Олександр Лємєнов: Закулісні інтриги ДБР: люструвати не можна помилувати

Позначки:

Олександр Лємєнов для Дзеркало Тижня.Україна

Прокурор, який не проходив люстрацію, очолив новостворене Державне бюро розслідувань.

За останні півтора року неодноразово згадувалися нюанси різного характеру — від типово репутаційних до виключно юридичних, — які не дають назвати конкурс на обрання керівництва Державного бюро розслідувань аполітичним і незаангажованим. 

Більше того, до останнього моменту ключовим претендентом на “корону” був особистий протеже Петра Порошенка Олексій Горащенков. Тривалий час він працював в Адміністрації президента на керівних посадах, а також входить до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Національного агентства з питань запобігання корупції. Проте за два дні до фінального голосування Горащенков потрапив у грандіозний скандал, пов’язаний із НАЗК, але в іншому вимірі. Співробітниця Агентства Ганна Соломатіна виступила з сенсаційною заявою і прямо звинуватила помічника президента у виконанні функцій “смотрящого” за перевірками електронних декларацій публічних службовців. За її словами, Горащенков особисто курирував цей напрям, безпосередньо впливаючи на рішення НАЗК.

Як наслідок, конкурсна комісія мала обирати керівника ДБР з-поміж інших 18 кандидатів. Переможцем став маловідомий керівник департаменту ТОВ “Юридична компанія “Сектор права” Роман Труба. Його двома заступниками обрано двох працівників прокуратури — Ольгу Варченко та Олександра Буряка.

Минулого тижня ми вже розповідали, як 9 членів конкурсної комісії, що півтора року не доходили згоди, одностайно підтримали кандидатуру Романа Труби. За нашими джерелами, він є кумом екс-співробітника прокуратури Ігоря Щербини, який привів тоді ще кандидата на посаду Трубу до впливового нардепа від “Народного фронту” Сергія Пашинського. Той, своєю чергою, вустами секретаря РНБО Олександра Турчинова погодив кандидатуру Романа Труби з президентом Петром Порошенком. Звісно, прес-служба РНБО заперечила будь-яку роль Олександра Валентиновича у призначенні нового очільника ДБР.

У правоохоронних органах новопризначений керівник ДБР працював з 1997 р., у тому числі на керівних посадах — із 2008-го. У цій довідці досить добре деталізований період, упродовж якого Роман Труба очолював Пустомитівську районну прокуратуру (Львівської області) в 2011—2014 рр. На думку співробітників СБУ, котрі готували аналіз, Роман Труба підпадає під люстрацію (заборону займати певні посади) відповідно до вимог Закону України “Про очищення влади”. Згідно з частиною 1 статті 3 цього Закону, заборона займати посади застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посади у період з 25 лютого 2010 р. по 22 лютого 2014 р. Пункт 8 частини 1 статті 3 виокремлює керівників територіальних (регіональних) органів прокуратури України, що також підпадають під дію зазначеної заборони.

Справді, саме в той період Роман Труба працював у прокуратурі на керівній посаді. Проте, якщо уважно читати Закон “Про очищення влади”, до керівників територіальних (регіональних) органів прокуратури належать очільники не районних, а обласних прокуратур та їхні заступники. До речі, такої позиції дотримується як теперішня директорка департаменту люстрації Міністерства юстиції Анастасія Задорожна, так і її попередниця — Тетяна Козаченко.

Зрештою, до Романа Труби мають застосовуватися заборони, передбачені пунктом 12 частини 2 статті 3 Закону, і як наслідок — звільнення лише за наявності двох умов: якщо він справді виконував вищезгадану роль та якщо особу, притягнуту до кримінальної відповідальності, було звільнено від такої відповідальності відповідно до Закону України “Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань” від 29.01.2014 р., а також Закону України “Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України” від 21.02.2014 р.

