Парламент ухвалив 2 закони з урядового переліку ТОП-35

Верховна Рада ухвалила 2 закони, які покликані сприяти розвитку економіки країни, а також є частиною зобов’язань перед МВФ та зобов’язань в рамках імплементації Угоди про асоціацію.

Першим є закон №8331-д “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування фінансового сектору в Україні”, який запроваджує корпоративне управління державними банками і, таким чином, сприяє реформуванню державного банківського сектору. Цей законопроект є результатом співпраці між представниками міжнародних фінансових організацій – МВФ, ЄБРР, Світового банку, МФК.

Закон запроваджує, що з 9 членів наглядової ради державного банку 6 членів повинні бути незалежними представниками.

“Це мають бути незалежні від акціонерів фахівці, які мають контролювати, аби банк працював як бізнес-інституція, а не «кишеньковий бізнес» для акціонерів. Вони повинні мати відповідний фах і досвід роботи, в тому числі і в міжнародних інституціях”, – пояснює Руслан Чорний, головний експерт групи Реформа фінансового сектора та пенсійної системи РПР.

Відповідно до законопроекту для визначення претендентів на посади членів наглядової ради держбанку КМУ утворює конкурсну комісію, до складу якої входять представники від профільного Комітету ВРУ, Президента, КМУ.

Претенденти на посади незалежних членів наглядової ради держбанку визначаються шляхом конкурсного відбору в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, виключно із числа кандидатів, відібраних на умовах відкритого конкурсу визнаною компанією з добору персоналу, що має не менш як десятирічний міжнародний досвід надання послуг.

“Закон стосується державних банків, щоб вони могли працювати більш прозоро і  не було таких речей, коли по дзвінку з Кабміну видавались кредити “своїм” компаніям. Корпоративне управління стосується багатьох речей, а кредитування – найчутливіша, мабуть, сфера банківського сектору, тому для неї зміни будуть особливо відчутні. Але і загалом корпоративне управління позитивно вплине на державні банки, бо вони зможуть обирати бізнес-модель діяльності, працювати на корпоративний сектор чи роздріб тощо. Вони стануть більш конкурентними, і це буде перший крок до приватизації банків, як на тому наполягав МВФ”, – каже Руслан Чорний.

Крім того, парламент ухвалив сьогодні законопроект №7010, який запроваджує принцип “єдиного вікна” на митниці, що відповідає вимогам Угоди про асоціацію. Свої голоси на його підтримку віддали 254 депутати.

Система єдиного вікна на митниці полягає у спрощення процесу проходження митного контролю за рахунок запровадження електронних документів та декларацій. Відтак, система дозволяє спростити бюрократичні процедури та скоротити паперовий документооборот, що зменшить час перебування товароперевізників на митниці.

“Раніше товари, які імпортувались в Україну, проходили кілька видів контролю – екологічний, радіологічний, фітосанітарний тощо. Проходження кожної процедури означало грошові та часові втрати для імпортера. А в законодавстві було визначено, що митний контроль закінчений лише після проходження всіх видів контролю. Людина брала пакет документів і йшла по інстанціях. Часто контроль зводився до формальних речей – просто печатки, за які часто вимагали неформальних платежів за проходження. Реального контролю було мало через брак обладнання і лабораторій. Мінфін два роки тому зіткнувся з тим, що ці органи не мали навіть комп’ютерів, щоб підключити їх до системи “єдиного вікна”, – каже Андрій Саварець, експерт з правових питань “CASE Україна”, експерт Реанімаційного пакету реформ.

За словами експерта, “єдине вікно” дозволяє обмінюватись онлайн інформацією всім службам, які дотичні до проведення різних видів контролю. І якщо ці суміжні органи не надали зауважень протягом 4 годин, то вважається, що такий орган не має претензій і митний контроль закінчився без висновків цього органу.

Крім того, при введенні “єдиного вікна” передбачається зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які є в попередній декларації; скорочення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів з 24 до 12 робочих годин; зменшення граничного терміну прийняття рішення контролюючими органами щодо товарів, що вивозяться за межі митної території України, з 24 до 4 годин.

Відповідні зміни внесені до Митного кодексу України.

“Мінфін провів колосальну роботу за ці два роки. Був опір збоку виконавців і всіх структур, були і нестиковки. Але ми нарешті доводимо роботу митниці до європейських стандартів, які діють в прогресивних країнах вже багато років поспіль”, – каже Андрій Саварець.

ВГОРУ