Роман Маселко: ГПУ, ВРП, ВККС – рятівне коло для ”суддів-рішал”?

Позначки:

Роман Маселко для Української Правди

Ми ніколи не подолаємо корупцію та “договорняки” у судовій системі, якщо в середині системи буде панувати толерантне ставлення до цих явищ, кругова порука та відчуття безкарності. А ще – якщо усі будуть просто мовчати. Найвідчутніший удар по цих явищах можуть завдати саме судді, які зсередини почнуть активно їм протидіяти та хоча б не мовчати.

Але наразі – абсолютна більшість мовчить, і найбільший удар припадає саме на тих, хто наважується говорити та протидіяти. Їх цькують, переслідують, намагаються дискредитувати, покарати і витіснити з системи. А нещодавнє побиття судді Л.Гольникпоказало, що викривачам реально загрожує і фізичне знищення.

Правові механізми ж покарання провайдерів корупції та “договорняків” у судах не діють, а органи, які б мали захищати викривачів фактично стають на захист тих, кого вони викривають.

Вже понад три роки суддя з апеляційного суду Черкаської області Сергій Бондаренко намагається добитись покарання голови цього суду Володимира Бабенка, який спершу вимагав, щоб Бондаренко виніс незаконне рішення (виселити вчительку з гуртожитку), а потім фактично почав переслідувати його за відмову виконати “прохання” та винесення законного рішення.

Бондаренко записав розмову з головою суду, завдяки чому ми усі маємо змогу почути, як вирішуються справи у суді і яка роль у цих процесах голови суду. Усім рекомендую послухати цей запис. Зокрема, з розмови стає зрозумілим, що взамін на незаконне рішення голова суду мав намір домовитись про зал для святкування “Дня працівника суду”. І що винісши законне рішення суддя Бондаренко “оголосив війну голові суду та усім суддям”.

До речі, цей запис пройшов експертизу, яка довела – запис автентичний, жодного монтажу не було, голос належить Бабенку, а розмову можна вважати тиском на Бондаренка.

Потім ще стало відомо, що Володимир Бабенко засвітився у справах Майдану. Вже декілька суддів дали покази, що під час Майдану керівництво апеляційного суду збирало голів районних судів та давало вказівки про те, що учасників протестів потрібно відправляти за грати. Є факти й індивідуального тиску на конкретних суддів. Нагадую, у часи Революції Гідності у Черкасах було незаконно затримано та взято під варту понад 60 активістів.

Але і це не все. Виявляється В.Бабенко причетний і до звичайного дерибану майна суду. Приміщення суду 3 600 кв. м. на яке було витрачено 1 000 000 дол. США бюджетних коштів було передано приватній компанії за 89 580 грн.

Суддя С.Бондаренко не лише відмовився виконувати незаконну вказівку, але й звернувся до усіх компетентних органів, щоб покарати голову суду за злочинні дії – прокуратуру, Вищу кваліфікаційну комісію суддів, Раду суддів України. Як наслідок, було зареєстровано два кримінальних провадження, а також дисциплінарна справа стосовно Володимира Бабенка.

Справа стосовно Бабенка доволі відома, про неї написано багато та знято ряд сюжетів. До захисту викривача підключились активісти Автомайдану. На моє переконання, лише завдяки розголосу та участі громадськості цю справу досі не вдалось “замнути”.

Покарати голову апеляційного суду за тиск на суддів це потужний удар по налагодженій системі контролю судової влади. Така особа зазвичай інтегрована у сірі та чорні схеми “взаємодії” влади, правоохоронних органів, бізнесу та судів. Через них вирішуються усі питання і вони мають індульгенцію від покарання. З другого боку, саме такі голови є керованими, бо влада у будь-який момент може скасувати цю індульгенцію. Але право на покарання має виключно влада. Їй важливо не допустити, щоб такий голова суду був покараний за зверненням іншого судді чи громадськості. Невідворотність покарання це смерть для такої системи.

Тому система максимально пручається і намагається захистити голову суду. Кожен з органів, куди потрапила ця справа, як мінімум, намагався максимально затягнути справу.

Прокуратура

Спершу прокуратура Черкаської області не знайшла у діях Бабенка ознак злочину та закрила справу. Рішенням суду її було відновлено, а завдяки розголосу та залучення громадськості – передано до Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ.

Там почалось активне розслідування, але виникли проблеми з експертизою запису, яка тривала… більше 1,5 року. Хоча до слідчого також виникли питання. Його довелось змінити, коли з’явилась інформація, що “не спішити” зі справою його попросив сам В.Шокін.

Новий слідчий по обох справах щодо В.Бабенка (розтрата майна суду та тиск на Бондаренка) зібрав достатньо доказів для пред’явлення йому підозри. Однак підозра судді підписується виключно Генеральним прокурором чи його заступником. І тут вже проявились Юрій Луценко та його заступники – Юрій Столярчук та Анжела Стрижевська. Протягом 7-ми місяців Ю.Столярчук під різними надуманими приводами відмовлявся підписувати підозру.

Тепер підозру відмовляється підписувати А.Стрижевська. Коли ж стало зрозуміло, що слідчий та прокурор з Департаменту спецрозслідувань, який очолює С.Горбатюк не відступлять, то вирішили забрати справу з цього департаменту. Це очевидний вплив на слідчого, а тому С.Горбатюк пішов на безпрецедентний крок – подав заяву про злочин з боку заступника Генпрокурора Ю.Столярчука.

Однак і це не призвело до результату. Навпаки, С.Горбатюку дали догану з феноменальним формулюванням – “якщо кожен прокурор буде не виконувати наказ, який на його думку є незаконним, то це призведе до колапсу системи”.

