Менеджер групи

Акерманн Анна
Телефон: 0630684384
aa@ecoact.org.ua

Головний експерт групи

Усенко Юлія
juliia.usenko@gmail.com
Павлюк Святослав
pslavko@gmail.com
Мельничук Віталій
melnychuk9@gmail.com

Громадські організації:

  • Мережа енергетичних інновацій «Грінкубатор»
  • Громадянська мережа ОПОРА
  • Національний екологічний центр України
  • Діксі Груп
  • Асоціація з енергоефективності та енергозбереження
  • Асоціація "Енергоефективні міста України"
  • Всеукраїнська агенція інвестицій та сталого розвитку
Проблеми, які має вирішити реформа
Відсутність стратегічних цілей. Енергетична стратегія до 2030 року, схвалена Кабінетом Міністрів України 2013 року, втратила актуальність у зв’язку з критичними змінами та новими викликами в політичній, економічній та енергетичній сферах. Стратегія також не містить чіткого розподілу обов’язків та відповідальності державних органів у її впровадженні, не враховує світові тренди розвитку енергетики і низку міжнародних зобов’язань України, а отже вимагає актуалізації.Низька інституційна спроможність галузевих державних органів. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) через низку невиважених і непублічно прийнятих рішень не користується довірою ані учасників ринку, ані споживачів. Процедури формування й роботи НКРЕКП не забезпечують її повну незалежність. Це дискредитує її рішення в очах суб’єктів відповідних ринків. Поточні темпи розвитку «зеленої» генерації викликають сумніви про досяжність показників, що задекларовано в Національному плані дій із відновлюваної енергетики на період до 2020 року. Крім того, поєднання в рамках Держенергоефективності двох різнонаправлених функцій – зниження споживання енергії шляхом розвитку енергоефективності та збільшення її виробітку шляхом розвитку генерації з відновлюваних джерел енергії – не дозволяє сконцентруватись на якісному виконанні жодної з них. Управління державних підприємств галузі досі не реформовано, що призводить до постійних корупційних скандалів та вкрай непрозорого і неефективного їх функціонування.

Інформаційна закритість галузі. Імплементація Україною Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ) є безумовно значним кроком на шляху до покрашення прозорості однієї зі складових енергетичної галузі. Однак, високий рівень агрегованості даних у першому звіті ІПВГ України ускладнює отримання об’єктивної інформації про реальний стан і потреби галузі. Іншим фактором, що може ускладнити процес, є зобов’язання включити до другого звіту ІПВГ України, окрім нафтогазового комплексу, галузей видобутку вугілля і залізної руди.

Відсутність дієвих ринкових механізмів. Чинне законодавство у сфері енергетичних ринків не створює умов для появи чесної та відкритої конкуренції між учасниками ринків, що призвело до монопольної залежності від наявних гравців та відсутності у споживача альтернативної можливості змінити постачальника послуг і захистити свої права. Це стосується як ринку газу – через відсутність повного пакету необхідних нормативно-правових актів та незавершеність процесів реформування НАК «Нафтогаз України», так і ринку електроенергії, який залишається найбільш непрозорим і зарегульованим в очікуванні на прийняття рамкового законопроекту.

Низька енергоефективність та енергозалежність. Підвищення кінцевих цін на енергію для споживачів та зменшення секторних дотацій із 2014 року створили передумови і стимули для значної частини споживачів зайнятися оптимізацією свого споживання. Відсутність масштабної системи підтримки проектів енергоефективності в секторі житлових та громадських будівель, стримує модернізацію. Існуючий підхід до субсидування населення через надання споживачам частки безкоштовних для них енергетичних та комунальних послуг не стимулює дії зі скорочення потреби в енергії. Субсидії не сприяють, а навіть перешкоджають впровадженню енергоефективних заходів. Водночас, обсяг і спосіб фінансування програм енергоефективності залишається низьким та малоефективним, з точки зору впливу на зменшення споживання енергоресурсів.

