Ігор Бураковський: 10 реалій для бізнесу та влади

Ігор Бураковський для Новое Время

Минулого тижня у багатьох містах України святкували День підприємця. Тож поговоримо про проблеми розвитку малого та середнього бізнесу (МСБ) в Україні.

Вкотре перераховувати ті труднощі, з якими стикаються українські підприємці, немає сенсу. Зазначу, що ми мало говоримо про константи. Про так звані “реалії нашого часу” у підприємницькому середовищі. І, як би ми їх не оцінювали, – як проблему чи загрозу – ці явища та тенденції мають часто об’єктивний характер.

Вони зароджуються в Україні, або приходять з-за кордону. Їх треба адекватно враховувати під час планування та здійснення підприємницької діяльності, а також розробци документів політики. Адже є ціла низка моментів, які поки залишаються поза межами публічних дискусій.

  1. Попит і проблема реалізації. За даними національного опитування МСБ Щорічної оцінки ділового клімату, низький попит став найбільшою перешкодою для зростання бізнесу у 2016-на початку 2017 рр. Ця перешкода перевищила за важливістю несприятливу політичну ситуацію, яка становила найбільшу проблему для бізнесу у 2015 році. Очевидно, що протягом наступних 3-5 років темпи зростання економіки України залишатимуться досить помірними. За таких умов, суто в економічному плані, можливості реалізації товарів та послуг на внутрішньому ринку залишатимуться обмеженими. А от конкуренція за споживача тільки посилюватиметься. Тому для цілої низки МСБ експорт стає цілком реальною альтернативою внутрішньому ринку. За умов порівняно низького попиту виграє той, хто будує маркетингову стратегію.
  2. Мобільність робочої сили. Міжнародна міграція сьогодні – це “стійкий” економічний феномен. Країни з високим рівнем доходів та життя завжди будуть нетто-імпортерами робочої сили з менш розвинутих країн. Тому українським МСБ, та й великим підприємствам, у довгостроковій перспективі об’єктивно доведеться конкурувати за українські робочі руки з іноземними працедавцями. Водночас, вже зараз треба серйозно займатися розробкою імміграційної політики з позицій залучення до країни трудових ресурсів.
  3.  Інформаційне забезпечення бізнесу. Ми живемо у часи, коли обсяги та швидкість “генерації” інформації, і комерційної в т.ч., стрімко зростають практично кожного дня. За таких умов пошук та обробка потрібної інформації стає якісно іншою проблемою, ніж це було раніше. МСБ мають, так чи інакше, адаптуватись до цієї реальності. Ці моменти слід обов’язково враховувати центральним та місцевим органам влади, особливо, при розробці інформаційних ресурсів для підприємців. За даними Щорічної оцінки ділового клімату, створення такого ресурсу входить до топ-3 очікувань українського МСБ від держави.
  4. Якісні зміни на ринку праці. Йдеться про розвиток різних форм самозайнятості та якісні зміни у мотивації до праці. Згадаймо про покоління Z: реальністю стала модель працювати “коли хочеш і над чим хочеш”. Робота, у першу чергу, для багатьох стає способом самореалізації. А тому для працівника на перший план виходять “спокій душі і цікава справа”, а не матеріальні стимули.
  5. Можливості для власної справи. Сьогодні придбати обладнання та сировину для виробництва практично будь-яких товарів та послуг за прийнятними цінами стає все легше. “Мініатюризація” обладнання та процесів виробництва дозволяє обходитися меншими приміщеннями. В окремих галузях розвивається ринок обладнання second-hand. Наслідком цих процесів є певне вирівнювання умов конкуренції між виробниками товарів та постачальниками послуг.
  6. Кооперація МСБ. У сучасних умовах бізнес має можливість оптимізувати внутрішні виробничо-комерційні процеси за рахунок аутсорсингу. А також створення комерційних партнерств з іншими підприємствами з метою виходу на зовнішні ринки. Гарним прикладом є бізнес-асоціації, які можуть виконувати певні виробничо-комерційні функції від імені її членів.
  7. ОДА, як учасник створення національної політики розвитку МСБ. З адміністрацією працюють громади, райони. У неї достатньо ресурсів та людей. ОДА, як парасолька, збирає все, що відбувається у регіоні та виконує комунікацію на вищий рівень.
  8. Міжрегіональна конкуренція за інвесторів та підприємців. Регіональні одиниці отримують потужні інструменти для залучення інвесторів, якщо вкладають кошти та зусилля у розвиток інфраструктури та місцевих інституцій з підтримки МСБ, знижують ставки платежів, зборів та податків, які встановлюються на місцевому рівні. Реформа децентралізації розпочалась нещодавно, тому сьогодні зарано говорити про повноцінну регуляторну конкуренцію між областями та між територіальними громадами. Але у контексті розвитку МСБ ці та інші питання слід обговорювати вже зараз. Для здорової конкуренції дуже важливо зберігати рівні умови для всіх гравців. За конкуренції на місцевих ринках між підприємствами з інших областей дуже важливо уникнути спокуси вдаватися до формальних та неформальних заходів “місцевого” протекціонізму.
  9. Інфраструктура. Очевидно, що ця проблема є надзвичайно гострою для України, особливо з точки зору якості транспортних мереж. За інших рівних умов, саме території з більш розвинутою інфраструктурою є найпривабливішими для розвитку МСБ. Не менш важливим є розвиток соціально-побутової інфраструктури як умова “закріплення” трудових ресурсів на відповідних територіях. Це школи, охорона здоров’я і т.п. Тобто те, що ми називаємо “життя після роботи”.
  10.  Безпека підприємництва. Захист прав власності, фізична та фінансова безпека підприємництва, кібербезпека – це ті вітальні потреби, якими держава повинна забезпечити бізнес. Крім того, безпека стосується як нечесної конкуренції, так і репресивних дій контролюючих органів. Останнє сприятиме здоровій регуляторній конкуренції між регіонами. Чесно працювати має бути вигідно, престижно та безпечно.

Ігор Бураковський для Новое Время 

ВГОРУ