Михайло Жернаков “Як (не) закрити очі на недоброчесних кандидатів до Верховного Суду?”

Михайло Жернаков для Української Правди

Про конкурс до Верховного Суду написали вже чимало. Основна проблема “найбільш прозорого” і “зразкового” конкурсу в тому в тому, що серед 120 його переможців – 30, або рівно чверть – не відповідають критерію доброчесності 

Втім, мало хто знає, що це ще не остаточний список суддів Верховного Суду.

Рішення щодо того, хто буде рекомендований до призначення, прийматиме Вища рада правосуддя – спеціальний орган, створений змінами до Конституції авторства президента Порошенка. Саме ВРП може відмовити в рекомендації кандидату, якщо щодо його доброчесності є обґрунтовані сумніви. Ще раз: одного лише сумніву в доброчесності достатньо для того, щоб не рекомендувати кандидата.

А стосовно щонайменше 30 недоброчесних кандидатів не тільки сумнівів, а й підтверджених фактів цілком достатньо: майно, яке явно не відповідає доходам, ухвалення замовних рішень, порушення прав людини, констатовані ЄСПЛ, брехня в декларації доброчесності.

(велика картинка тут)

Чого вартують лише такі кандидати як чинна голова Ради суддів Валентина Сімоненко, яка не тільки уособлює собою стару судову владу, грубо порушувала права людини і має стійкі зв’язки з окупованими територіями. Виглядає так, що пані Валентина, будучи суддею, всупереч Конституції не володіє державною мовою – достатньо подивитися на її мотиваційний лист.

Або, наприклад, суддя Наставний, який кілька років тому засудив теперішнього Генпрокурора, а тодішнього опозиційного політика Юрія Луценка, що весь цивілізований світ визнав політичним переслідуванням. Тут одне з двох: або Луценка тоді все-таки засудили законно, і він не може бути тепер Генпрокурором, або такий суддя не може бути суддею Верховного Суду.

Таких прикладів можна навести чимало. Питання в тому, чи зробить щось Вища рада правосуддя для щоб об’єктивно розібратися в ситуації щодо кожного кандидата. До цього її закликали численні громадські організації, і навіть ключові міжнародні партнери України.

Суть заклику проста: якщо це дійсно “зразковий” конкурс, як на тому наголошує Президент, забезпечте:

– індивідуальний розгляд щодо кожного кандидата з вільним доступом і прямою трансляцією;

– участь у засіданнях представника Громадської ради доброчесності, яка і навела всі ці факти і звернулася офіційно до ВРП з пропозицією участі.

Все це – цілком у межах закону і логіки судової реформи. В такому випадку буде набагато складніше приховати факти недоброчесності і простіше – об’єктивно оцінити кандидатів. Це, звичайно, за умови, що хтось зацікавлений в об’єктивній оцінці, а не “продавлюванні” своїх контрольованих кандитатів.

Вирішення питання щодо порядку розгляду кандидатур відбудеться сьогодні на засіданні ВРП, за яким можна спостерігати тут.

***

А ми тим часом нагадуємо, що всю повноту відповідальності за кінцевий результат судової реформи несе президент України Петро Порошенко. Саме він був автором змін до Конституції в частині правосуддя і трьох ключових законів стосовно судової реформи, і саме його фракція давала найбільше голосів за ці закони в парламенті.

Михайло Жернаков для Української Правди 

ВГОРУ