ЦІЛЬ І. Стратегічне бачення розвитку енергетики впроваджується прозорими та підзвітними органами
  1. Розробити і затвердити нову Енергетичну стратегію України до 2035 року з баченням до 2050 року, що врахує можливості й потреби економіки, аспекти енергоефективності, екології та соціального захисту.

Рішення приймає: Кабінет Міністрів, Міністерство енергетики.

  1. Розробити і затвердити Стратегію низьковуглецевого розвитку, Екологічну стратегію та дотичні до них стратегії із врахуванням Енергетичної стратегії.

Рішення приймає: Кабінет Міністрів, Міністерство екології, Міністерство енергетики.

  1. Законодавчо забезпечити політичну, інституційну і фінансову незалежність Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Рішення приймає: Верховна Рада.

  1. На конкурсних засадах призначити фахових і доброчесних членів НКРЕКП та професійний штат центрального апарату НКРЕКП.

Рішення приймає: Суб’єкт, визначений законом про НКРЕКП.

  1. Чітко визначити орган, відповідальний за формування і координацію національної політики енергоефективності.

Рішення приймає: Верховна Рада, Кабінет Міністрів.

  1. Провести перерозподіл функцій ЦОВВ в частині формування політики розвитку відновлюваної енергетики. Реформувати МЕВП, визначити нові цілі та завдання відповідно до світового тренду декарбонізації та оновленої Енергетичної стратегії.

Рішення приймає: Верховна Рада, Кабінет міністрів, Міністерство енергетики, Міністерство екології, Державне агентство енергоефективності та енергозбереження

  1. Провести корпоратизацію державних підприємств енергетичної галузі.

Рішення приймає: Кабінет Міністрів.

ЦІЛЬ ІІ. Енергетична галузь функціонує прозоро
  1. Законодавчо встановити обов’язковість повного комерційного обліку енергоресурсів.

Рішення приймає: Верховна Рада, Кабінет Міністрів.

  1. Завершити встановлення 100% систем комерційного обліку енергоресурсів ліцензіатами.

Рішення приймає: НКРЕКП, Міністерство регіонального розвитку, органи місцевого самоврядування.

  1. Законодавчо забезпечити прозорість видобувних галузей через розкриття інформації відповідно до стандарту Ініціативи прозорості видобувних галузей та директив ЄС про фінансову звітність.

Рішення приймає: Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Міністерство енергетики.

  1. Впровадити заходи з оприлюднення даних енергетичної галузі Держстатом, НКРЕКП, Міненерговугілля, Мінекономрозвитку, Держенергоефективності, Мін’юстом, органами місцевого самоврядування відповідно до зобов'язань України перед Енергетичним Співтовариством та в рамках закону України «Про доступ до публічної інформації».

Рішення приймає: Кабінет Міністрів, Міністерство енергетики, НКРЕКП.

  1. Забезпечити консолідацію енергетичних даних, зокрема з тарифоутворення у сфері комунальних послуг, на загальнонаціональному рівні через оприлюднення на порталі data.gov.ua.

Рішення приймає: Кабінет Міністрів, Міністерство енергетики, НКРЕКП.

ЦІЛЬ ІІІ. Сприятливі умови для розвитку конкурентних ринків газу, електроенергії та тепла
  1. Розробити і впровадити вторинне законодавство, необхідне для функціонування ринків електроенергії та газу.

Рішення приймає: Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Міністерство енергетики.

  1. Розпочати утворення структурних підрозділів та відповідних систем автоматизації ринків.

Рішення приймає: Кабінет Міністрів, Міністерство енергетики.

  1. Переглянути програму інтеграції Об’єднаної енергосистеми України в європейські мережі ENTSO-E з метою синхронізації цього процесу з моментом запуску нового ринку електроенергії.

Рішення приймає: Кабінет Міністрів, Міністерство енергетики.

