(Не)залежне Бюро фінансової (не)безпеки?

Позначки:

Олег Гетман для Ліга.net 

Минуло вже більше року з того часу, як народні депутати помилково скасували Податкову міліцію, проте вона все ще працює, а нова єдина аналітична служба з розслідування фінансових злочинів існує лише на папері.

Попри те, що де-юре, податкова міліція працює поза правовим полем, парламентарі не квапляться остаточно завершити процес її ліквідації та створення принципово нової служби. Не прискорюють народних депутатів навіть обіцянки Президента та Прем’єра раз і назавжди покласти край «репресіям» проти чесного бізнесу з боку силових структур, не кажучи вже про численні заяви самих підприємців щодо необхідності проведення термінової реформи у цій сфері.

Понад рік самі податківці перебувають у підвішеному стані: з одного боку, в ухваленому Радою законі чітко прописано, що податкова міліція перестає існувати з 1 січня 2017 року. З іншого – чинними досі залишається низка нормативно правових актів, які все ще регулюють роботу Податкової міліції.

Така ситуація влаштовує частину стейкхолдерів – залишається багато корупційних можливостей у напівліквідованого органу, багато можливостей тим або іншим чином тиснути на бізнес, для “сірого” бізнесу – “під дахом” користуватись схемами по мінімізації податків тощо – тому і процес створення нового органу йде дуже повільно.

Як усе починалося?

Історія реформування податкової міліції, чи, якщо бути точнішим — намаганням її замінити, починається ще задовго до фатальної помилки депутатів. У березні 2016 року група народних депутатів зареєструвала законопроект №4228 «Про фінансову поліцію», це був перший документ, що передбачав створення нової служби замість податківців. Вже наступного року фахівці Міністерства фінансів взяли за основу цей проект, доопрацювали його у робочій групі за участі незалежних експертів та представників бізнесу, і оновлений проект «Про службу фінансових розслідувань» було ухвалено Кабінетом міністрів навесні 2017-го.

Здавалась, що цей проект має вирішити питання щодо заміни податкової міліції та створення єдиного органу з розслідування фінансових злочинів. Уряд схвалив цей проект, а експерти та бізнес асоціації підтримали його за певних застережень. Проте, після затвердження проекту на засіданні Кабінету міністрів, його направили не на реєстрацію до Верховної ради, а на засідання дорадчого органу при Президентові України — Національну раду реформ. Секретаріат Нацради було надав певні зауваження та пропозиції та проект повернули на доопрацювання до Кабміну де він припадає порохом, мабуть, і досі.

Невдовзі своє бачення нового органу (проект закону «Про Національне бюро фінансової безпеки» НБФБ, №8157) надав авторський колектив за керівництвом Ніни Южаніної, очільниці парламентського Комітету з питань податкової та митної політики. Це сталося після того, як Президент дав доручення вирішити питання з податковою міліцією.

Автори документу стверджують, що НБФБ буде єдиним органом, який розслідуватиме економічні злочини, він стане проривом у покращенні інвестиційного клімату.

Проте погоджуються з цією думкою далеко не всі.

Що не так?

Представники бізнесу та експерти проаналізували законопроект №8157 та з’ясували, що поміж прогресивних норм  є і чимало загроз. Одна з головних – це те, що проект все ще залишає можливість дублювання повноважень різних органів з розслідування фінансових злочинів. Навіть якщо таке Бюро буде створено, це не завадить іншим силовим органам втручатись у справи підприємців.

Більше того, законопроект про НБФБ містить загрозливу норму, що ослаблює чи не єдиний ефективний антикорупційний орган в Україні — Національне антикорупційне бюро України. Проект передбачає обмеження повноважень НАБУ щодо розслідування корупційних злочинів, пов’язаних із розкраданням бюджетних коштів та незаконного відшкодування ПДВ через внесення змін до Кримінального кодексу. Також співробітники НБФБ, згідно з проектом отримають захист від переслідування за корупцію з боку НАБУ, яке не матиме повноважень розслідувати корупційні справи працівників НБФБ – що на думку експертів є неприпустимим.

Серед інших проблемних місць проекту – внесення змін до окремих статей КПК України, які передбачають повноваження всіх органів розслідування призначати перевірки і ревізії, що може призвести до нового витку зловживань.

Крім того, в законопроекті про НБФБ використовуються терміни, які не визначені законодавчо. Це, наприклад, «шкода публічним фінансам», «аналіз структурованих та неструктурованих даних» тощо. Така невизначеність понять розмиває межі повноважень співробітників НБФБ та способів їх реалізації. Також НБФБ хочуть дозволити відкривати провадження за статтею  «наявність аналітичного продукту НБФБ». Фактично, так званий синтезований інформаційний документ (новий аналітичний продукт, який може бути сформовано на підставі різноманітних статистичних даних та оцінок аналітиків, що може призводити до викривлення інформації) буде підставою для заведення оперативно-розшукової справи.

Незрозумілі і норми проекту, згідно з якими у державі створюється додаткове воєнізоване формування, а працівникам Бюро надаються спеціальні звання. Для середнього начальницького складу передбачені звання – лейтенант НБФБ, старший лейтенант НБФБ, капітан НБФБ; для старшого начальницького складу – майор НБФБ, підполковник НБФБ, полковник НБФБ.

Впровадження звань на кшталт тих, які застосовуються у Збройних Силах, інших військових формуваннях та у поліції – перешкоджатиме процесу комплектування нового органу новими кадрами, в тому числі через значні обмеження щодо стану здоров’я, а також невиправдано буде надавати перевагу по службовій кар’єрі особам, які вже мають подібні звання у зв’язку зі службою в інших органах та формуваннях.

Також у проекті відсутні будь-які обмеження на зайняття посад “старими кадрами” – проектом не передбачено обмеження на входження у штат колишніх та нинішніх співробітників ДФС, НПУ, СБУ, прокуратури та судів.

Що робити?

Слід зазначити, що проект 8157 вже не є єдиним проектом, який пропонує створення НБФБ. Тиждень тому, група народних депутатів напрацювала та зареєструвала альтернативний законопроект №8157-1 про НБФБ, трохи згодом був зареєстрований ще один альтернативний проект закону – №8157-2.

Отже, маємо п’ять законопроектів. Можливо, це остаточний  список пропозицій законодавчої та виконавчої влади щодо врегулювання ситуації із новим органом із розслідування фінансових злочинів.

Що ж тепер? Єдине, що залишається – це відкрите та конструктивне обговорення за участі всіх авторів законопроектів, а також експертів і представників бізнесу.

В новому напрацьованому законі має бути реалізована концепція принципово нового органу з новими кадрами, єдиного з розслідування фінансових злочинів, діяльність якого дійсно буде спрямована на захист прав держави та чесного бізнесу, а не на збільшення особистих статків певних осіб.

Ситуація, яка склалась із розслідуванням фінансових злочинів, потребує швидкого та ефективного рішення, яке б задовільнило вимоги експертного середовища та бізнесу. Сподіваємось, законодавцям вистачить толерантності та терпіння, і ми через деякий час отримаємо якісний консолідований документ, який буде враховувати думки різних депутатських груп, Кабінету Міністрів, бізнесу та громадянського суспільства. І бізнес, нарешті, зможе почати дихати вільно, а не очікувати будь якої миті візиту багаточисельних розслідувачів від різних органів влади.

ВГОРУ