Олександр Лємєнов: Як врятувати НАЗК? Декілька порад від експертів

Олександр Лємєнов для Української Правди

Ситуація стосовно функціонування НАЗК зайшла в глухий кут.

Нікого вже не здивувати відсутністю повноцінних перевірок е-декларацій, черговим проваленим засіданням агентства чи беззмістовним переслідуванням окремих активістів та народних депутатів.

Ще більше “підігріло” ситуацію звільнення члена НАЗК Руслана Рябошапки, що 9 червня написав відповідну заяву і її задовольнили на засіданні уряду.  У свою чергу керівниця агентства Наталія Корчак заявила, що в жодному разі не звільниться, бо має певні зобов’язання перед новоствореною антикорупційною інституцією.

Власне, про це і піде мова. Названі Корчак “певні зобов’язання” ніяк не корелюються з тими завданнями, які поставлені перед головою НАЗК профільним законом “Про запобігання корупції”. Можливо, вона мала на увазі інші зобов’язання, наприклад перед Адміністрацією президента.

Більше того, її слова про організацію напрямку запобігання політичної корупції, а точніше державне фінансування політичних партій, викликають подив та стриману посмішку. Політичні партії на сьогодні подають “сумнівні” фінансові звіти і отримують десятки мільйонів гривень з бюджету.

Як наслідок, після звільнення Рябошапки для прийняття рішень потрібно три з трьох голосів членів НАЗК. При цьому конфронтація не зменшується, як показали кілька останніх засідання агентства. Вони залишаються 2 на 1 – Корчак та Скопич проти Радецького.

У кабінеті останнього тиждень тому співробітники ГПУ провели обшуки в рамках свіжого розслідування.

Проаналізувавши ухвалу Печерського суду міста Києва, важко не помітити у діях правоохоронців звичайнісіньку спробу натиснути на Радецького, щоб вплинути на нього. Адже обставини, пов’язані з обшуком, є дуже показовими.

По-перше, розслідування ведеться департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури України, що також називають “департаментом Кононенка-Грановського”. Уже цей факт підштовхує нас до висновків, що тут скоріш орієнтуватимуться на політичну, а не суто кримінальну складову процесу.

По-друге, Радецького переслідують за дії, що мали місце в далекому 2008 році. Кваліфікують обставини за частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу (“використання підробленого документу”). Кримінальний закон відносить відповідні дії до незначних правопорушення (невеликої тяжкості). Тому граничні строки, в межах яких можна притягнути людину до відповідальності за них, є короткими. У випадку з частиною 4 статті 358 вони дорівнюють 3 рокам. Тобто вже після 2011 року кримінальне провадження за таким фактом є дуже сумнівною справою. Але не це зупинило Генпрокуратуру, і вона вчергове показала свій рівень “компетентності” та “незаангажованості”.

По-третє, з судової ухвали незрозуміло, що ж саме стало приводом для початку кримінального провадження. Це була заява про злочин, матеріали правоохоронних органів чи, можливо, політичне замовлення вищого керівництва держави, що намагається “втримати” НАЗК у своїй орбіті впливу?

По-четверте, суддя Печерського суду Литвинова відмовила у задоволенні прокурорського прохання надати доступ до проведення обшуку з метою вилучення мобільних телефонів, сім-карт, жорстких дисків, флеш-накопичувачів, ноутбуків, стаціонарних системних блоків, інших носіїв цифрової інформації. Це відверто здивувало і викликало повагу до служителя Феміди, оскільки могло стати порушенням статті 6 Конвенції з прав людини.

Відмова слідчого судді у такому “широкому” проханні свідчить про занадто слабкі матеріали прокурорів. Вочевидь, вони намагались одним махом вилучити все, що могло стати фундаментом для іншого розслідування проти Радецького.

Обшуки у Радецького підштовхують до думки, що зараз активізується конкурсна комісія, яка обере двох членів НАЗК. У підсумку над агентством встановить повний контроль або Адміністрація президента, або “Народний фронт”.

Зважаючи на всі вищевикладені обставини, експерти Реанімаційного пакету реформ разом з партнерами розробили Дорожню карту виходу НАЗК з кризи, про що озвучено на засіданні профільного парламентського комітету. Вона включає в себе чотири цілі, які можна розподілити на деталізовані завдання.

Як наслідок, влада має сконцентруватися на наступному:

Ціль №1. Фіналізувати процеси, пов’язані із забезпеченням функціонування НАЗК:

1. Прийняття законопроекту, що дозволить переобрати керіництво нефункціонального на сьогодні органу – НАЗК – на умовах:

– мінімізації політичного впливу на процедуру відбору керівництва НАЗК задля дотримання їх незалежності та неупередженості;

– збереження участі громадськості у роботі конкурсної комісії разом із вдосконаленням механізму відбору їх 4 представників;

– запровадження процедури щорічного незалежного аудиту НАЗК;

– можливості звільнення керівництва НАЗК у випадку затвердження негативного висновку проведеного аудиту.

2. Завершення повноцінного формування апарату, розробка і затвердження всіх необхідних процедурних нормативно-правових актів.

3. Затвердження стратегії розвитку НАЗК.

Ціль №2. Зміна адміністратора ІТС “Єдиний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування” – невідкладне перебрання функцій адміністратора системи на НАЗК без фізичного перенесення обладнання для подальшого адміністрування реєстру самостійно.

Ціль №3. Проведення незалежного тестування системи електронного декларування з залученням міжнародних аудиторських компаній –ідентифікація ключових проблем у функціонуванні апаратної платформи та програмного забезпечення реєстру шляхом проведення наступних тестів:  аналіз архітектури (review of architecture), аналіз коду (code review), тест на проникнення та ефективність DDOS атак (penetration (+DDOS) testing), тест на навантаження (load & stress testing), функціональне тестування (functional testing).

До слова, технічне завдання на проведення такого тестування повинне бути розроблене з залученням експертів з досвідом співпраці на міжнародному рівні. Проведення тестування може бути профінансоване міжнародними партнерами України, а сам аудит повинен бути проведений незалежною компанією, яка має загальновизнану міжнародну репутацію та відповідних експертів. Висновки тестування мають бути загальнодоступні після того, як виявлені тестуванням вразливості будуть виправлені.

Ціль №4. Початок використання у повній перевірці декларацій програмних модулів автоматичної верифікації декларацій та їх перевірки шляхом доступу до першочергових державних реєстрів у автоматичному режимі:

– Доопрацювання та введення в експлуатацію програмних модулів, за допомогою яких здійснюватиметься автоматизована перевірка декларацій.

– Отримання автоматичного доступу до усіх державних реєстрів.

Питання доопрацювання програмних модулів та отримання автоматичного доступу до державних реєстрів тісно пов’язані і не повинні вирішуватися окремо: програмне забезпечення має бути спроектоване та реалізоване таким чином, аби мати технічну можливість отримувати дані від інших реєстрів (беручи до уваги, що способи надання відомостей з інших реєстрів можуть бути різними).

Проте, для реалізації вищезгаданої Дорожньої карти виходу НАЗК з кризи потрібна не лише політична воля, але й стійке бажання, щоб новостворена антикорупційна інституція нарешті повноцінно запрацювала. Інакше матимемо формальний орган, який продовжує обслуговувати інтереси Адміністрації президента або, як варіант після дообрання ще двох членів НАЗК, політичної сили “Народний фронт”, адже саме вони наразі мають “контрольний пакет” у конкурсній комісії.

Олександр Лємєнов для Української Правди

ВГОРУ