  1. Законодавчо врегулювати функціонування ринку теплопостачання: визначити правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку на принципах вільної конкуренції, захисту прав споживачів та безпеки постачань.

Рішення приймає: Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Міністерство енергетики.

  1. Впровадити стимулювальне тарифоутворення (RAB) у сферах енергетики та комунальних послуг.

Рішення приймає: Кабінет Міністрів, НКРЕКП.

ЦІЛЬ ІV. Дієві стимули та інструменти скорочення споживання енергоресурсів населенням
  1. Гармонізувати рамкове законодавство у сфері енергоефективності з європейськими стандартами: встановити державні цілі підвищення енергоефективності економіки та визначити інструменти для їх досягнення (Директива 2012/27/ЄС).

Рішення приймає: Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Міністерство регіонального розвитку.

  1. Законодавчо забезпечити умови для здійснення енергетичної сертифікації будівель та широкого застосування енергоаудиту.

Рішення приймає: Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Міністерство регіонального розвитку, Міністерство енергетики.

  1. Створити і розпочати роботу Фонду енергоефективності чи подібного механізму, що забезпечить довгострокову державну фінансову підтримку енергоефективності у житловому секторі.

Рішення приймає: Кабінет Міністрів, Міністерство регіонального розвитку.

ЦІЛЬ V. Дієві механізми енергоефективності у бюджетному секторі
  1. Розробити і прийняти урядову постанову про впровадження системи енергетичного менеджменту в бюджетній сфері.

Рішення приймає: Кабінет Міністрів, Міністерство регіонального розвитку.

  1. Визначити органи місцевого самоврядування ключовими відповідальними за нормалізацію та розвиток місцевої енергетики та комунальних послуг.

Рішення приймає: Кабінет Міністрів, Міністерство енергетики, Міністерство регіонального розвитку.

  1. Створити національний реєстр усіх громадських будівель, запровадити сертифікацію енергетичних характеристик.

Рішення приймає: Державне агентство енергоефективності, Кабінет Міністрів.

  1. Припинити компенсацію різниці в тарифах за тепло для підприємств теплокомуненерго.

Рішення приймає: Кабінет Міністрів, НКРЕКП.

  1. Законодавчо забезпечити необхідні умови для роботи енергосервісних компаній (ЕСКО) з енергомодернізації в бюджетній сфері.

Рішення приймає: Верховна Рада.

ЦІЛЬ VI. Захищені права споживачів енергетичних послуг
  1. Змінити механізм субсидування в енергетиці та комунальному господарстві на такий, що стимулюватиме до енергомодернізації та скорочення енергоспоживання: адресні монетизовані субсидії з визначеним періодом скорочення та припинення їх надання.

Рішення приймає: Кабінет Міністрів, Міністерство енергетики.

  1. Створити сприятливе законодавче регулювання для розвитку мікро- та малих енергетичних систем з метою стимулювання самоорганізації споживачів у створенні енергонезалежних громад.

Рішення приймає: Верховна Рада.

Розробка державної політики щодо управління енергоресурсами. Дослідження проблематики впровадження енергоменеджменту та енергоаудиту

Експерти групи

  • Антоненко Антон
  • Бондарчук Іван
  • Бойко Тетяна
  • Буток Віктор
  • Герус Андрій
  • Гетман Олег
  • Гаврилко Іванна
  • Галушка Олена
  • Желєзний Андрій
  • Зінченко Андрій
  • Кравчук Леонід
  • Козачук Олег
  • Карпенко Олександр
  • Лізунова Аліна
  • Лисий Іван
  • Ніцович Роман
  • Олійник Євген
  • Павлів Андрій
  • Павленко Олена
  • Павлюк Святослав
  • Ремінська Оксана
  • Радченко Віра
  • Суржок Інна
  • Тихонов Олексій
  • Усенко Юлія
  • Акерманн Анна
  • Пінчук Сергій

Законопроекти

Законопроекти групи (19)

Законопроекти, що загрожують реформі (3)

Новини групи

ВГОРУ