Олександр Лємєнов: Кейс Луценко-Матіоса: неможливо притягти до відповідальності?

Олександр Лємєнов для Української Правди

Сьогодні розглядалася скарга експертів Реанімаційного пакету реформ та однієї адвокатеси, що влітку була спрямована до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів стосовно порушення фундаментального принципу права – презумпції невинуватості. Суб’єктами, що на думку представників правничої професії порушили цей принцип стали Генеральний прокурор України Юрій Луценко та головний військовий прокурор Анатолій Матіос.

Нагадаю, вищезгаданий документ був спрямований до КДКП за підписом правників і комісія відразу відкрила провадження. Існували сумніви, чи винесуть бодай якесь покарання Луценка та Матіосу за те, що вони постійно публікують деталізовану інформацію про затриманих за підозрою у вчиненні злочинів осіб.

Між тим, варто знову зауважити на тому, що їхні дописи в мережі Фейсбук містили не лише імена, прізвища, посади, фотографіями затриманих, але й оціночні судження, наприклад “хабарник” чи “корупціонер”.

Мої колеги вже деталізовано пояснювали, як ці висловлювання порушують норми Конституції України та нівелюють гарантії, передбачені Європейською конвенцією з прав людини. Тим більше, безпосередньо в ЄСПЛ зазначали, що посадовці, які обіймають високі посади, мають підбирати слова під час коментування кримінальних проваджень, що знаходяться в стадії розслідування. В іншому випадку, за голослівних інтепретації високопосадовців, вони можуть легко схилити громадськість до думки, що конкретні особи вже (!!!) винуваті ще до моменту, коли їхню вину доведено в судовому порядку.

Тут опублікую лише найдивовижніші пости Генерального прокурора, якими він порушував принцип презумпції невинуватості. Наприклад, фантастичний умовивід, що “так закінчилась 20-річна кар’єра хабарника”. Звідкіля Юрій Віталійович взяв, що посадовець брав хабарі всю свою кар’єру – залишається загадкою.

Або ж чудова історія “Святий Патрік проти хабарника”. Розумію, що публіцистичний стиль Луценку ближче, ніж юриспруденція, але треба ж якось себе тримати в рамках, коли займаєш посаду Генпрокурора.

Недалеко від шефа, адже головний військовий прокурор є заступником Генпрокурора, пішов Анатолій Матіос. Він давно відомий своїми жартами та афоризмами. В цьому плані є досить здібною людиною, аби ще в цьому плані він не виходив поза межі фундаментальних принципів права.

В червні ми мали змогу прочитати аналіз Матіоса щодо арештованого екс-податківця Станіслава Денисюка, який за словами Анатолія Васильовича влаштовував “чергове шоу”, будучи “уявним хворим”, що забарикадувався в ізоляторі, відмовився їхати до суду і “судорожно викликав собі карети швидкої”.

Трохи раніше, наприкінці травня, Матіос опублікував паспорт (нехай і російський, але все ж таки!) Геннадія Козака, якого затримали в аеропорту Бориспіль кількома днями раніше.

Варто також відмітити й те, що Юрій Луценко, замість присутності на розгляді скарги щодо порушення ним презумпції невинуватості, поїхав на конференцію в “Президент-готель”. Комісії проголосувала, щоб заслухати його перед ухваленням рішення. В свою чергу Матіос не приховував своїх емоцій на засіданні КДКП, перебуваючи далеко не в позитивному настрої.

Від імені підписантів виступили Злата Симоненко та Володимир Петраковський, що обґрунтували спільну позицію і підтвердили вимогу притягти до відповідальності Юрія Луценка та Анатолія Матіоса.

Як відмічають колеги-підписанти, висновок члена КДКП, що безпосередньо займався цією скаргою, є досить ґрунтовним. Згодом слово надали головному військовому прокурору Анатолію Матіосу, ключовим аргументом якого було “сторінка в Facebook не є засобом масової інформації”, як наслідок притягати до відповідальності за порушення принципу презумпції невинуватості не варто. Окрім цього постійно згадувались єврооптимісти, реформатори та зауважено, що “у нас війна, а ви язиками патякаєте”.

Відповідати на запитання скаржників головний військовий прокурор відмовився. Луценко, як і обіцяв мені під час Yalta European Strategy 2017, на засідання КДКП не з’явився.

Зрештою, комісія тихенько оголосила результати розгляду скарги на Матіоса (бо попередньо роз’єднали провадження) і зазначила, що складу дисциплінарного проступку у діях Анатолія Васильовича НЕМАЄ. Вочевидь, нас чекає аналогічне рішення по Генпрокурору Юрію Луценку. За кілька днів буде повний текст рішення КДКП, який ми вивчимо і будемо оскаржувати. Боротьба триває!

Олександр Лємєнов для Української Правди

ВГОРУ