україною та Міжнародним валютним фондом.

Ми зібрали та проаналізували основні вимоги до України від ключових міжнародних партнерів, – розповіла на прес-брифінгу Дар’я Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції. – Частина цих вимог була виконана, як, наприклад, створення незалежного антикорупційного правоохоронного органу – НАБУ. Частина ж виконана частково. Так, наприклад, було створено НАЗК, але воно не є незалежним функціонуючим органом, як це вимагали від України міжнародні партнери. Саме для того, щоб зменшити ризик можливого “відкату” назад в антикорупційній реформі, ЦПК і розробила систему моніторингу виконання Україною взятих на себе зобов’язань”.

На сайті map.antac.org.ua, презентованому активістами, міститься перелік антикорупційних вимог, їх опис, статус виконання та супровідні двосторонні документи, в яких ці вимоги закріплені міжнародними партнерами. Червоним кольором позначені ті, які не були виконані, жовтим – виконані частково, та зеленим ті, які Україна виконала цілком.

З фінансової допомоги, яку Україна повинна була отримати за результатами виконання взятих зобов’язань, від МВФ вже було отримано 13,2 млрд. дол. з 17,5 млрд. дол. запланованих, 355 млн. євро було отримано від ЄС в 2014-2015 роках в рамках контракту з розбудови держави, а також 1,2 млрд. євро з 1,8 запланованих в 2015-2017 як макро-фінансова допомога ЄС.

Отримання Україною безвізового режиму стало визнанням європейським співтовариством успішності реформ, розпочатих в Україні, – стверджує Ганна Гопко, голова Комітету з закордонних справ Верховної Ради. – Відтепер головне виконати до кінця взяті на себе зобовязання та не допустити можливого “відкату” назад, особливо в антикорупційній сфері. Це доведе міжнародній спільноті стабільність реформаторського, євроінтеграційного та євроатлантичного вектору розвитку України та значно зміцнить наші позиції на міжнародній арені. Подальша боротьба з корупцією в Україні є наразі ключовою вимогою до нашої держави від більшості міжнародних організацій та партнерів”.

Однією з ключових вимог, яку міжнародні партнери, зокрема МВФ, висувають до української влади – поява незалежного спеціалізованого антикорупційного суду.

Зволікання зі створенням такого суду або підміна його на спеціалізовані палати в чинних нереформованих судах стане тією проблемою, через яку Україна не отримає гршей від Фонду.

“Внесення антикорупційних законів до переліку вимог ЄС та МВФ значно пришвидшувало їх розгляд у Верховній Раді та допомогало народитися пресловутій “політичній волі”, – зауважує народний депутат Сергій Лещенко. “Сьогодні, коли на обрії немає нових потужних цілей у відносинах з ЄС, якою був безвіз, а гостра потреба в грошах МВФ зникла, є ризик зупинки реформ чи навіть відкату назад, що комбінується з атакою на незалежних експертів та депутатів як помста за їхню активну позицію. В цих умовах контроль західних партнерів України над виконанням взятих Києвом зобов’язань є особливо важливим”.

ВГОРУ