Юрію Луценко добре відомо про цю ситуацію, я особисто про це йому розповідав і він підтвердив – злочину у діях Бабенка не бачить.

Запитаєте для чого Ю.Луценку покривати одіозного суддю? На моє переконання, мета одна – використовувати дискредитованих та залежних суддів у своїх цілях. Зокрема, саме голови апеляційних судів грають ключову роль у розгляді клопотань про негласні слідчі дії.

І ще така цікава інформація відповідно до даних ГПУ, В.Бабенко відвідував ГПУ на Різницькій 03.03.17 року і саме після цього керівництво ГПУ перестало бачити ознаки злочину у діях Бабенка. Совпадєніє?


Вища кваліфікаційна комісія суддів

Саме Вища кваліфікаційна комісія була уповноважена розглядати скаргу на В.Бабенка та внести подання про його звільнення.

Таких скарг на В.Бабенка було подано близько 10. Але розглядались вони у ВККС понад… 30 місяців.

І лише після багаточисельних запитів, засідання комітету ВР з питань запобігання корупції, публічних обіцянок В.Козьякова на З’їзді суддів ВККС, нарешті, 27 червня 2017 року винесла подання про звільнення В.Бабенка.

Ми думали – ну ось вона перемога. Але і тут система не здалась.

ВККС засекретила своє рішення. Ні С.Бондаренко, ні я як скаржник до сих пір не отримали подання про звільнення В.Бабенка. Лише з дописів самого В.Бабенка у Фейсбуці стає зрозумілим – чому. Виявляється у рішенні ВККС жодного слова про якісь порушення В.Бабенка у зв’язку із тиском на С.Бондаренка, що зафіксовано на аудіозаписі.

Тобто ВККС відмовилась зафіксувати факт впливу на суддю, а головне – звільнити голову суду за це. Лише у такому випадку справа Бабенка би дала потужний сигнал усім – за таке можна позбутись посади. Сталось ж навпаки, усі голови судів отримали інший сигнал – Вас звільнять за все, що завгодно тільки не за вплив на інших суддів. 

Але і це ще не все.

В.Бабенко оскаржив рішення ВККС до суду. Склад суду був сформовано з порушеннями правил авторозподілу та без дотримання принципу вірогідності на безальтернативній основі. У склад колегії входили судді, яких ВККС та ГРД визнали такими, що не відповідають критеріям доброчесності. Ми звернулись до ВККС з проханням заявити відвід цим суддям, але представники ВККС заявили, що довіряють складу суду.

За твердженням журналістів на минулому судовому засіданні представник ВККС дуже слабо захищав позицію ВККС та навіть “не зміг пояснити, в чому конкретно комісія звинувачувала Бабенка“.

Складається враження, що ВККС свідомо грається з В.Бабенком в піддавки. Дуже зручно – дискредитований ВАСУ на фінальному акорді свого існування скасовує рішення ВККС. Потім ВАСУ ліквідовують, а ВККС, яка “ну ми ж зробили все, що могли і не винні, що ВАСУ прийняв таке рішення” продовжує реалізовувати судову реформу.

Але насправді, саме від ВККС залежить чи вистоїть її рішення у суді. А факт його скасування буде свідчити про свідому участь керівництва ВККС у операції з порятунку В.Бабенка.

До речі, своє ставлення до судді-викривача С.Бондаренка ВККС висловила на конкурсі до Верховного Суду. Він мав середні бали за результатами тестів та практичного завдання, але після співбесіди, де в основному мали оцінюватись доброчесність та професійна етика його опустили майже в кінець рейтингу, хоча саме його доброчесність – поза сумнівом. Натомість кандидати з негативними висновками Громадської ради доброчесності, наприклад, Голова ради суддів України – В.Сімоненко, яка мала приблизно такі ж бали як і Бондаренко піднялась в рейтингу на 30 пунктів та стала переможцем конкурсу.

На моє переконання, ВККС навмисне поставила С.Бондаренко низькі бали для того, щоб продемонструвати, що система викривачів відторгаєі вони не мають жодних перспектив.

Вища рада правосуддя.

Саме Вища рада правосуддя приймає остаточне рішення про звільнення судді. Відповідно до п. 17.3 Регламенту Вищої ради правосуддя визначено, що подання про звільнення судді, розглядається Радою протягом одного місяця з дня його надходження.

Подання про звільнення В.Бабенка надійшло до ВРП ще 20.07.17 року. Минуло вже 4 місяці, однак ВРП не лише не розглянула подання, але й відмовляється повідомити, хто є доповідачем по цій справі.

Очевидно, що ВРП очікує рішення ВАСУ за позовом В.Бабенка, тим самим істотно збільшує його шанси залишитись на посаді.

Таким чином два ключових органи – ВККС та ВРП, які відповідальні за реалізацію судової реформи – очищення та оновлення судів роблять усе, щоб у судовій системи залишились такі повністю дискредитовані судді як Володимир Бабенко.

Але найгірше, що тут йде мова навіть не про особисто Бабенка, а про збереження тих явищ, які уособлює собою цей суддя – замовні рішення, безкарність, кругова порука та система впливу на суддів через голів суду.

Вже зрозуміло, що чесні суди потрібні лише суспільству, а не органам суддівського врядування. Тому саме нам потрібно максимально підтримувати суддів-викривачів та до кінця боротись за право на справедливий суд, очищуючи судову систему від таких бабенок та тих, хто їх покриває.

Роман Маселко для Української Правди

ВГОРУ