Головний експерт групи

Банчук Олександр
banchuk@gmail.com
Мельничук Віталій
melnychuk9@gmail.com

Громадські організації:

  • Центр політико-правових реформ
  • Асоціація українських моніторів дотримання прав людини
  • LEAD office
Проблеми, які має вирішити реформа

Правоохоронна система України довгий час не відповідала сучасним викликам, потребам суспільства та міжнародним демократичним стандартам. За даними соціологічних досліджень Інституту соціології Національної академії наук України, рівень довіри громадян до правоохоронних органів після подій Революції Гідності знизився до критичної межі, а саме до 0,8%. Реформування органів правопорядку – пріоритет, якому передує лише боротьба з корупцією, за даними Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва.У липні 2015 року Верховна Рада ухвалила новий Закон «Про Національну поліцію» (на заміну Закону «Про міліцію» від 1990 року), який набув чинності 7 листопада 2015 року. Закон містить багато позитивного, зокрема деполітизацію поліції, сервісний характер її роботи тощо. Документ відзначено Радою Європи, як «детальний і комплексний, зокрема стосовно кадрових питань». Нова патрульна служба, що з'явилася на вулицях українських міст, своєю повсякденною роботою повернула громадянам віру в можливість справжніх системних змін у державі. Водночас новий закон про поліцію містить низку суттєвих недоліків, на які вказують і представники експертного середовища, і Рада Європи. Це відсутність конкурсного відбору на всі посади, збереження квазімілітарних звань у системі поліції та інші. Ці недоліки потребують невідкладного виправлення.

Реформування органів прокуратури залишається одним із невиконаних зобов’язань України перед Радою Європи ще від 1995 року. Довгий час залишався чинним Закон «Про прокуратуру» від 1991 року, який зберігав централізовану, мілітаризовану структуру пострадянської прокуратури з внутрішнім безумовним підпорядкуванням прокурорів своїм керівникам та намаганням охопити суцільним наглядом усі сфери життєдіяльності людини, суспільства й держави. Новий закон «Про прокуратуру» ухвалили 2014 року. Він, зокрема, передбачає позбавлення прокуратури функцій загального нагляду, передачу функцій досудового розслідування новому органу – Державному бюро розслідувань, проведення конкурсу на посади у новостворених місцевих прокуратурах в усіх регіонах країни та появу дієвих органів прокурорського самоврядування.

Втім, у 2016 році мета реформи прокуратури досі не досягнута. Істотний супротив кардинальним змінам чинять «старі кадри» і система бюрократії, яка склалася й існувала без змін протягом останніх десятиліть. У результаті конкурсу 84% колишніх керівників були знову призначені Генпрокурором на посади керівників новостворених місцевих прокуратур. Утворені прокурорами органи прокурорського самоврядування зберігають високу лояльність до Генерального прокурора, таким чином залишаючи прокуратуру інструментом в руках політичної влади. Набуття повноважень цими органами відтермінували до 15 квітня 2017 року.

Державне бюро розслідувань, яке могло отримати свої повноваження 1 березня 2016 року, досі не сформоване. Таким чином, справи проти правоохоронців, суддів та високопосадовців досі розслідують прокурори.

ЦІЛЬ I. Ефективна система органів кримінальної юстиції, що забезпечує їхню незалежність та розмежування повноважень
  1. Забезпечити реформування прокуратури відповідно до вимог Закону «Про прокуратуру», зокрема підвищити заробітні плати прокурорів до передбаченого законом рівня, забезпечити оприлюднення усіх наказів Генпрокурора тощо.

Рішення приймає: Генеральна Прокуратура, Кабінет Міністрів.

  1. Залучити прокуратуру до системи правосуддя й утворити спільні органи врядування в системі правосуддя.

Рішення приймає: Верховна Рада.

  1. Привести структуру та повноваження Національної поліції у відповідність до європейських стандартів, створити єдині детективні підрозділи, що поєднають повноваження слідчих і оперативних співробітників.

Рішення приймає: Верховна Рада, Міністерство внутрішніх справ.

  1. Сформувати Державне бюро розслідувань та розпочати його роботу.

Рішення приймає: Кабінет Міністрів.

  1. Перетворити Службу безпеки України на ефективний контррозвідувальний орган, позбавивши його невластивих повноважень, відповідно до стандартів Ради Європи.

Рішення приймає: Верховна Рада.

  1. Ліквідувати податкову міліцію, утворивши незалежну фінансову поліцію чи передавши її повноваження Державному бюро розслідувань.

Рішення приймає: Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів.

  1. Позбавити Пенітенціарну службу функцій кримінальної юстиції та забезпечити належні умови перебування в пенітенціарних установах.

Рішення приймає: Верховна Рада, Міністерство юстиції.

  1. Законодавчо врегулювати можливість утворення муніципальної варти в громадах, що опікуватиметься питаннями благоустрою, паркування тощо, без права застосування зброї та спецзасобів.

Рішення приймає: Верховна Рада.

  1. Законодавчо врегулювати можливість створення комфортного паркувального простору для великих міст України та підвищити рівень надходження коштів за оплату паркування до бюджетів.

Рішення приймає: Верховна Рада.

ЦІЛЬ II. Справедливе кримінальне правосуддя
  1. Створити повноцінний суд присяжних, де присяжні виноситимуть вердикт щодо (не)винуватості особи, а суддя ухвалюватиме на основі вердикту вирок.

Рішення приймає: Верховна Рада.

  1. Законодавчо забезпечити європейський рівень стандартів захисту прав обвинувачених осіб під час кримінального провадженні.

Рішення приймає: Верховна Рада.

  1. Запровадити механізми державної підтримки осіб, які потерпіли від злочинів.

Рішення приймає: Верховна Рада.

  1. Забезпечити можливість перегляду вироків особам, що були засуджені з використанням репресивних методів Кримінально-процесуального кодексу УРСР.

Рішення приймає: Верховна Рада.

ЦІЛЬ III. Дієвий кримінальний закон
  1. Запровадити інститут кримінальних проступків.

Рішення приймає: Верховна Рада.

  1. Привести систему адміністративних санкцій у відповідність до європейських стандартів.

Рішення приймає: Верховна Рада, Міністерство юстиції.

  1. Оновити Кримінальний кодекс з метою зменшення дискреції під час призначення покарань за вчинення злочинів, встановлення точних і вичерпних формулювань тощо.

Рішення приймає: Верховна Рада.

Додаткова інформація
Усі напрацьовані експертами документи щодо реформи органів правопорядку можна переглянути на офіційній сторінці у Facebook 

Експерти групи

  • Банчук Олександр
  • Малишев Борис
  • Трегубов Едуард
  • Хавронюк Микола
  • Леухіна Анастасія
  • Боровик Андрій
  • Федосеєв Андрій
  • ​Галай Андрій
  • Гнідець Андрій
  • Слюсар Андрій
  • Крапивін ​​Євген
  • Сойкін Євген
  • Терешко Ганна
  • Цапок Марина
  • Каменєв Михайло
  • Федорук Олександр
  • Милостний Олексій
  • Петраковський Володимир
  • Грибан Петро
  • Романов Роман
  • Гребенюк Сергій
  • Перникоза Сергій
  • Швець Сергій
  • Гаталяк Тарас
  • Пивоваров Вадим
  • Загреба Віктор
  • Мітько Вікторія
  • Касько Віталій
  • Бєлоусов Юрій
  • Симоненко Злата

Законопроекти

Законопроекти групи (7)

Законопроекти, що загрожують реформі (7)

Новини групи

ВГОРУ