Олександр Ябчанка: План на осінь: прийняти медреформу

Олександр Ябчанка для Української Правди

Розпочався новий політичний сезон, а з ним і нові сподівання на системні реформи і хвилювання з приводу того, що усе обернеться черговою зрадою.

Які шанси у медичної реформи і що потрібно, аби вона зрештою розпочалась.

Спробую дати відповідь на ці запитання, описавши позиції заінтересованих сторін.

Кабмін, і зокрема МОЗ, впродовж останнього року добре попрацювали з комунікаційною складовою реформи. Про це свідчить зростання підтримки реформи у суспільстві.

Зокрема, міністерство спільно з NGO Centre UA і Реанімаційним Пакетом Реформ розпочали процес повного циклу вироблення публічної політики, поїхавши наприкінці зими цього року у регіональний тур ЗміниТи.

Метою туру було проговорення пропонованої реформи з заінтересованими сторонами: пацієнтами, медиками і місцевою владою.

Логічним було б продовжувати регіональну комунікацію, яка власне і розпочинається уже цієї середи, 13 вересня, в рамках туру ЗміниТи-2.

Не менш важливим є оприлюднення результатів попередніх комунікацій з детальним описом того, які рекомендації, зауваження і побажання висловлювали заінтересовані сторони, і що було враховано міністерством.

Президент Петро Порошенко у понеділок анонсував проект Сільська медицина 2018, паралельно наголосивши на підтримці кабмінівської концепції.

Цілком очевидно, що не буде ніякої сільської медицини, без системних змін у охороні здоров’я.

Сподіваюсь, що президентський законопроект буде стосуватись фізичної доступності медичної допомоги, даючи необхідне фінансування на модернізацію застарілої мережі у сільській місцевості, проте не порушуватиме принципів фінансування, що закладені в урядовій концепції.

Логічним було б синхронізувати президентський і кабмінівський законопроекти, та якнайшвидше ухвалити їх у ВРУ.

Тоді можна очікувати, що МОЗівська концепція забезпечить фінансову доступність медичної допомоги (пакет державних фінансових гарантій), а президентська – забезпечить фізичну доступність, за рахунок модернізації мережі.

Верховна Рада. Нагадаю, що проект закону “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів” під №6327 ухвалений у першому читанні, опрацьований профільним комітетом і рекомендований до ухвалення у другому читанні.

Конфігурація прихильників і опонентів урядової реформи на сьогодні виглядає наступним чином:

Підтримують: БПП, “Народний фронт” і “Самопоміч”. Незважаючи на гострі суперечності у принципових політичних питаннях у питанні медичної реформи між цими парламентськими фракціями є порозуміння.

Опонують: “Батьківщина”, “Опозиційний блок”, “Відродження” і Радикальна партія Олега Ляшка, за виключенням окремих народних депутатів.

Очолює противників кабмінівських реформ голова профільного комітету Ольга Богомолець.

Залишається сподіватись, що суспільний запит на реформу таки переможе політичний популізм навколо неї і парламент ухвалить урядовий пакет законопроектів у другому читанні, що дасть можливість розпочати реформу з початку 2018 року.

Керівники медичних закладів і органи місцевого самоврядування підтримують саму ідею реформи, але з обережністю, чи навіть побоюванням ставляться до пропонованої Кабміном концепції.

Основною причиною цього, як на мене, є нерозуміння практичних кроків, які їм потрібно здійснити, аби реорганізувати надання медичних послуг на місцях.

Тому, МОЗ має видати для них прості та конкретні практичні рекомендації щодо реалізації реформи.

Знаю напевне, що такі рекомендації готуються, бо сам є членом робочої групи по їх підготовці.

Проте, вони стануть актуальні лише після ухвалення пакету реформаторських законопроектів. Тому, на Форумі видавців МОЗ презентуватиме концептуальну версію посібника, який вийде тиражем одразу по ухваленню законопроектів.

Медичні працівники. Відповідного соціологічного дослідження я не зустрічав, тому говоритиму з особистого спілкування з медиками в рамках туру ЗміниТи.

Найбільше, чого вони бажають, це достойних умов праці та достатньої винагороди за виконану роботу. Загалом, Кабмінівська концепція викликає підтримку, але є величезний скепсис, стосовно того, що вона буде втілена в життя.

Головний учасник, поза сумнівом, – пацієнти, точніше сказати усі громадяни, бо усі ми рано чи пізно пацієнти.

Так, за результатами дослідження соціологічної групи “Рейтинг” переважна більшість опитаних (72%) підтримує законопроекти пропоновані урядом. А 57% готові укладати контракти з метою отримання безоплатного лікування на первинній ланці.

Якщо, бодай невелика частина тих, хто підтримує реформу будуть трішки активніші, або особистою присутністю під Верховною Радою, або інформаційно у соцмережах, або спілкуючись про це на роботі і вдома, то є усі шанси на успішне голосування в Раді і старт реформи уже у січні 2018 року.

Олександр Ябчанка для Української Правди

ВГОРУ