Протягом останніх років смертність населення в Україні перевищує народжуваність, а коефіцієнт смертності становить 14,4 на 1 000 населення, що є досить високим показником порівняно з іншими країнами. Окрім того, очікувана тривалість здорового життя становить близько 64 років. На ці показники та здоров’я українців безпосередньо впливає стан довкілля, яке залишається забрудненим. Так, забруднене повітря в Україні відповідає в середньому за 10,3% усіх випадків серцево-судинної захворюваності; 11% - органів травлення; 16% - респіраторних захворювань; 30% та 10,5% - раку легенів у чоловіків та раку легенів у жінок відповідно, а також за 3,6% усіх випадків смертності в Україні.
Система поводження з відходами в країні не відповідає сучасним викликам. За водними ресурсами та ґрунтами практично не здійснюється моніторинг, а взяті проби показують забруднення важкими металами і небезпечними речовинами, що спричинює пошкодження центральної нервової системи, печінки, серця, нирок, зниження, впливає на ко-ординацію, зір та відчуття дотику. Такий стан довкілля призводить і до економічних втрат.
Наприклад, економічна оцінка суспільної вартості передчасних смертей від хвороб, спричинених забрудненням повітря в Україні, становить близько $ 94 млрд. Заходи з вирішення проблем довкілля на державному рівні було закладено в Угоді про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна», Середньостроковому 58 плані пріоритетний дій Уряду до 2020 року, а також в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.
Окрім того, протягом 2017 року в межах програм секторальної бюджетної підтримки Європейського Союзу Україна отримала понад 243,5 млн грн, а в 2016 році - понад 1 млрд 637 млн грн. На 2018 рік програмою заплановане дофінансування бюджету на 1 млрд 83 млн грн. Ці кошти були спрямовані на впровадження різних реформ та заходів, у тому числі у сфері охорони довкілля. Водночас більшість задекларованих заходів так і не було виконано. Зокрема, Угода про Коаліцію в частині розділу 17 про реформу системи управління довкіллям та інтеграцію екологічної політики в інші галузі політики як забезпечення реформи у сфері довкілля для здорової нації та сильної держави виконана незначною мірою.
Реформа системи управління сферою охорони довкілля з метою перетворення на інтегровану систему, здатну забезпечувати реалізацію про європейських реформ та ліквідувати корупційні схеми у сфері управління та охорони довкілля не відбулася. Що ж стосується передбаченого поетапного приведення законодавства України у відповідність до директив ЄС, то виконано лише два з десяти пунктів: ухвалено закони «Про оцінку впли¬ву на довкілля» та «Про стратегічну екологічну оцінку», які дозволяють запровадити належну екологічну оцінку на виконання директив ЄС №2011/92/ЄЕС та №2001/42/ ЄС, а також запроваджено модель управління водними ресурсами з урахуванням басейнового принципу управління та гідрографічного районування території. Інші зобов’язання залишаються практично не виконаними.
Середньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року в частині збереження природних ресурсів та забезпечення права людей на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди ще не виконаний. Це пов’язано з тим, що моніторинг за станом довкілля не запроваджується через окремі бізнес-інтереси, у тому числі осіб, які при владі.
Через низький рівень виконання згаданих документів та міжнародних зобов’язань низка проблем у сфері охорони довкілля залишаються невирішеними. Зокрема, моніторинг за станом довкілля і надалі практично не ведеться, система екологічного контролю залишається недієвою (мораторій на екологічні перевірки вважається Урядом позитивним доробком курсу на де- регуляцію бізнесу), відповідальність за заподіяння шкоди довкіллю є неадекватною та заниженою і в багатьох випадках так і не настає, а нагляд ототожнюється з контролем, що лише збільшує корупційні ризики у сфері охорони довкілля.
РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.
РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство екології та природних ресурсів України.
РІШЕННЯ ПРИЙМАЄ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.