Проте ці факти мають бути підтверджені з попереднього місця роботи Романа Труби — Генеральної прокуратури. Саме туди Міністерство юстиції надіслало запит стосовно цих питань. Більше того, директорка департаменту люстрації Мін’юсту Анастасія Задорожна у своєму Facebook-акаунті опублікувала інформацію, що Роман Труба не проходив відповідної перевірки.

Це викликало шквал емоцій як серед громадських активістів, так і в журналістському середовищі. Адже виходило, таким чином, що недолюстрований прокурор очолив новостворене Бюро.

Згодом, 27 листопада, вийшло повідомлення за підписом глави Адміністрації президента України Ігоря Райніна про початок проходження перевірки відповідно до Закону України “Про очищення влади”.

Того ж дня Державне бюро розслідувань було швидко зареєстроване у визначеному законом порядку, з’явившись у державному реєстрі юридичних осіб. Тоді ж Роман Труба призначив двох своїх заступників — Варченко та Буряка.

Уже 29 листопада прес-служба Мін’юсту опублікувала позицію, що директора ДБР призначено у повній відповідності до чинного законодавства. Як зазначили у відомстві, проходження люстраційної перевірки новообраним головою Бюро, який раніше не проходив цієї процедури, не є чимось винятковим і здійснюється на загальних підставах. Тому Мін’юст закликав журналістів не робити з цієї події сенсації й не шукати “зради” там, де її немає.

Однак у міністерстві не до кінця розуміють, коли закінчиться відповідна перевірка, оскільки люстраційна перевірка Труби — прерогатива Адміністрації президента. Попередня очільниця профільного департаменту люстрації Тетяна Козаченко запевняє, що очікувати негативної відповіді з Генпрокуратури стосовно ролі Романа Труби у “справах євромайданівців” не варто. Адже на сьогодні за цим критерієм було люстровано всього 9 співробітників органів, і це з близько 20 тис. співробітників станом на 2014 р.

Тим часом, доки триває формальна люстраційна перевірка, новообраний директор ДБР спільно зі своїми заступниками формуватиме команду, вибиватиме бюджет на 2018 р., а також обживатиметься у приміщенні, тимчасово наданому в будинку уряду. У грудні поточного року керівники новоствореного органу мають 1/12 від 640 млн. гривень (53 млн. грн), які закладені в бюджеті, на реалізацію покладених на них функцій.

До речі, Окружний адміністративний суд міста Києва нарешті розродився рішенням стосовно членства в конкурсній комісії з обрання

керівництва ДБР Владислава Бухарєва. Служителі Феміди, задовольнивши позов, заборонили одному з членів конкурсної комісії народному депутату Владиславу Бухарєву брати участь у засіданнях комісії з відбору керівництва ДБР. За нашою інформацією, у парламентарія немає юридичної освіти, якої вимагає профільний закон.

Проте слід зазначити, що ключова вимога у позові іншого нардепа Мустафи Найєма — заборонити брати участь через голосування двом членам комісії (Владиславу Бухарєву та Євгену Дейдею) і скасувати всі результати всіх голосувань, які прийняті за їхньою участю. Нагадаємо: обидва парламентарії —члени комісії у фінальному голосуванні підтримали новообраного директора ДБР Романа Трубу.

Підсумовуючи: є великі сумніви, що судовий позов у результаті розгляду, фактично, скасує результати конкурсу. Ніхто з кураторів процесу з боку президента не дасть зруйнувати хитку конструкцію, збудовану за погодженням із “Народним фронтом”. Більше того, тривалий розгляд судового позову Найєма може стати тим “батогом”, яким Трубу стимулюватимуть до покірності під час реалізації планів, розроблених на Банковій.

Швидше за все, і люстраційна перевірка не дасть жодних результатів. Доки Генеральну прокуратуру, яка перевірятиме факти під час подій Революції Гідності, очолює людина з найближчого оточення президента, доти ми спостерігатимемо суто політичні рішення, а не орієнтацію на вимоги Закону.

Олександр Лємєнов для Дзеркало Тижня.Україна

ВГОРУ