“Бізнес підтримує ідею податку на виведений капітал. Він невигідний транскорпораціям та деяким великим компаніям” – Козак

Ідея податку на виведений капітал була підтримана владою, бізнесом, Нацрадою реформ. Однак є низка компаній, яким потенційна податкова новація буде невигідною, хоча публічно вони про це не заявляли.

“Проти податку на виведений капітал виступають деякі великі транснаціональні корпорації, які звикли на легальних підставах платити податок на прибуток не по ефективній ставці 20%, а 3% чи 4%. Для цього вони оптимізують податки за допомогою так званих низькоподаткових юрисдикцій – офшорів”, – пояснює Тарас Козак.

За словами експерта, серед незацікавлених у впровадженні на виведений капітал також міжнародні консалтингові компанії, які радять першій категорії, як легально зменшити суми податків. Третьою категорією незацікавлених є іноземні та українські компанії, які накопичили величезні збитки податку на прибуток.

“Загалом збитки українського бізнесу на сьогодні досягають 1,5 трильйона гривень. Тому компанії зменшуватимуть майбутні прибутки і таким чином не платитимуть податок на прибуток ще досить довго. Для них затримка у запровадженні податку на виведений капітал – благодать. І, звісно, проти цього податку корумповані податківці і фіскали”, – коментує Тарас Козак.

За словами експерта, під час трьох зустрічей Президента з бізнесом, представники бізнесу висловили підтримку ідеї запровадження податку на виведений капітал.

“Цей податок – це найбільша справжня податкова реформа, яку ми очікуємо. Він стосується виключно підприємств і не стосується фізичних осіб. Зараз він називається податком на прибуток підприємств. Податок на виведений капітал оподатковує платежі. Якщо компанія платить кошти, як дивіденди, або її платежі прирівняні до дивідендів, то сума не оподатковується. Таких платежів – більшість. 90% платежів в Україні жодним чином не будуть оподатковуватися”, – пояснює Тарас Козак.

Нагадаємо, 12 березня Президент Порошенко відклав подання законопроекту про податок на виведений капітал (ПВК) у Верховну Раду через позицію міжнародних партнерів, зокрема через лист МВФ.

“У листі від МВФ, який опублікував пан Шимків — заступник Глави Адміністрації Президента, справді написано, що МВФ не підтримує запровадження цього податку оскільки вважає, що може статися дефіцит бюджету. Однак МВФ зробив висновки на базі місії МВФ, яка займалася цим податком ще весною 2017 року. А після літа 2017-го текст змінився кардинально”, – коментує Тарас Козак.

ВГОРУ