До порядку денного сесії Верховної Ради включено законопроект № 2447 від 20.03.2015 р. («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо авторського права і суміжних прав»), підготовлений Комітетом з питань науки і освіти. Ініціативна група: народні депутати України В.Ю. Пташник, П.П. Костенко, І.І. Подоляк, О.О. Скрипник, Т.Г. Острікова, Н.В. Кацер-Бучковська, Р.С. Семенуха, І.В. Сисоєнко, І.І. Крулько, І.О. Климпуш-Цицнадзе, А.І. Шкрум.
На думку суб’єкта права законодавчої ініціативи, існують значні проблеми “в регулюванні питання щодо виникнення та передачі виключних майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності, створені у зв’язку з виконанням трудового договору, за замовленням або при виконанні робіт за договором”, що погіршує умови ведення бізнесу в Україні, зокрема, для високотехнологічних компаній.
Експерти групи РПР Культура, зауважують, що вказане обґрунтування суперечить чинній практиці укладання авторських угод і теоретично може стосуватися лишень окремих об’єктів — передусім комп’ютерних програм (баз даних), тим часом всі інші твори перебувають поза цією колізією та проблематикою. Розуміючи, що комп’ютерні програми та інші технологічні об’єкти за своєю природою дуже умовно належать до сфери об’єктів авторського права в цілому, вважаємо, що необачна руйнація сталих загальних правових норм через запропоновані в законопроекті новації фактично скасовує засадничі інститути, які стоять на сторожі прав авторів інших категорій об’єктів права інтелектуальної власності. Тому зазначені спірні новації – на тлі потреби у справді нагальних реформах у сфері авторського права – викликають у експертів занепокоєння й подив.
Зокрема, законопроектом заперечуються (спотворюються) такі базові правові засади європейської правової моделі, яка ще на початку 2000-х років була впроваджена в українське законодавство:
– первинність виникнення права інтелектуальної власності в автора твору;
– невідчужуваність особистих немайнових прав автора;
– право автора на справедливу винагороду;
– нікчемність введення обмежень для автора створювати інші твори паралельно з замовленим;
– право на вільне волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати його внутрішній волі;
– засади права власності на результати інтелектуальної праці (згідно статтей 41 і 54 Конституції України).
Експерти групи РПР Культура прийшли до висновку, що запропоновані норми не сприяють розбудові ефективної системи захисту інтелектуальної власності й не мають стосунку до імплементації угоди про асоціацію України з ЄС, яка наполягає на необхідності дотримання і угоди ТРІПС, і Бернської конвенції, і договорів ВОІВ тощо — і, у відповідних частинах, суперечить вищевказаним міжнародним актам, ратифікованим Україною.
Також до порядку денного сесії Верховної Ради включено законопроект № 1812-1 від 05.02.2015 р. («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо службових творів, творів, створених за замовленням та при виконанні робіт), внесений народними депутатами України Р.С. Семенухою, О.І. Данченком і І.В. Сисоєнко, зміст якого майже ідентичний до 2447-го, а також містить додаткові сумнівні зміни (перетворює якісний критерій “складний” на окремий вид творів, що не є доцільним з точки зору унормування специфіки кожного виду творів).
Тобто запропоновані законопроекти, в разі прийняття котрогось із них у якості закону, погіршують стан захисту інтелектуальної власності, а також створять додаткові розбіжності з європейським законодавством, що шкодитиме інтеграційному процесу.
Вважаємо за доцільне відкликати законопроекти № 2447 та 1812-1 і запропонувати Комітету з питань науки і освіти створити окрему робочу групу з розробки доречних законодавчих змін, які дійсно сприятимуть інвестиціям і веденню бізнесу високотехнологічних компаній.